58

ЗМІСТ

Список умовних скорочень……………………………………………………….4

ВСТУП……………………………………………………………………………..5-6

РОЗДІЛ I. Загальні правила нотаріального посвідчення правочинів………7

1.1. Правочини (угоди), що підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню……………………………………………………………………...7-13

1.2. Загальні правила посвідчення угод…………………………………….13-25

РОЗДІЛ ІІ. Правила посвідчення нотаріусом договору……………………...26

2.1. Договір купівлі-продажу частини нерухомого майна..………………26-29

2.2. Посвідчення договору дарування майна………………………………29-36

2.3. Посвідчення договору позики…………………………………………...36-38

2.4. Договір застави (іпотеки)………………………………………………...38-44

РОЗДІЛ ІІІ. Практика нотаріального посвідчення правочинів……………45

3.1. Особливості посвідчення угод за участю малолітніх або неповнолітніх дітей……………………………………………………………………………...45-48

3.2. Правочини за участю подружжя………………………………………..48-53

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..54

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...55-57

ДОДАТКИ………………………………………………………………………58-64

Список умовних скорочень

КУ Конституція України

ЗУ Закон України

ЗК Земельний Кодекс

ЦК Цивільний Кодекс

СК Сімейний Кодекс

гл. глава

ст. стаття

ч. частина

Вступ

Актуальність теми дослідження. Угодами визнаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення , зміну або припинення цивільних прав чи обов’язки.

Угоди можуть бути як односторонніми, так і дво - чи багатосторонніми. У нотаріальній практиці наявні всі види таких угод.

Для односторонньої угоди характерним є волевиявлення однієї сторони . І саме з цим волевиявленням, викладеним у певній,визначеній законом, формі, пов’язується виникнення та існування певних правових наслідків. Як приклад посвідчення односторонньої угоди, можна навести посвідчення заповіту чи доручення.

Для двосторонніх угод характерним є наявність зустрічного волевиявлення сторін. Прикладом таких угод може бути посвідчення договору купівлі-продажу майна. При цьому одна сторона (продавець) хоче передати майно, отримавши на нього певні кошти, а інша сторона в угоді (покупець) бажає це майно придбати.

Багатосторонні угоди характеризуються наявністю волевиявлення трьох та більше сторін. До таких угод можна віднести установчі договори, договори про продовження діяльності підприємства, якщо серед засновників є три та більше учасників, договори про сумісну діяльність за цієї ж умови.

Угоди можуть укладатись в усній або письмовій формі. Письмова форма може бути простою та нотаріальною.

Нотаріусами посвідчуються правочини, стосовно яких законодавством установлено обов’язкову нотаріальну форму (наприклад. Ст. 657 ЦК, ст. 18 Закону України «Про іпотеку», ст. 69 Сімейного кодексу України), а також ті, яким сторони бажають надати таку форму, хоча за законом вона не є обов’язковою (наприклад, договори про порядок володіння та користування спільним майном, про визначення часток або про зміну часток, договір доручення тощо).

У посвідченні правочинів бере участь коло суб’єктів нотаріального процесу. Це особисто заінтересовані особи – ініціатори вчинення нотаріальної дії, їх представники, органи опіки та піклування, інші заінтересовані особи, що притягуються нотаріусом.

Нотаріально посвідчена угода має певні переваги.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми курсової роботи.

Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці таких українських вчених як: І.О. Аршава, І.В. Бондар, І.В. Гура, В.В. Комаров та інші.

Нормативну базу дослідження склали: Конституція України, Цивільний кодекс України та інші нормативно-правові акти України.

Об’єктом дослідження курсової роботи є законодавство України.

Предметом дослідження – правила посвідчення угод нотаріусом.

Дослідження здійснене на основі системного підходу з використанням таких методів: структурного аналізу, порівняльного, історичного, прогнозування.

Метою курсової роботи є дослідження особливостей загальних правил посвідчення угод нотаріусом.

Метою роботи зумовлено виконання таких завдань:

- Визначити загальні правила нотаріального посвідчення правочинів;

- Визначити правила посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу;

- проаналізувати посвідчення договору позики;

- Дослідити практичні засади нотаріального посвідчення правочинів.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. У першому розділі міститься загальні правила нотаріального посвідчення правочинів. У другому розділі досліджуються правила посвідчення нотаріусом договору. У третьому розділі визначається практика нотаріального посвідчення правочинів.