- •Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем курсу "Фінанси підприємств»
- •Мета і завдання курсу
- •Розподіл годин по темам і видам занять для заочної форми навчання.
- •3. Методичні поради до самостійного вивчення окремих тем дисципліни Тема: «Сутність і основи організації фінансів підприємств.»
- •1. Сутність фінансів та їх функції
- •2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємства
- •3. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємстві
- •Тема: «Організація грошових розрахунків підприємства»
- •1. Система розрахунків на підприємстві
- •2. Готівкові розрахунки
- •3. Безготівкові розрахунки
- •4. Види банківських рахунків. Порядок відкриття рахунків у банку
- •Тема: «Формування і використання прибутку».
- •1. Види грошових надходжень підприємств
- •2. Грошові надходження від операційної діяльності
- •Види діяльності підприємств та доходів, отримуваних від них.
- •I. Звичайна діяльність
- •II. Надзвичайні події
- •3. Грошові надходження від іншої звичайної діяльності
- •4. Економічний зміст прибутку та рентабельності.
- •5. Планування прибутку
- •Тема: «Обігові кошти».
- •1. Сутність оборотних активів підприємств та їх призначення
- •2. Організація оборотних активів
- •3. Розрахунок потреби в оборотних активах підприємства.
- •4. Показники ефективності використання обігових коштів.
- •Тема: «Кредитування підприємств».
- •1. Порядок видачі кредиту
- •2. Порядок погашення кредиту
- •Тема: «Основні засоби підприємств»
- •1. Поняття основних засобів та необхідність їх відтворення
- •2. Знос і амортизація основних засобів
- •Тема: «Оцінювання фінансового стану підприємств».
- •1. Необхідність, значення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- •Розрізняють такі типи фінансової стійкості підприємства:
- •3. Банкрутство та фінанасова санація підприємств.
- •Тема: «Фінансове планування на підприємствах».
- •1. Види фінансового планування та їх характеристика
- •4. Питання до екзамену.
- •5. Термінологічний словник
Тема: «Фінансове планування на підприємствах».
1. Види фінансового планування та їх характеристика
Фінансове планування здійснюється за допомогою фінансових розрахунків і планів різного змісту і призначення залежно від завдань і об'єктів планування. Виходячи з нього фінансові плани можна розділити па перспективні, поточні та оперативні.
Фінансовий план. Здійснюване на підприємствах планування виробничо-фінансової діяльності передбачає складання як виробничого, так і фінансового планів. Фінансовий план є складовою бізнес-плану підприємства. Він являє собою таблицю, в якій відображаються розрахунок об'єму фінансових результатів, а також обсяги надходжень і напрями використання фінансових ресурсів підприємства в запланованому році.
Призначення фінансового плану — визначення обсягу фінансових результатів, а також сукупної потреби підприємства у фінансових ресурсах у розмірах, необхідних для фінансування передбачених обсягів розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань, вирішення соціальних завдань і матеріального стимулювання робітників підприємства.
Необхідність фінансового плану полягає в тому, щоб дати можливість керівництву підприємства бачити, який обсяг фінансових результатів підприємство планує отримати у плановому році, які фінансові ресурси, в яких обсягах і звідкіля надходять, на які цілі вони витрачаються, виявити резерви збільшення власних фінансових ресурсів, здійснювати режим економії та контроль за цільовим використанням коштів.
Складання фінансового плану кожне підприємство здійснює самостійно за встановленою формою і складається з двох частин:
— формування чистого прибутку;
— джерела формування і надходження коштів та напрями їх використання.
У першій частині фінансового плану передбачається розрахунок фінансових результатів від всіх видів діяльності підприємства, а також чистого прибутку і його розподіл.
Друга частина фінансового плану містить сім розділів:
джерела формування і надходження коштів;
приріст активів підприємства;
повернення залучених коштів;
витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів;
покриття збитків минулих періодів;
елементи операційних витрат;
розрахунок податку на додану вартість.
Дані для складання фінансового плану беруться з відповідних таблиць (розрахунків), що входять у фінансове планування: розрахунок прибутку підприємства; розрахунок нормативів власних обігових активів і джерел їх покриття; розрахунок амортизаційних відрахувань; розрахунок капітальних вкладень (інвестицій) і джерел їх фінансування; розрахунок залучення кредитів банку; розрахунок сум податків і платежів, що сплачуються до бюджету і централізованих фондів і т. д.
