Конспект лекції

1. Виконання судових рішень в адміністративних справах.

2. Мирова угода у адміністративному судочинстві.

3. Поворот виконання судових рішень.

4. Заходи процесуального примусу, що застосовуються при розгляді адміністративної справи.

Укладач:

к.ю.н., доцент КАП В.О. Галай

1. Плани семінарських занять

2. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра адміністративного права

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

Стрельченко О.Г. ____________

« __ »_________2013р.

4. ПЛАНИ

проведення семінарських занять

з курсу “Адміністративне судочинство”

Київ – 2012

ТЕМА. 1. Загальні положення адміністративного судочинства

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо: предмету і завдання адміністративного судочинства. характеристики Кодексу адміністративного судочинства. Основних принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:2год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Мета і завдання адміністративної юстиції.

2. Загальна характеристика Кодексу адміністративного судочинства.

3. Принципи адміністративного судочинства.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Предмет і завдання адміністративного судочинства.

2. Характеристика Кодексу адміністративного судочинства.

3. Основні принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Предмет і завдання адміністративного судочинства.

2. Характеристика Кодексу адміністративного судочинства.

3. Основні принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах.

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Кодекс адміністративного судочинства.

2. Принципи адміністративного судочинства.

3. Предмет адміністративної юрисдикції (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1. Адміністративна юстиція як провідний спосіб захисту прав, свобод та законних інтересів приватних осіб в сфері публічного управління.

2. Особливості адміністративного-правових спорів.

3. Основні етапи історичного розвитку та становлення адміністративної юстиції в Україні.

4. Розмежування предмету адміністративної юрисдикції з предметом конституційної, кримінальної, цивільної, господарської юрисдикції.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації:

До першого питання.

Розпочати, що у контексті загального завдання судочинства завданням адміністративного судочинства є „захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб‘єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень” (частина перша статті 2 КАС).

Пояснити, що завдання адміністративного судочинства обумовлене специфікою публічно-правових відносин, яка полягає у тому, що учасники таких правовідносин, як правило, мають нерівні можливості.

Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Конституційна основа адміністративної юстиції в Україні закладена в статті 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Отож спрямованість більшості адміністративних справ можна визначити як "особа проти суб'єкта владних повноважень.

Необхідно звернути увагу, що визначення адміністративної справи переважно є універсальним, але існують категорії адміністративних справ, що не охоплюються цим визначенням. А саме - це публічно-правові спори, у яких відсутній суб‘єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Важливо пам‘ятати, що термін “адміністративна справа” має двоєдине значення – це одночасно і публічно-правовий спір, і матеріали цього спору. Наприклад, у контексті “суд вирішує адміністративну справу” йдеться насамперед про спір, а в контексті “протокол приєднується до адміністративної справи” – про матеріали спору. Також слід мати на увазі, що у тексті Кодексу замість повного терміну “адміністративна справа” часто вживається його скорочений відповідник – “справа”.

До другого питання.

Сказати, що з 1-го вересня 2005 року вступив в дію Кодекс адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), який відповідно до його першою статтею визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Норми Кодексу відповідають міжнародним стандартам. Базуються на положеннях Конституції України.

Ст. 3 Кодексу «Визначення понять» розкриває значення п'ятнадцяти уживаних у Кодексі термінів.

Видається, що подібні статті в ідеалі повинні б містити й інші вітчизняні кодекси і, в першу чергу, Кримінальний кодекс України.

Ст. 6 Кодексу «Право на судовий захист» встановлює, що право на захист прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом гарантується кожному.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Ст. 10 Кодексу «Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед судом» відповідно до конституційним положенням про рівність громадян перед законом (ст. 24 Конституції) визначає, що всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Ст. 15 Кодексу, що базується на положенні ст. 10 Конституції України про те, що державною мовою в Україні є українська мова та що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин, встановлює, що адміністративне судочинство здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача в порядку, встановленим цим Кодексом.

До третього питання.

Розпочати з того, що кожний принцип правосуддя виконує свою визначену роль в організації і діяльності адміністративних судів. Ці принципи діють не розрізнено, а в сукупності. Вони об'єднані загальною метою - організувати судові органи і їхню діяльність, відповідність їх правопорядку, забезпечити захист від усяких посягань конституційного ладу, політичної та економічної систем, прав, свобод і законних інтересів громадян та інших соціальних цінностей. У цьому полягає призначення принципів правосуддя.

Перелічити принципи та пояснити їх сутність.

