- •Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем курсу "Фінанси підприємств»
- •Мета і завдання курсу
- •Розподіл годин по темам і видам занять для заочної форми навчання.
- •3. Методичні поради до самостійного вивчення окремих тем дисципліни Тема: «Сутність і основи організації фінансів підприємств.»
- •1. Сутність фінансів та їх функції
- •2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємства
- •3. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємстві
- •Тема: «Організація грошових розрахунків підприємства»
- •1. Система розрахунків на підприємстві
- •2. Готівкові розрахунки
- •3. Безготівкові розрахунки
- •4. Види банківських рахунків. Порядок відкриття рахунків у банку
- •Тема: «Формування і використання прибутку».
- •1. Види грошових надходжень підприємств
- •2. Грошові надходження від операційної діяльності
- •Види діяльності підприємств та доходів, отримуваних від них.
- •I. Звичайна діяльність
- •II. Надзвичайні події
- •3. Грошові надходження від іншої звичайної діяльності
- •4. Економічний зміст прибутку та рентабельності.
- •5. Планування прибутку
- •Тема: «Обігові кошти».
- •1. Сутність оборотних активів підприємств та їх призначення
- •2. Організація оборотних активів
- •3. Розрахунок потреби в оборотних активах підприємства.
- •4. Показники ефективності використання обігових коштів.
- •Тема: «Кредитування підприємств».
- •1. Порядок видачі кредиту
- •2. Порядок погашення кредиту
- •Тема: «Основні засоби підприємств»
- •1. Поняття основних засобів та необхідність їх відтворення
- •2. Знос і амортизація основних засобів
- •Тема: «Оцінювання фінансового стану підприємств».
- •1. Необхідність, значення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- •Розрізняють такі типи фінансової стійкості підприємства:
- •3. Банкрутство та фінанасова санація підприємств.
- •Тема: «Фінансове планування на підприємствах».
- •1. Види фінансового планування та їх характеристика
- •4. Питання до екзамену.
- •5. Термінологічний словник
4. Показники ефективності використання обігових коштів.
Економічними показниками використання обігових активів є:
- фондовіддача
- фондоємність
- прибутковість
- обіговість
- коефіцієнт обіговості
- розмір вивільнення (заморожування).
Фондовіддача — показник, що характеризує рівень виробництва валової (товарної) продукції на одиницю обігових активів. Визначається він діленням обсягу виробництва валової або товарної продукції у вартісному виразі на тисячу гривень обігових активів.
Фондоємність — показник, який характеризує розмір обігових актинів, що використовуються у виробництві одиниці валової (реалізованої) продукції. Визначається він діленням величини обігових активів па одну тисячу гривень виробленої або реалізованої продукції.
Прибутковість — показник, що характеризує рівень окупності сукупних витрат виробництва або його складових, зокрема обігових активів. Визначається прибутковість обігових активів діленням обсягу загального (чистого) прибутку на 1000 грн. середньорічної вартості обігових активів. Найважливішим показником, що характеризує використання обігових активів є їх обіговість і коефіцієнт обіговості.
Обігові активи підприємств весь час знаходяться в русі. У своєму русі вони проходять послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу та реалізації. Послідовне проходження обіговими активами стадії кругообігу зі зміною форм вартості називається обіговість. Обіговість характеризується тривалістю одного оберту у днях і кількістю обертів за визначений (що аналізується) період, тобто коефіцієнтом обіговості.
Тривалість одного оберту в днях, тобто обіговість обігових активів (Од) можна визначити за такою формулою:
Од = Со Д / Р
Д - кількість днів, за яку обчислюється обіговість (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал 90, півріччя 180 і рік - 360 дням);
Р - сума оберту (виручка)
Со - середній залишок обігових активів за період, що аналізується.
Коефіцієнт обіговості, або кількість обертів за рік, обчислюється діленням кількості днів у році на тривалість одного оберту в днях або діленням суми оберту на середній залишок обігових активів. У останньому випадку коефіцієнт обіговості буде виражений в абсолютних величинах (у грн, коп.).
Kоб = 360 / Од Kоб = Р / Со
Для обчислення показників обіговості обігових активів важливо, щоб правильно були розраховані величини, що їх визначають, — середній залишок обігових активів і сума оберту.
Середньорічний залишок обігових активів обчислюється як середньо хронологічна величина, тобто шляхом додавання половини залишку обігових активів на початок і кінець року та повної суми їх залишків за інші місяці (квартали) року та ділення отриманої суми на 12 (або на 4).
До суми оберту включають виручку від реалізації продукції, робіт і наданих послуг.Обіговість обігових активів є фінансовим якісним показником і має велике значення в роботі підприємств. Чим швидше обертаються обігові активи, тим менше їх необхідно для виконання плану виробництва та реалізації продукції, тим за інших рівних умов більше прибутку отримає підприємство, вище буде його рентабельність. Якщо ж загальмовується обіговість обігових активів, то це приводить до їх додаткової потреби, неефективного використання та заморожування.
Розмір вивільнення або заморожування обігових активів у зв'язку з прискоренням або гальмуванням їх обіговості визначається множенням суми одноденного оберту (виручки) за звітний період на кількість днів прискорення або гальмування у звітному році порівняно з базисним періодом. Запишемо це такою формулою:
S = Ро / Д
S - сума вивільнення (заморожування) обігових активів
Ро - сума оберту (виручки) за звітний рік
Д - кількість днів у звітному періоді;
Прискорення обіговості обігових актинів має велике народногосподарське значення, тому що в цей час із запасів підприємств вивільняються величезні суми коштів, які можна додатково спрямовувати на фінансування розширення виробництва. Враховуючи велике народногосподарське значення прискорення обіговості обігових активів, кожне підприємство при плануванні потреби в них на наступний (черговий) рік повинно передбачити прискорення їх обіговості. Боротьба за прискорення обіговості обігових активів повинна проводитись одночасно на всіх трьох стадіях їх кругообігу шляхом скорочення часу виробництва та часу обертання.
Основними шляхами скорочення часу обігу виробничих запасів є:
- рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей;
- формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва;
- недопущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів.
Прискорення обіговості обігових активів на стадії виробництва досягається переважно за рахунок скорочення виробничого циклу.
У сфері обертання прискорити обіг обігових активів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін.