Вирішити завдання Завдання 1

Що вам відомо про такі поняття як “лексика”, “лексикологія”, “слово”, “лексичне значення слова”, “граматичне значення слова”? 2. У чому полягає відмінність омонімії від полісемії? 3. Полісемія – це позитивне чи негативне явище у термінології? 4. У чому різниця між історизмами й архаїзмами? 5. Що таке паронім? 6. Що таке фразеологія, фразеологічний зворот? 7. Синонімія – це позитивне чи негативне явище у термінології? 8. Що Ви розумієте під терміном власне українська лексика? 9. Які компоненти в сучасних терміносистемах є інтернаціональними?

Охарактеризувати лексику української мови за походженням.

Охарактеризувати лексику української мови за вживанням.

Охарактеризувати активну та пасивну лексику української мови.

Завдання 2

Пояснити слова іншомовного походження: акт, кодекс, маніакальний, емоційний, енергія, екстремальна ситуація, юриспруденція, юрисдикція, інтуїція, психогенний, документ, клептоманія, паспорт.

Зразок: емпатія- здатність людини емоційно відгукуватись на переживання іншої.

Завдання 3

Зробити класифікацію термінів:

а) за галузями науки:

індивід, потенціал, екстремальний, психопатія, психолінгвістика, комунікативний, об’єкт, класифікація, функція, акт, деформація, інтуїція, неврівноваженість, свідомість, фактор, рана, ін’єкція, комп’ютер, сфера, реакція, договір, правочин, протокол судового засідання, дактилоскопічна карта;

б) за походженням:

стрес, безпорадність, психоаналіз, психогенез, аналіз, переживання, стан, збудженість, суїцидний настрій, ейфорія, психічна травма, психічні навантаження, внутрішні переконання, працездатність, органи дізнання, прокуратура, винесення ухвали, арбітражний розгляд, слідчий експеримент, нагляд, підозрюваний, слідчий,;

в) за особливостями використання: анонімний, закон, дезінформація, ідентифікація, правила техніки безпеки, з'явитися до суду, злочинність, аліменти, неповнолітня особа, евентуальний умисел, необхідна оборона, позбавлення волі, тілесні ушкодження, куля, фотовідбиток, боржник, дактилоскопічна карта, жертва злочину, аболіція, кодифікація.

Завдання 4

Виділіть домінанту у наведених синонімічних рядах і дайте характеристику кожному члену ряду:

• особистий, індивідуальний, персональний;

• обмежений, вузький, однобічний, недалекий, вузьколобий;

• першорядний, суттєвий, головний, вагомий, важливий;

• викликати (бути причиною), збуджувати, породжувати, будити,

• запалювати;

• переважно, головним чином, в основному, більшою мірою, здебільшого.

Література

1 - 18

Тема 4. Морфологічні норми сучасної української мови в офіційно-діловому стилі

Практичне заняття – 1 години

1. Морфологічні норми сучасної української мови в офіційно-діловому стилі.

2. Типові порушення норм української мови на морфологічному рівні.

Теми рефератів

1. Нормативність української літературної мови.

2. Морфологічні норми сучасної української мови в офіційно-діловому стилі.

3. Типові порушення норм української мови на морфологічному рівні.

4. Літературна мова як унормована форма загальнонародної мови.

5. Особливості вживання іменників і прикметників у текстах правової сфери.

6. Особливості перекладу прийменникових конструкцій та їх уживання у текстах правової сфери.

7. Складноскорочені слова й абревіатури.

Методичні рекомендації

При підготовці до практичного заняття, студентам слід звернути увагу на те, що морфологія вивчає внутрішню структуру слова; основними поняттями морфології є граматичне значення, граматична категорія, граматична форма, словоформа, частини мови.

Також слід розглянути особливості вживання іменників і прикметників у діловому мовленні; правопис складних іменників і прикметників; функціонування числівників в усному й писемному мовленні; вживання займенників у текстах офіційно-ділового стилю; дієслів і віддієслівних утворень (дієприкметники, дієприслівники, віддієслівні іменники); особливості вживання прийменників у правових текстах.

Уважно слід ставитись до перекладу прийменникових конструкцій з російської мови на українську (напр., пропустить по болезни — пропустити через хворобу/у зв’язку з хворобою), до утворення дієприкметників і дієприслівників, адже в українській мові існують випадки неможливості їх утворення (напр., знающий работник слід обізнаний; не пануюча ідея, а панівна ідея, не бажаючий, а який бажає/сповнений бажання).