ТЕМА.2.Організація адміністративного судочинства

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо адміністративного судочинства як складова адміністративної юстиції; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:4 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції

2. Судові виклики та інші повідомлення

3. Склад суду та відводи у адміністративному судочинстві

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Основні чинники, що зумовили необхідність створення спеціального судового органу з розгляду справ, що випливають з адміністративних правовідносин.

2. Поняття адміністративної юстиції. Ознаки адміністративній юстиції.

3. Поняття адміністративної юрисдикції.

Семінарське заняття №2 (2 год.)

1. Колегіальний та одноособовий розгляд справ.

2. Зміни і відводи у складі суддів.

3. Судові виклики та інші повідомлення

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань

1. Основні чинники, що зумовили необхідність створення спеціального судового органу з розгляду справ, що випливають з адміністративних правовідносин.

2. Поняття адміністративної юстиції. Ознаки адміністративній юстиції.

3. Поняття адміністративної юрисдикції. (20 хв).

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Адміністративна юстиція.

3.Адміністративна юрисдикція. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей)

1. Характеристика адміністративної юстиції сучасної України.

2. Співвідношення понять адміністративної юстиції та адміністративної юрисдикції .

3. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції.

4. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції

(30 хв):

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Семінарське заняття №2 (2 год.)

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань

1.Колегіальний та одноособовий розгляд справ.

2. Зміни і відводи у складі суддів.

3. Судові виклики та інші повідомлення (20 хв).

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Особливості застосування відводів у адміністративному суді (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей)

1. Судові виклики та інші повідомлення.

2. Склад суду та відводи у адміністративному судочинстві (30 хв):

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Розпочати, що за загальним правилом усі адміністративні справи в суді першої інстанції, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. В апеляційних та касаційних інстанціях, а також в інших випадках, встановлених КАС України, — колегіально. Питання здійснення адміністративного судочинства колегією судів регулюються ст. ст. 24—25 КАС України.

Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім.

Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Процесуальне оформлення складу суду пов'язане також із можливістю сторін використовувати право відводу суддів та інших суб'єктів, які сприяють здійсненню правосуддя, що відіграє роль засобу забезпечення об'єктивного розгляду адміністративної справи.

До другого питання.

Розказати, що адміністративно-процесуальним законодавством встановлений досить широкий перелік підстав для відводу (самовідводу) суддів, а також секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста та перекладача, порядок подання заяви про відвід (самовідвід), вирішення питань про відвід (самовідвід), а також наслідки відводу та самовідводу суддів.

За наявності зазначених обставин суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявлений до початку судового розгляду.

Для аналізу норм чинного процесуального законодавства щодо відводів доцільно здійснити аналіз тих норм (юридичних конструкцій), що регламентують ці питання у Цивільно-процесуальному кодексі, Кодексі адміністративного судочинства та Господарському процесуальному кодексі України.

До третього питання.

Пояснити, що регламентація таких організаційних питань діяльності адміністративного суду, як судові виклики та повідомлення здійснена у ст. ст. 33-40 КАС України. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Щодо такого поняття, як "судові повідомлення", судові - це те, що належить суду або чим відає суд. Стосовно повідомлення - це дія за значенням повідомити, повідомляти і повідомлятися, тобто те, що сповіщається комусь (письмова або усна інформація).

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть і участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам. Слід зазначити, що окремо у цьому положенні не зазначено, чи потрібно викликати представників до судового засідання. Але до представників згідно зі ст. 56 цього Кодексу належать до осіб, які беруть участь у справі, тому їх потрібно викликати у судове засідання. Якщо йдеться про адвоката, то його, як правило, повідомляє сторона.

Судова повістка - це гарантія того, що особа буде повідомлена про розгляд справи, оскільки процедура її вручення здійснюється під розписку, яка із поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручили, повертається до суду.

ТЕМА.3. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо предмету адміністративної юрисдикції та видів підсудності; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:4год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Предмет адміністративної юрисдикції.

2. Предметна підсудність

3. Територіальна підсудність

4. Інстанційна підсудність.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1 Юрисдикція адміністративних судів.

2. Предметна підсудність адміністративних справ.

3. Територіальна підсудність.

Семінарське (практичне) заняття №2 (2 год.):

1. Передача адміністративної справи.

2. Вирішення тестових завдань.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань

1 Юрисдикція адміністративних судів.

2. Предметна підсудність адміністративних справ.

