Тема 3. Культура періоду литовсько-польської доби

В цей період українська культура розвивалася в надзвичайно складних умовах. До них слід віднести роз’єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, соціальне і національне гноблення з боку польських, литовських, угорських, турецьких та інших іноземних загарбників. Разом з цим, період литовсько-польської доби став періодом подальшого формування українського народу, активізації його боротьби проти польсько-литовського панування. В цей період на історичній арені України появляється українське козацтво, яке стає одним із найбільш самобутніх політико-культурних явищ і з яким безпосередньо стає пов’язаними як політичний так і культурний розвиток українського народу. В цей період розпочинається процес формування української мови, активно розвивається український національно-культурний рух, та українська світська література, засновуються перші українські вищі навчальні заклади у вигляді Острожської академії та Києво-Могилянського колегіуму.

Змістовний модуль іі

„Розвиток української культури з середини XVII ст. по початок ХХІ ст.”

Тема 4: Розвиток української культури у часи Гетьманщини

Українська культура в даний період розвивалася в досить суперечливих умовах. Ліквідація в результаті визвольної війни польсько-шляхетського режиму і формування української козацької держави у вигляді Гетьманщини в цілому сприяли розвитку української культури. Однак, становлення Гетьманщини відбувалося в умовах постійних війн, які тривали протягом 60 років, які призводили до масового винищення культурних цінностей, загибелі носіїв і потенційних діячів культури, гальмували розвиток українського культурного процесу загалом. Відносне покращення культурної ситуації відбулося лише за гетьманування І. Мазепи і цей період по праву можна назвати ренесансом української культури, хоча він також тривав недовго.

Тема 5: Українська культура наприкінці XVIII – хіх ст.

Період кінця XVIII –ХІХ століття в історії української культури пов’язаний з українським національно – культурним відродженням. Національно-культурне відродження як поняття окреслює процес набуття етносом таких якісних рис, які дозволяють йому усвідомити себе нацією. Воно було характерним для тих етнічних спільнот, які в попередні часи втратили власну державність і самостійне національне життя взагалі. До числа таких спільнот відносилися і українці. Соціальним підґрунтям для українського національно-культурного відродження було українське село, яке зберігало головну його цінність-українську мову.

Наприкінці XVIII століття етно-історична територія України була поділена між Російською та Австрійською імперіями, що суттєво вплинуло на особливості формування української культури на східноукраїнських та західноукраїнських землях.

Тема 6: Культура українського модерну і постмодерну хх – поч. Ххі ст.

На початку ХХ століття ми можемо чітко прослідкувати наявність двох тенденцій, які визначили подальший розвиток української культури в умовах нової епохи. Перша тенденція полягала у збереженні тяглості української культурної традиції, яка була напрацьована в попередній період, зокрема в ХІХ столітті, у вигляді романтизму. Другу тенденцію становили основні впливи на українську культуру, які були пов`язані з катаклізмами ХХ століття. Оцінюючи ХХ століття загалом, слід зазначити, що до цього світова історія ще не зазнала такої кількості цивілізаційних потрясінь, яких відчуло на собі людство у цей період. До таких потрясінь насамперед належать: дві світові війни, жовтневий переворот 1917 року, загибель колоніальних, а також виникнення і крах тоталітарних режимів, поділ світу на два ворогуючих табори, поява зброї масового винищення, екологічна катастрофа, негативні наслідки політики глобалізації тощо.

Початок ХХ століття в історії культури ознаменувався появою нового художнього явища, яке отримало назву «модернізм», який з часом переріс у постмодерн.