У процесі складання фінансового плану необхідно пам'ятати, що сума витрат і відрахувань повинна відповідати сумі доходів і надходжень коштів. Однак, враховуючи те, що одним видом джерел (прибутком) можуть покриватися кілька видів витрат, перед складанням фінансового плану має здійснюватися взаємне ув'язування (збалансування) цих витрат із джерелами їх покриття. Це взаємоув’язування здійснюється шляхом складання перевірочної таблиці шахової форми.
Складений фінансовий план (проект) державного підприємства разом із пояснювальною запискою, в якій повинен бути обґрунтований зміст окремих його показників, а також аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства за попередній звітний рік, подається його керівником до вищого органу, що уповноважений керувати відповідним державним майном, до 1 травня року, що передує планованому, для його розгляду і затвердження. Вищий орган не пізніше ніж до 1 липня мусить розглянути і затвердити поданий фінансовий план. Затверджений фінансовий план с основою організації фінансової роботи і контролю за надходженням прибутку, фінансових ресурсів та цільовим їх використанням.
Щоквартально державні підприємства мають аналізувати виконання фінансового плану. За результатами аналізу повинен складатися звіт про виконанні його показників. Складений звіт надається вищому органу в строки, встановлені для здачі фінансової звітності.
Форма річного фінансового плану, порядок складання та затвердження для підприємств інших форм власності встановлюється їх власниками.
Платіжний календар. У вирішенні питань підвищення ефективності виробництва велика роль належить оперативному управлінню. З іншого боку, ефективність управління виробничими процесами, регулювання розрахунків з робітниками підприємства, покупцями та постачальниками, ланками фінансово-кредитної системи (бюджетом, централізованими позабюджетними фондами, установами банків і т. ін.), забезпечення платоспроможності підприємства в значній мірі залежить від організації оперативного фінансового планування.Оперативне фінансове планування включає складання, насамперед, платіжного календаря.
Платіжний календар — це документ, в якому відображаються поточні надходження грошових коштів підприємства на певний період часу.
Призначення платіжного календаря — встановлення розмірів поточних витрат і обсягів надходження грошових коштів, послідовність та строки виконання всіх розрахунків на певний відрізок часу підприємства. Він дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити своєчасне виконання розрахунків і платіжних зобов'язань, встановлювати зміни та рівень платоспроможності, а також фінансування нормальної господарської діяльності підприємства у відповідному періоді.
Розраховується платіжний календар на короткі проміжки часу: місяць, п'ятнадцять днів, декаду. Найбільш доцільне складання платіжного календаря на місяць з подекадною розбивкою. Складається платіжний календар із двох розділів.
У першому розділі показуються всі види витрат (платежів) підприємства за плановий період: витрати па виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів; суми податків і платежів, що сплачуються до бюджету й позабюджетних фондів; витрати на оплату рахунків постачальників за товарно-матеріальні цінності і за поставлені послуги, а також рахунків постачальників за виконані роботи по капітальному будівництву та капітальному ремонту; суми сплачуваної простроченої кредиторської заборгованості; суми кредитів і відсотків, що погашаються по них і інші види платежів.
У другому розділі відображаються залишки грошових коштів на рахунках у банках і в касі підприємства, а також очікуваних надходжень грошових коштів із різноманітних джерел: виручка від продажу основних фондів і товарно-матеріальних цінностей; надходження від погашення дебіторської заборгованості; надходження з централізованих джерел; надходження у вигляді кредитів банків; інші надходження.
При складанні платіжного календаря використовуються дані обліку операцій по рахунках у банках і в касі підприємства, планові дані про строки випуску та продажу продукції, послуг, договори з постачальниками на поставки матеріальних ресурсів, відомості про термінові й прострочені платежі постачальникам і підрядникам, встановлені відповідно до чинного законодавства строки виплати заробітної плати робітникам підприємства, погоджені з податковим органом (встановлені законодавством), строки сплати відповідних податків і платежів до бюджету та позабюджетних фондів, кредитні договори з банками, затверджені розміри видачі, строки погашення кредиту та розмір сплати за нього, дані про стан дебіторської та кредиторської заборгованості й ін.
Співвідношення між обома розділами календаря (надходженнями та витратами коштів) повинно бути таким, щоб забезпечити їх рівність, або, що краще, перевищення надходжень коштів над їх витратами.
Зайві кошти в цьому випадку осядуть на поточному рахунку підприємства, і це буде означати велику стійкість його фінансового стану та платоспроможність у наступному періоді. Перевищення витрат над надходженнями грошових коштів свідчить про зниження можливості підприємства в покритті наступних витрат. У такому випадку підприємство має знаходити резерви збільшення обсягів грошових надходжень за рахунок збільшення кількості реалізації продукції, вживати заходів для прискорення розрахунків за неї, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення відповідних видів витрат або перенесення їх оплати на наступні періоди й ін.