3. Територіальна підсудність. (20 хв)

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Адміністративна юрисдикція.

2.Підсудність. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1. Предмет адміністративної і кримінальної юрисдикції.

2. Предмет адміністративної і господарської юрисдикції.

3. Поняття адміністративної справи.

4. Підсудність адміністративних справ.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Семінарське (практичне) заняття №2 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Передача адміністративної справи.

2.Вирішення тестових завдань (30 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей)

1. Предмет адміністративної і кримінальної юрисдикції. (10 хв)

7. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

8. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

9. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Розпочати з того, що адміністративна юрисдикція полягає в розгляді адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні правопорушення в установленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами), яких наділено правом розглядати спори та накладати адміністративні стягнення.

Предмет адміністративної юрисдикції становлять публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (пункт 1 статті З КАС).

Тобто, це "орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень" (п.7 статті З КАС). Під владними управлінськими повноваженнями, що здійснюються на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не відносяться до законодавчих повноважень та повноважень здійснювати правосуддя.

Юрисдикція адміністративних судів (ст. 17 КАС) поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

До другого питання.

Розпочати, що незважаючи на те, що законодавець лише єдиним пунктом визначив предметну підсудність для окружних адміністративних судів, однак навіть у ньому він передбачив альтернативу. Так, справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються й вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. За таких обставин логічно виникає запитання – для чого було створювати систему окружних адмінсудів, коли їм залишили «куцу» предметну підсудність? Можливо, і цей пункт передати до підсудності місцевих загальних судів?Разом із тим феномен підсудності в адміністративному судочинстві полягає в тому, що судами першої інстанції можуть бути не лише вищевказані суди, а також апеляційні адмінсуди та Вищий адміністративний суд України.

До третього питання.

Приступаючи до розгляду даного питання, необхідно розуміти, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду, але за умови, якщо це було виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду справи (пункт третій частини першої статті 22 КАС України). Проте якщо недотримання правил територіальної підсудності виявлено вже під час судового розгляду, то суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору. При перегляді справи у суді вищої інстанції саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення.

ТЕМА.4.Провадження в суді першої інстанції.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:4год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі.

2. Підготовче провадження.

3. Судовий розгляд.

4. Ухвалення судового рішення.

5. Порядок виконання судового рішення в адміністративній справі. Повноваження суду при виконанні судового рішення.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Відмова у відкритті провадження.

2. Ухвалення судового рішення.

3. Види судових рішень

Семінарське заняття №2 (2 год.):

1. Негайне виконання постанови суду.

2. Примусове виконання судових рішень.

3. Підготовка та оформлення адміністративного позову.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Відмова у відкритті провадження.

2. Ухвалення судового рішення.

3. Види судових рішень

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Відкриття провадження в адміністративній справі.

2.Підготовче провадження.

3. Судовий розгляд (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Етапи судового розгляду у адміністративних справах.

2. Набрання судовим рішенням законної сили.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Семінарське заняття №2 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Негайне виконання постанови суду.

2. Примусове виконання судових рішень.

3. Підготовка та оформлення адміністративного позову

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Ухвалення судового рішення.

2. Виконання судового рішення в адміністративній справі. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1. Обов’язки присутніх у залі судового засідання.

2. Підстави та порядок закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Правосуддя в адміністративних справах не може вважатися ефективним, якщо судові рішення адміністративних судів не виконуватимуться. Тому КАС передбачена активна участь суду у процесі виконання судових рішень в адміністративних справах. Зокрема, суд уже в самому судовому рішенні у разі необхідності може чітко встановити спосіб, строки і порядок його виконання. Так само на відповідних суб‘єктів владних повноважень може бути покладено обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

До другого питання.

Виконувати належить судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, які відповідно до КАС виконуються негайно після постановлення або проголошення. Негайно виконуються ухвали з питань забезпечення адміністративного позову (ст. 118 Кодексу), про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом чи застосування інших заходів процесуального примусу (частина третя статті 271 Кодексу тощо), а також ціла низка постанов (стаття 256 Кодексу).

Виконання постанови адміністративного суду про зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення здійснюється за правилами статті 76 Закону «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

КАС визначаються повноваження суду щодо виконання судових рішень. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, крім питання про поворот виконання судового рішення, якщо воно вирішується судом апеляційної чи касаційної інстанції.

До третього питання.

