Договірні відносини в туризмі туроператорів, тур агентів та контрагентів (виконавці туристичних послуг)
Договірні відносини між туроператорами і турагентами можуть будуватися за однією з трьох моделей (таблиця).
Правові моделі
договірні відносини туроператорів та
турагетнтів
Через договір
доручення ( туроператор, доручає
турагентуукладати договори з туристами
від імені туроператора )
Через
договір купівлі-продажу майнових прав
на туристський продукт
Через договір
комісії турагент (комісіонер) будує
взаємовідносини з туроператором
(комітентом) на умовах комісійної
винагороди, що складає 5-12% від обсягу
продаж)
У договорах між туроператором і турагентами визначають права і обов'я-зки сторін, система взаєморозрахунків, форми контролю за діяльністю, умови
просування туристського продукту на ринок, зокрема організації реклами, визначаються умови продажу туристського продукту, ступінь відповідальності сторін при претензіях та ін.
У своїй діяльності турагенти керуються договірними дорученнями туро-ператора, відступ від яких є порушенням обов'язків і спричиняє за собою юри-дичні наслідки. Всі ділові операції агента повинні здійснюватися тільки на ко-ристь партнера. Права і обов'язки сторін регламентуються укладеними догово-рами, а також чинним законодавством.
Серед існуючих моделей взаємовідносин між туроператором і турагента-ми найбільше розповсюдження отримали договори – комісії (агентські договори або агентські угоди).
До агентського договору в даний час застосовуються положення про ко-мерційне представництво, регульовані ст. 243 Цивільного кодексу (ЦК) [2] і розділом 31 Господарського кодексу (ГК) [3].
Відповідно до ст. 295 ГК сутністю агентської діяльності є надання комер-ційним агентам послуг шляхом посередництва від імені, в інтересах, під конт-ролем і за рахунок сторони, що представляється (принципала).
Підставою для надання послуг з комерційного представництва є агентський договір, укладений у письмовій формі.Ключовим моментом агентського договору є той факт, що агент (представник) при виконанні договору діє від імені принципала, тобто, по суті, агентський договір можна порівнювати з договором доручення.
Сертифікація туристичних послуг
Деякі туристичні послуги потребують сертифікації, тобто підтвердження їх відповідності встановленим нормам та стандартам, про що видається певний документ – сертифікат відповідності. Туристичними послугами, які потребують обов'язкової сертифікації, є готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності.
Основні положення з сертифікації послуг у сфері туризму визначено у ст. 18 і 19 Закону України ”Про внесення змін до Закону України” ”Про туризм”. Перелік туристських послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони до-вкілля, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристської діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Підтвердження відповідності туристських послуг здійснюється в устано-вленому порядку. З метою підвищення рівня туристського обслуговування, сприяння спо-живачам у свідомому виборі туристських послуг, забезпечення рівних можли-востей суб'єктам туристської діяльності на ринку туристських послуг, забезпе-чення захисту прав і законних інтересів, життя, здоров'я та майна громадян, пі-двищення рівня екологічної безпеки об'єктам туристської інфраструктури при-своюються категорії якості й рівня обслуговування. Встановлення об'єктам туристської інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчу-вання, курортним закладам тощо) відповідної категорії здійснюється за за-явою їх власника. Види категорій об'єктів туристської інфраструктури, порядок їх встанов-лення та зміни визначаються Кабінетом Міністрів України.
До готельних послуг належать послуги готелів з ресторанами або без ресторанів, послуги кемпінгів та місць для короткотермінового проживання, які розподіляються на послуги:
молодіжних турбаз та гірських притулків;
кемпінгів, включно з послугами майданчиків для автофургонів;
місць короткострокового проживання;
дитячих та студентських літніх таборів;
центрів та будинків відпочинку;
санаторних закладів та закладів оздоровчого характеру;
здавання внайми умебльованих приміщень на короткий термін;
з надання спальних місць у спальних вагонах, на круїзних суднах та інших транспортних і плавзасобах.