Основи психогенетики

Начальна дисципліна "Основи психогенетики" вивчає особливості методології і фактології сучасної психогенетики, що сприяє формуванню у студентів адекватного світосприймання щодо спадкових і середовищних причин міжіндивідуальних відмінностей.

Метою навчальної дисципліни є:

• ознайомлення з основами однією з фундаментальних природничо–наукових дисциплін психології – генетикою поведінки людини;

• оволодіння студентами базовими знаннями та практичними навичками і вміннями психологічного супроводу і надання психологічної підтримки сприятиме формуванню правильного ставлення до різних індивідуальним варіантів поведінки, з якими психолог стикається в практиці;

• озброєння знаннями про основні закономірності психогенетики, майбутніх фахівців, що дасть можливість краще уявити собі природний процес розвитку та роль різних форм індивідуального досвіду в розвитку. Це дозволить йому більш професійно брати участь в організації процесів навчання і виховання;

• формування у студентів розуміння проте, що без засвоєння основної методології психогенетики неможлива правильна її інтерпретація.

У результаті вивчення дисципліни "Основи психогенетики" студенти повинні:

знати:

• предмет дисципліни, її структуру;

• функції, категоріальний апарат, сутність основних концепцій та основні етапи розвитку психогенетики, а також вміти використовувати отримані знання у практичній діяльності;

уміти:

• використовувати набуті у ході вивчення дисципліни знання на практиці;

• визначати показники середовища і спадковості у формуванні індивідуальності людини сучасним методам математичної обробки даних.

Тематичний план

Назви тем	Всього годин	Із них:			Самостійна робота
		Лекції	Семінари	Практичні заняття
Тема 1. Психогенетика як наукова дисципліна	24	–	–	–	24
Тема 2. Основи загальної генетики	28	2	2	–	24
Тема 3. Дослідження інтелекту та темпераменту	28	2	–	2	24
Тема 4. Генотип і середовище в індивідуальному розвитку	26	–	2	–	24
Форма підсумкового контролю – залік	2	–	–	–	–
Всього годин:	108	4	4	2	96

Основні терміни дисципліни

Ген – це одиниця зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації. Ген являє собою специфічний ділянку молекули ДНК, у структурі якого закодована структура певного поліпептиду (білка).

Генеалогічний метод – дослідження подібності між родичами в різних поколіннях. Цей метод можна застосовувати головним чином в медичній генетиці та антропології. Однак подібність поколінь за психологічними ознаками може пояснюватися не тільки генетичною їх передачею, а й соціальної наступністю.

Генетика (від грец. Genesis – походження) – наука про закони спадковості і мінливості організмів і методи керування ними.

Генетичний маркер – ділянка ДНК з відомою локалізацією.

Генотип – це сукупність генів, отриманих організмом від його батьків.

Генофонд – сукупності генів, що зустрічаються в даній популяції.

Диференціальна психологія – розділ психології, що вивчає індивідуальні психологічні відмінності між людьми.

Євгеніка – вчення про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення.

Зчеплення генів – явище спільного (зчепленого) успадкування генів, розташованих в одній хромосомі.

Метод прийомних дітей – зіставлення подібності за певною психологічному ознакою між дитиною та її біологічними батьками, з одного боку, дитиною, яка вихована її усиновлювачами – з іншого.

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак – різницю в межах виду.

Ознака – елемент фенотипу, будь–який його ідентифікований показник.

Популяція – група індивідів, що проживають на певній території, мають спільну мову, спільну історію та культуру і характерний генофонд, що сформований і зберігся в результаті того, що члени цієї популяції вступають в шлюби між собою набагато частіше, ніж з представниками інших груп людей.

Психогенетика – галузь знань, яка перебуває на перетині генетики та психології і вивчає взаємодію генетичних (спадкових) і середовищних факторів у формуванні міжіндивідуальної і міжгрупової варіативності психічних, психофізіологічних і деяких поведінкових властивостей людини.

Спадкова мінливість – це форма мінливості, викликана змінами генотипу, які можуть бути пов'язані з мутаційною або комбінованою мінливістю.

Спадковість – це найважливіша особливість живих організмів, що полягає в здатності передавати свої властивості і функції від батьків до нащадків.

Талант – високий рівень розвитку здібностей, що виявляється у творчих досягненнях.

Фенотипічна мінливість – мінливість фенотипів в популяції. Виникає за рахунок варіативності генотипів і середовищних умов.

Фенотипом – значення ознаки, отримане при вимірюванні конкретного індивіда.

Хромосоми – органоїди клітинного ядра, що є носіями генетичної інформації і визначають спадкові властивості клітин та організмів.