Підготовче провадження здійснюється суддею, який відкрив провадження у справі. Завдання цієї стадії – визначити спірні питання між сторонами, а також можливості щодо примирення, а при відсутності у сторін бажання примиритися – зібрати увесь доказовий матеріал, який буде досліджуватися на стадії судового розгляду, з тим, щоб розглянути і вирішити справу в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

За обґрунтованим клопотанням позивача про невідкладне вирішення адміністративної справи суддя повинен вжити заходи щодо якнайскорішого розгляду і вирішення справи. У такому разі судові виклики чи повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників адміністративного процесу можуть здійснюватися за допомогою кур‘єра, телефону, факсу, електронної пошти чи інших виняткових засобів судових викликів і повідомлень.

На стадії попереднього провадження суддя повинен вирішити питання зокрема щодо збирання необхідних доказів, про залучення третіх осіб до справи, про виклик на судовий розгляд свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. У разі потреби він може витребувати необхідні докази, звернутися до іншого адміністративного суду із судовим дорученням, вжити заходи забезпечення адміністративного позову, об‘єднати справи в одне провадження чи навпаки роз‘єднати справу у різні самостійні провадження. Матеріали адміністративної справи під час здійснення попереднього провадження є відкритими для кожної особи, яка бере участь у справі.

На відміну від цивільного судочинства, попереднє судове засідання проводиться не у кожній адміністративній справі, а лише там, де суддя визнає це доцільним. Найчастіше необхідність у попередньому судовому засіданні існує, якщо предмет і характер спору свідчить про те, що його може бути вичерпано уже на цій стадії. Роль судді у цьому випадку наближається до ролі медіатора – особи, що сприяє сторонам самостійно врегулювати конфлікт, пропонуючи різні варіанти узгодження інтересів.

Також попереднє судове засідання потрібне, якщо у справі необхідно встановити чимало обставин, про які можуть свідчити найрізноманітніші докази. У цьому випадку суддя за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, повинен чітко визначити предмет доказування (обставини, щодо яких існує спір і які належить встановити під час судового розгляду) та коло необхідних доказів.

ТЕМА.5.Учасники адміністративного судочинства

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо загальної характеристики учасників адміністративного судочинства; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика учасників адміністративного судочинства

2. Правовий статус третіх осіб у адміністративному судочинстві

3. Правовий статус осіб, які обслуговують позовне провадження

4. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліст у адміністративно-позовному проваджені

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Поняття учасника адміністративного судочинства

2. Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

3. Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Поняття учасника адміністративного судочинства

2.Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

3.Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Учасник адміністративного судочинства, сторони адміністративного судочинства,

2. Треті особи, свідок експерт, спеціаліст в адміністративному судочинстві. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Правовий статус третіх осіб та представників в адміністративному суді.

2. Визначення адміністративно - процесуальної правосуб’єктності та її зміст.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Учасником адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством України наділено процесуальними правами та обов'язками щодо участі в адміністративній справі у адміністративних судах. Тобто це особа, яка може або повинна здійснювати процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу, хоча б в одній зі стадій даного провадження.

Отже, до участі у публічно-правових спорах, як із суб’єктивних так і об’єктивних причин залучаються різні за статусом та організаційною структурою суб’єкти: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, іноземці, особи без громадянства.

У зв’язку із значною кількістю суб’єктів, котрі вступають у адміністративні процесуальні відносини, важливе значення для вивчення існуючих видів учасників адміністративного судочинства, перш за все, має їх класифікація, яка не просто систематизує таких учасників у окремі групи, але й дозволяє навести специфічні ознаки, завдання, повноваження усіх хто так чи інакше причетний до адміністративної справи.

Зазначимо, що національним процесуальним законодавством урегульована не лише безпосередня реалізація конституційного права фізичних і юридичних осіб на судовий захист, але й визначено суб’єкта правовідносин, який поряд із фізичними та юридичними особами є одним із основних учасників адміністративного судочинства. Тобто у порядку адміністративного судочинства передбачена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень (наприклад, ч. 2, 3 ст. 2 КАС України).

До другого питання.

Третіми особами визнаються учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Треті особи мають юридичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Це пов'язано з тим, що рішення, прийняте судом у справі, може вплинути на правове становище цих осіб. Позиція третіх осіб у справі обумовлена тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення у справі, яке б відповідало їх інтересам, що залежать від існуючих між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь.

В зазначеному проваджені беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та ті які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору це учасники провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу, заявивши позов на предмет спору до сторін, з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду. Для цього вони пред'являють адміністративний позов до сторін.