Бізнес-план. Прикладом поєднання перспективного і поточного планування с бізнес-план, який зазвичай розробляють під час створення нового підприємства або обґрунтування виробництва нових видів продукції.
Бізнес-план являє собою документ, у якому викладені організаційні, виробничі та ринкові аспекти з майбутнього бізнесу, а також запропоновані планові розрахунки обсягів виробництва, необхідних інвестицій і передбачуваних фінансових результатів від здійснення запланованого заходу.
Складання бізнес-плану необхідно для визначення обсягів та розробки стратегії фінансування, залучення конкретних інвесторів до участі і! створенні нового підприємства або фінансування нових виробничих програм. При цьому інвесторами можуть бути банки, інші юридичні, а також фізичні особи.
Структура бізнес-плану та його обсяг залежить від сфери діяльності, до якої належить бізнес, від розміру цього бізнесу, від суми інвестицій, необхідних для його організації, від обсягу й асортименту майбутнього продукту. Основна ж частина бізнес-плану мас організаційний і виробничий характер. Відповідні його розділи відображають відомості про продукцію, що планується до виробництва, її якість, рівні цін, ринки збуту, про результаті) маркетингових досліджень щодо конкурентоспроможності продукції і фінансові результати від її продажу.
Приблизний склад та зміст розділів бізнес-плану такі:
1. Юридичний статус підприємства. Дається повна і скорочена назва підприємства, його юридична адреса, форма власності та правовий статус, а також склад засновників та розмір їх частин у статутному капіталі.
2. Коротка історична довідка про діяльність підприємства. Інформація про спеціалізацію підприємства, обсяги продукції, що ви пускається, вказується розмір земельних ділянок, виробничих площ та ін.
Характеристика виробленої продукції (послуг) і ринків збуту. Наводиться перелік та показники виробництва основних видів продукції (послуг) за звітній рік та прогноз на три роки, передбачається вдосконалення структури продукції, що виробляється, зазначається сучасний стан підприємства на ринках збуту та пропозиції щодо його поліпшення.
Характеристика конкурентного середовища. У цьому розділі зазначається галузь, наводиться інформація щодо підприємств, які виробляють аналогічну продукцію (послуги) та здійснюють її збут на тих самих ринках, що і підприємство (конкурент), дається загальна характеристика якісних і кількісних показників продукції, що виробляється тощо.
План маркетингової діяльності. Наводяться відомості про наявні на підприємстві маркетингові служби, подається схема та характеристика існуючих каналів збуту і пропозиції покупця щодо їх удосконалення, засобів реклами, ціноутворення, а також надаються відомості про діяльність підприємства щодо просування продукції, що виробляється, на ринку збуту, про механізм розрахунків за придбану продукцію. Тут також наводяться характеристики постачальників сировини для підприємства із зазначенням її якості, кількості, ритмічності надходження та ціни.
План виробничої діяльності підприємства. Дається характеристика виробничого процесу на підприємстві, наводяться схеми виробничих потоків, зазначаються пропозиції покупця щодо вдосконалення виробничого процесу на підприємстві на основі запровадження прогресивної техніки та технології.
7. Організаційний план. Наводиться інформація щодо існуючої організаційної структури підприємства та пропозиції покупця щодо її вдосконалення, дані стосовно забезпечення підприємства робочою силою, кваліфікацію робітників, про діючу систему заробітної плати, систему преміювання, їх середні розміри та ін.
8. Охорона навколишнього середовища. У цьому розділі подається інформація щодо етапу навколишнього середовища, існуючих проблем, першочерговості їх вирішення, джерел фінансування про ведення природо захисних заходів із визначенням термінів виконання.
9. Фінансовий план та програма інвестицій. Наводиться обсяг інвестиційних вкладень у підприємство та джерела їх отримання, прогнозні показники прибутку та збитку, а також балансу підприємства. Тут також надається баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, звіт про фінансово-майновий стан підприємства за останній звітний рік.
Складання бізнес-плану має істотне значення для підприємств у тих випадках, коли у них бракує власних фінансових ресурсів для виконання того або іншого проекту. У цих випадках бізнес-план є одним з основних, який необхідний підприємству для звернення до інших інвесторів із проханням залучення їх фінансових ресурсів для фінансування цього проекту або в банк, для одержання на конкретну ціль позикових коштів.