Практичні завдання з дисципліни «Господарське право»

Задача № 1. 5 січня товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до виробничого підприємства із проханням поставити йому до кінця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємство відвантажило товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про опла­ту балок товариство відхилило, посилаючись на те, що договір по­ставки між ними укладено не було, а лист, з яким товариство звер­нулося до підприємства, воно розцінювало як пропозицію для ук­ладення договору. Підприємство звернулося до суду.

Питання:

1. Який порядок укладання господарських договорів передбаче­но чинним законодавством України?

2. Чи може договір поставки укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 2. Між виробничим підприємством «Хвиля» і опто­вою фірмою «Рондо» було укладено бартерний договір, що перед­бачав поставку партії запчастин в обмін на зустрічну поставку хлібної продукції. Після падіння курсу національної валюти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник – підприємство «Хвиля» – запропонував внести зміни до договору в частині, що стосувалася їх кількості. Оскільки фірма відмовилася вносити відповідні зміни до договору, підприємство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма «Рондо» звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконання бартерного договору.

Питання:

1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може це бути підставою для зміни умов до­говору?

2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до до­говору?

Задача № 3. Між акціонерним товариством «Ураган» і товари­ством з обмеженою відповідальністю «Темп» було укладено до­говір, за яким ТОВ «Темп» зобов'язувалося поставити ліфтове об­ладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнання. ТОВ «Темп» затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення перед­баченої договором пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочки. ТОВ «Темп» про­сило зменшити розмір пені, посилаючись , що законодавст­вом встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібни­ми зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавст­вом за прострочку поставки?

2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернен­ня до нього АТ?

Задача № 4. Державний будівельний трест «Будівельник» ук­лав із малим приватним підприємством «Дон» договір, за яким «Дон» зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умо­вах передоплати. «Будівельник» вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте «Дон» своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов до господарського суду в інтересах «Будівельника» про стягнен­ня вартості пального та обумовленого договором штрафу за про­строчку виконання зобов'язання в розмірі 20% від суми передо­плати.

Питання:

1. Який розмір неустойки передбачено законодавством за про­строчку поставки?

2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бал­ада» уклало з ліспромгоспом договір поставки лісоматеріалів на умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пилома­теріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред'явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум, сплату неустойки та відшкоду­вання збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неу­стойки його контрагенту за несвоєчасну поставку столярних ви­робів, що мали бути вироблені із отриманих матеріалів.

Питання:

1. Яким чином повинна оформлятися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за не­своєчасну поставку будівельних матеріалів?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

3. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що заготовлені для поставки товариству пиломатеріали були знищені повінню?

Задача № 6. Акціонерне товариство пред'явило позов до ви­робничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання до­говірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідаль­ності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла. При розгляді спору господарський суд встановив, що контра­генти виробничого кооперативу – виробники силікату натрію – визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому коопера­тив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд відмовив АТ в задо­воленні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зо­бов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс мажорними ? Чи матиме це значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обґрунтоване рішення суду?

Задача № 7. Між рибоконсервним заводом і торговельним підприємством було укладено договір поставки рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов'язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв'язку з чим торговельне підприємство подало позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач по­яснював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобов'язань постачальниками самого заводу — риболовецькими об'єднаннями, які через штормову погоду на тривалий час змушені припинити рибний лов. Торговельне підприємство відкину­ло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об'єднан­нями.

Питання:

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

2. Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контра­гентів?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 8. Між приватним підприємством та командитним то­вариством було укладено договір поставки. Приватне підприємство в особі його директора підписало договір та скріпило його печат­кою підприємства. Керівник командитного товариства, посилаю­чись на те, що він забув печатку, тільки підписав договір. На вико­нання договору приватне підприємство в строк поставило товар то­вариству. Незважаючи на це, товариство затримувало його оплату. На пред'явлену підприємством претензію товариство відповіло, що її вимоги воно не визнає, оскільки вважає договір поставки неукладеним за відсутності відбитку печатки однієї зі сторін. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1. З якого моменту цивільно-правовий договір вважається укла­деним?

2. В якому нормативному акті вказано на необхідність відбитку печатки для дійсності договору?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 9. У результаті перевірки діяльності акціонерної енергопостачальної компанії «Астат» начальником Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві було прийнято рішення про накла­дення на АЕК фінансових санкцій. На думку перевіряючи , АЕК, використовуючи монопольне становище при укладанні угоди на постачання електроенергії, безпідставно передбачає надбавку до та­рифу на електроенергію за надійність у розмірі від 2% до 5% вар­тості одержаної енергії, а отже, завищує при цьому граничний розмір регульованого тарифу на електроенергію. Акціонерна ком­панія, вважаючи, що вона не порушувала вимог законодавства, оскільки у ньому не міститься заборони збільшення тарифів на електричну енергію шляхом включення додаткової надбавки за надійність, звернулася до суду.

Питання:

1. Який орган формує цінову політику із встановленням тарифів на електроенергію? Які його повноваження?

2. Яким чином оформляються відносини між енергопостачальною організацією та споживачем? Чи можна вважати надбавку складовою тарифу на електричну енергію?