Адміністративний позов подається третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, у формі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам ст. 106 КАС України. Позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оплачується судовим збором (ст. 89 КАС України). У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – це учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу на стороні або відповідача з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Одна й та особа може брати участь в адміністративно-позовному провадженні у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони.

Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її до процесуальний зв’язок з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає. При розв'язанні і питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен перевірити існування між цією особою ти однією з сторін правових відносин і можливість впливу рішення суду по справі між сторонами на цю особу.

Треба зазначити, що постановлене судом рішення по справі за участю третіх сторін, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може насамперед вирішити наслідки взаємовідносин між сторонами та цими третіми особами, тобто вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї з сторін.

До третього питання.

Інша група учасників даного провадження – це секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, спільним для них є те, що вони не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Саме ознака наявності юридичного інтересу в результаті справи первісно відрізняє осіб, які беруть участь у справі від інших учасників провадження.

Разом з тим процесуальне положення інших учасників провадження не однакове, що дозволяє розділити їх на дві групи.

Перша — це особи, які обслуговують судове провадження. До них можна віднести секретаря судового засідання, судового розпорядника та перекладача.

Основними обов'язками цієї групи учасників адміністративного процесу є: надання кваліфікованої допомоги всім учасникам адміністративного процесу, забезпечення нормального ходу судового засідання із вживанням усіх передбачених законодавством засобів, тощо.

Друга група, яку можливо відокремити у адміністративному судочинстві, це особи, які сприяють розгляду справи. До неї відносяться: свідок, експерт та спеціаліст. Представники цієї групи повинні насамперед з'являтися за викликом суду та надавати у розпорядження суду всі дані, що стосуються справи.

ТЕМА.6. Докази, судові витрати, строки в адміністративному судочинстві.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо доказів, судових витрат та строків в адміністративному судочинстві; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:6год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Докази в адміністративному судочинстві.

2. Судові витрати в адміністративному судочинстві.

3. Строки в адміністративному судочинстві.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві

2. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві

3. Джерела доказів в адміністративному судочинстві

Семінарське заняття №2 (2 год.):

1. Види судових витрат

2. Види строків в адміністративному судочинстві

3. Правила обчислення процесуального строків

Практичне заняття №1 (2 год.)

1. Вирішення тестових завдань.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві

2. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві

3. Джерела доказів в адміністративному судочинстві

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Докази в адміністративному судочинстві,

2. Судові витрати в адміністративному судочинстві. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Обчислення процесуальних строків.

2.Поновлення та продовження процесуальних строків.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Семінарське заняття №2 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (30 хв)

1. Види судових витрат

2. Види строків в адміністративному судочинстві

3. Правила обчислення процесуального строків

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Характеристика строків по КАСУ (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (20 хв):

1.Докази у справі

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Практичне заняття №1 (2 год.)

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4.Вирішення тестових завдань (30 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей (30 хв):

1.Докази в адміністративному судочинстві.

2.Судові витрати в адміністративному судочинстві.

3.Строки в адміністративному судочинстві.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації:

До першого питання.

В адміністративному судочинстві джерелами доказів є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів. Оскільки значна частина адміністративних справ пов’язана з оскарженням правових актів, то показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві використовуються не так часто, як у цивільному судочинстві. Тут основним джерелом доказів є письмові докази.

На відміну від цивільного судочинства в адміністративному відсутня імперативна норма про те, що пояснення сторін, третіх осіб, їх представників є засобами доказування лише тоді, коли вони допитані як свідки. Однак сторони, треті особи, чи їхні представники, які дають пояснення про відомі їм особисто обставини, що мають значення для справи, можуть бути допитані за їх згодою як свідки. Оскільки при цьому суд попереджає таких осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, ці пояснення набувають більш вагомого значення при оцінці доказів.

Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов’язковим. Тобто це не виключає можливості суду перевірити ці обставини доказами (у тому числі зібрати їх за власною ініціативою), якщо у нього є сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. В адміністративному судочинстві таке правило обґрунтоване принципом офіційного з’ясування обставин у справі, що не властиве повністю змагальному цивільному судочинстві.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. А такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

Обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумпції вини суб’єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.

Отже, коли особи, що беруть участь у справі, мають фактичні дані або повідомлення, які свідчать про те, що певні докази можуть бути вилучені або втрачені і ними ско­ристатися для вирішення справи по суті стане неможливим, або внаслідок їх втрати або знищення за актом унаслідок закінчення строків зберігання також неможливо вирішити справу, тоді такі особи мають звернутися до суду з клопотанням про забезпечення доказів. Це може здійснюватися шляхом клопо­тання або відображенням у позовній заяві такої вимоги.

Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі. Це означає, що забезпечення доказів здійснюється за заявою про забезпечення доказів особи, яка бере участь – справі, а до відкриття провадження у справі за заявою заінтересованої особи.

До другого питання.

Судовими витратами називають ті витрати по веденню справи у суді, оплата яких покладається законом на заінтересованих осіб. Статті 87—98 КАС закріплюють види судових витрат, які складаються із: 1) судового збору; 2) витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрат на правову допомогу; витрат сторін та їхніх представників, пов'язаних із прибуттям до суду; витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрат, пов'язаних із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи) та регламентує питання зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, сплати та повернення судового збору, розподілу судових витрат, визначення розміру судових втрат тощо.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду, або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною заявою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір. Судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).

Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Вивчаючи особливості сплати кожного виду судових витрат, слід враховувати положення п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень КАС, яке встановлює, що положення КАС щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також ч. З ст. 90 КАС набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До третього питання.

Процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, — продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

ТЕМА.7. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо особливостей провадження в окремих категоріях адміністративних справ; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1.Особливості розгляду і вирішення спорів, віднесених до юрисдикції адміністративних судів.

2. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

3. Компетенційні спори та спори, що виникають з адміністративних договорів.

4. Спори за адміністративним позовом суб‘єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

5. Виборчі спори.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Порядок вирішення спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

2. Порядок вирішення спорів, що виникають з адміністративних договорів.

3. Порядок вирішення спорів за адміністративним позовом суб‘єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Порядок вирішення спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

2. Порядок вирішення спорів, що виникають з адміністративних договорів.

3. Порядок вирішення спорів за адміністративним позовом суб‘єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Провадження в адміністративних спорах (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв)

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.

2. Особливості провадження у справах щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

3. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.

4. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Категорією справ, віднесених до адміністративної юрисдикції, є спори, що виникають з відносин публічної служби, – щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Поняття публічної служби у КАС розкривається через перелік різновидів цієї служби. Так під публічною службою розуміється «діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування» (пункт 15 статті 3 КАС). Необхідно зауважити, що таке визначення дається лише для цілей КАС, хоча у доктрині значення терміну «публічна служба» може відрізнятися. Наприклад, до цього поняття теоретично можна відносити і працівників бюджетних установ (лікарів, учителів та ін.), державних та комунальних підприємств, нотаріусів тощо.

Слід зазначити, що у КАС йдеться лише про державні політичні посади, оскільки політичними можуть вважатися, наприклад, і посади керівників політичних партій тощо.

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством.

Дипломатична служба – це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном .

До публічної служби відноситься й будь-яка інша державна служба, що у найзагальнішому вигляді визначається як професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів . Це служба в апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Президента України, в органах виконавчої влади, інших державних органах, апаратах судів тощо.

До другого питання.

До юрисдикції адміністративних судів відносяться і так звані компетенційні спори, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них – як позивачем, так і відповідачем – є суб’єкти владних повноважень.

Компетенцію органу чи посадової особи складають їхні владні повноваження, визначені законом. Внаслідок недосконалості законодавства компетенція суб’єктів владних повноважень нерідко може перетинатися, внаслідок чого може виникнути компетенційний спір. Крім того, виникнення компетенційного спору може бути результатом зловживань, що проявляються у формі привласнення повноважень або перевищенні власних повноважень.

Компетенційні спори найчастіше можуть виникати між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, особливо щодо здійснення делегованих повноважень. У рамках таких спорів може вирішуватися, наприклад, питання про протиправність акта суб’єкта владних повноважень, виданого без належних повноважень або з їх перевищенням.

Завдання суду у компетенційних спорах – з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства розв’язати законодавчі колізії, що обумовили виникнення спору, а також усунути наслідки дублювання повноважень чи зловживання ними.

Позивачем у компетенційних спорах може бути лише суб’єкт владних повноважень, якщо він вважає, що відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. Якщо компетенцію суб’єкта владних повноважень, а відповідно інтересу позивача не було порушено, у задоволенні позову належить відмовити.

До компетенційних спорів можна віднести і частину спорів, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, а саме ту частину договорів, обома сторонами у яких є суб’єкти владних повноважень. Адміністративний договір є доволі новою для нас формою регулювання відносин між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, іншими суб‘єктами адміністративно-правових відносин через використання диспозитивного методу у публічній сфері. Крім КАС, жоден законодавчий акт поки що не оперує поняттям «адміністративний договір».

Адміністративний договір – дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

До третього питання.

.Статтею 182 КАС визначено особливості розгляду справ за адміністративним позовом органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання можуть полягати у забороні проводити збори, мітинги, походи, демонстрації тощо, у забороні проводити ці заходи у певному місці чи у певний час, у визначенні маршруту та ін.

У разі необхідності встановити обмеження у реалізації права на мирні зібрання позивач повинен звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням з відповідною позовною заявою негайно після одержання повідомлення про проведення мирних зібрань. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України, строк завчасного сповіщення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має бути достатнім для того, щоб такий орган міг визначитися, наскільки проведення мирного зібрання відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань. Конкретні строки завчасного сповіщення мають бути визначені законом з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо.

Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань. Позовна заява, яка надійшла в день проведення мирного зібрання або після цього, залишається без розгляду.

Адміністративна справа щодо обмеження права на мирні зібрання повинна бути розглянута і вирішена судом у триденний строк після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів  невідкладно. У зв’язку зі скороченими строками розгляду допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном.

ТЕМА.8.Перегляд судових рішень в адміністративному судочинстві.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо перегляду судових рішень за винятковими обставинами та перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Апеляційна інстанція.

2. Касаційна інстанція.

3. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами.

4. Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Предмет оскарження за винятковими обставинами.

2.Предмет оскарження за винятковими обставинами.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Предмет оскарження за винятковими обставинами.

2. Предмет оскарження за винятковими обставинами.

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Апеляційна інстанція

2.Касаційна інстанція (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та порядок її подання.

2. Строки оскарження за винятковими обставинами.

3. Повноваження Верховного Суду України за наслідками провадження за винятковими обставинами.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Неоднакове застосування Вищим адміністративним судом або Вищим адміністративним судом та іншим судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права повинно проявитися у різних справах, однак у подібних правових ситуаціях. Йдеться про застосування насамперед норм матеріального права.

Однак можливі випадки, коли й неоднакове застосування норм процесуального права може стати підставою для оскарження за винятковими обставинами. Передусім це можливо тоді, коли таке застосування виявилось у судових рішеннях Вищого адміністративного суду. Можливі й випадки, коли суди касаційної інстанції в адміністративних справах і, наприклад, у цивільних справах по-різному застосовують аналогічні правила судочинства.

Визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України може бути підставою для перегляду за винятковими обставинами навіть рішення Верховного Суду України в адміністративній справі. Міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, на сьогодні є Європейський суд з прав людини.

Перегляд на цій підставі хоч і може мати більш формальний характер, оскільки рішення Європейського суду підлягають безпосередньому виконанню без “імплементації”, однак це важливо для відновлення справедливості і авторитету національної судової системи. Національна судова система повинна бути здатною визнавати свої помилки. Ця підстава для перегляду випливає з Рекомендації №R (2000) 2 щодо перегляду справ і відновленню провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв‘язку з рішеннями Європейського суду з прав людини, схвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 січня 2000 року.

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому він здійснюється за правилами адміністративного судочинства, встановленими для касаційного провадження, з урахуванням деяких особливостей. Зупинимося на найбільш суттєвих особливостях.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

До другого питання.

Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного і (або) правового боку у зв‘язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення. Тобто підставою для такого провадження є виявлення таких обставин, які об‘єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

На результатах розгляду адміністративної справи може позначитися низка обставин, про існування яких не знали і не могли знати за умови добросовісного ставлення до виконання своїх обов‘язків судді і принаймні одна особа, яка брала участь у справі. Ця особа і наділена правом ініціювати перегляд у зв‘язку з нововиявленими обставинами. Таким же правом наділена й особа, яка фактично не брала участі в адміністративній справі, але за змістом правовідносин повинна була бути залучена до участі у справі.

У разі вчинення суддею злочинних зловживань при розгляді адміністративної справи, які позначилися на результатах розгляду (наприклад, ухвалення завідомо неправосудного судового рішення) достатньо, щоб хоча б одна особа, яка брала участь у справі, не знала про існування цієї обставини.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється протягом розумного строку, але не довше двох місяців після надходження заяви про перегляд. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви, однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення. Суд до закінчення провадження за нововиявленими обставинами своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд користується повноваженнями тієї інстанції, судом якої він є (див. частину першу статті 252 і частину першу статті 253 КАС). Це правило стосується повноважень суду щодо дослідження доказів, встановлення обставин в адміністративній справі, правової кваліфікації відносин, ухвалення судового рішення.

Водночас суд першої чи апеляційної інстанції не зобов‘язані знову досліджувати докази, які належним чином були дослідженні й оцінені при минулому вирішенні справи і щодо яких не виникло сумніву у зв‘язку з нововиявленою обставиною. Якщо перегляд здійснює суд касаційної інстанції (зокрема й Верховний Суд України), то він не має повноважень досліджувати докази та встановлювати обставини у справі.

ТЕМА.9.Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах та заходів процесуального примусу; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:4год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Виконання судових рішень в адміністративних справах.

2. Мирова угода у адміністративному судочинстві.

3. Поворот виконання судових рішень.

4. Заходи процесуального примусу, що застосовуються при розгляді адміністративної справи.

5. Заходи процесуального примусу у адміністративно-позовних провадженнях.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Поняття та ознаки виконання судових рішень в адміністративних справах

2. Процедура та особливості виконання судових рішень в адміністративних справах.

3. Поняття процесуального примусу в адміністративному судочинстві

Практичне заняття №1 (2 год.):

1. Вирішення тестових завдань.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.1. Поняття та ознаки виконання судових рішень в адміністративних справах

2. Процедура та особливості виконання судових рішень в адміністративних справах.

3. Поняття процесуального примусу в адміністративному судочинстві

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Виконання судових рішень.

2. Процесуальний примус (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Поняття виконавчого провадження.

2. Правове регулювання виконавчого виконавчого провадження.

3. Перелік рішень виконавчого провадження.

4. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

5. Виконавчий лист: його оформлення.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Практичне заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (30 хв)

1. Вирішення тестових завдань.

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Зміни у процесі виконання судового рішення адміністративного суду.

2. Поворот виконання судових рішень.

3. Групи учасників виконавчого провадження: їх процесуальний статус.

4. Правила проведення виконавчого провадження за наявності ускладнень, які можуть перешкоджати такому провадженню.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Набрання судовим рішенням законної сили є суттєвою процесуальною дією в адміністративному судочинстві. Законна сила судового рішення означає набуття ним властивостей акту правосуддя, спрямованого на виконання завдань судочинства, на охорону політичної та економічної основи України, захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, на зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян, посадових і службових осіб у дусі неухильного виконання Конституції, законів України та поважання правил співжиття, честі і гідності людини.

Насамперед, з набранням законної сили, рішення стає ефективним – набуває властивість викликати певні результати. Результативність його ґрунтується на авторитетності і загальнообов'язковості.

Можна відокремити декілька видів строків набрання законної сили судового рішення:

Після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили.

В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. В той же час нормами КАС України передбачено, якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

До другого питання.

Правосуддя в адміністративних публічних справах не може бути ефективним, без належного виконання рішень адміністративних судів. Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачають активну участь суду у процесі виконання судових рішень з адміністративних справ. Зокрема, суд уже в самому судовому рішенні у разі необхідності може чітко встановити спосіб, строки і порядок його виконання. Також на відповідних суб`єктів владних повноважень може бути покладено обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Виконувати належить судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, які відповідно до КАС України повинні бути виконані негайно після постановлення або проголошення. Негайно виконуються ухвали з питань забезпечення адміністративного позову (частина п`ята статті 118 Кодексу), про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом чи застосування інших заходів процесуального примусу (частина третя статті 271 Кодексу тощо), а також ціла низка постанов (стаття 256 Кодексу). Порядок виконання деяких ухвал адміністративного суду визначено у самому КАС України.

До третього питання.

Заходами процесуального примусу є встановлені в розділі VІ КАС України процесуальні дії, що застосовуються судом, за наявності підстав, установлених законом. Існує два види підстав застосування судом заходів процесуального примусу. Першою підставою є порушення особами встановлених у суді правил. Другою підставою застосування судом заходів процесуального примусу є протиправне перешкоджання особами здійсненню адміністративного судочинства. Це може проявлятись у різноманітних діях, наприклад, у недопущенні свідків, експертів або інших учасників провадження до зали судового засідання чи до виступу тощо, тобто йдеться про порушення не конкретних, встановлених законом правил, а про інші дії, що, на думку суду, створюють перешкоди для здійснення судочинства.