Бухгалтерський облік / Тема 6

Тема 6

Інвентаризація. Оцінка.

Калькуляція як елементи методу бухгалтерського обліку

1. Сутність і значення інвентаризації

2. Сутність оцінки та калькуляції

Нормативний документ:

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» стаття 10

Інструкція про проведення інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69

Порядок оцінки визначений національними стандартами, а саме П(С)БО:

7 основні засоби

8 нематеріальні активи

9 запаси

10 дебіторська заборгованість

11 зобов’язання

15 дохід

16 витрати

1

На підставі документів одержують облікову інформацію про ресурси підприємства, капітал та зобов’язання, але внаслідок приросту витрат, зловживань, псування, помилок – облікові дані можуть не співпадати з фактичними даними про наявність та стан майна.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерський облік і фінансова звітність підприємства зобов’язується проводити інвентаризацію майна та зобов’язань з метою визначення та документального оформлення їх фактичної наявності, стану та оцінки.

Об’єкти і терміни проведення інвентаризації встановлює власник, або уповноважена особа – керівник, крім випадку, коли проведення інвентаризації є обов’язковим згідно з законодавством.

Проведення інвентаризації є обов’язковим в таких випадках:

1. При передачі майна державного підприємства в оренду, а також у разі його приватизації.

2. Перед складанням річної фінансової звітності

3. При зміні матеріально-відповідальних осіб

4. При виявлення псування, нестачі за приписом судово-слідчих органів

5. У разі пожежі, стихійного лиха

6. При ліквідації підприємства

Відповідальність за організацію інвентаризаційної роботи на підприємстві несе керівник.

Наказом керівника затверджується постійно-діюча інвентаризаційна комісія, у складі керівників структурних підрозділів та головного бухгалтера. Очолює цю комісію керівник або його заступник.

Функції комісії:

1. Організаційні заходи

2. Інструктаж робочих інвентаризаційної комісії

3. Контрольні перевірки правильності результатів інвентаризації

4. Вибіркова інвентаризація окремих об’єктів майна в між інвентаризаційний період

5. Розгляд матеріальної інвентаризації та внесення пропозицій по регулювання розбіжностей

Для безпосереднього проведення інвентаризації на конкретному об’єкті створюється робоча інвентаризаційна комісія.

В наказі керівника зазначається склад робочої комісії, об’єкти інвентаризації та терміни її проведення.

Робоча комісія визначає фактичні залишки шляхом підрахунку, зважування, обмірковування.

Дані про фактичні залишки робоча комісія записує в інвентаризаційний опис, який підписують усі члени комісії.

Контрольні перевірки правильності інвентаризації, які проводить постійно діюча комісія оформлена актом.

В інвентаризаційному обліку на кожній сторінці, а також в цілому по опису на його останній сторінці зазначається прописом загальна кількість натуральних одиниць, при чому незалежно від одиниці вимірювання, бо загальна кількість натуральних одиниць на сторінці має не змістовне значення, а виключно контрольне.

Після закінчення інвентаризації інвентаризаційний опис передається комісією до бухгалтерії для перевірки та опрацювання.

Бухгалтерія після перевірки опису за формою, за правильністю розрахунків визначає результат інвентаризації, для цього бухгалтерія спів ставляє по кожному найменуванню цінностей, які підлягали інвентаризації фактичні дані обліковими.

Облікові дані містяться в оборотно-сальдовій відомості аналітичного обліку до відповідного синтетичного рахунку обліку.

А фактичні дані про ці цінності знаходяться в інвентаризаційному описі.

Найменування, по яких виявлені розбіжності переносяться бухгалтером до порівняльної відомості.

Якщо фактичний залишок більше облікового, то результат інвентаризації НАДЛИШОК, а навпаки – НЕСТАЧА.

Рішення про регулювання розбіжностей за результатами інвентаризації приймає керівник. Затверджені результати інвентаризації відображаються в обліку наступним чином:

При необхідності проводиться взаємний залік надлишку і нестачі в результаті пересортиці стосовно подібних цінностей, які надійшли за одним і тим же документом в однаковій тарі.

Цукерки желейні апельсин – надлишок 5 кг., цукерки ж. лимон – нестача 5 кг.

Якщо ціна на подібні цінності стосовно яких зроблено залік пересортиці, то сумова різниця яка при цьому виникає списується в залежності від її характеру, або ж на доходи, або на витрати.

Взаємний залік нестач та надлишків у результаті пересортиці є розрахунковою процедурою при складанні порівняльної відмінності.

Нестача у межах норм природного убутку списується на витрати підприємства.

Примітка

На сьогодні норми природного убутку, які розроблені за часів радянського союзу і не розглядались, зараз не застосовуються.

Нестачі понад норми природного убутку, або ж коли норми не застосовуються відносяться за рахунок винних осіб, а якщо винні особи не встановлені – відносяться на витрати підприємства.

Надлишки, виявлені при інвентаризації відносяться на доходи.

Відображення результатів інвентаризації обліку здійснюється такою кореспонденцією рахунків:

1. Оприбуткування надлишків:

• Товарно-матеріальних цінностей (оборотні активи)

Дебет 20,22, 23, 26, 28 Кредит 719

• Основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів

Дебет 10, 11, 12 Кредит 746

2. Оприбуткування нестачі – нестача норм природного убутку, а також у випадку коли винні особи не встановлені

Дебет 947 (оборотні активи), 977 (необоротні активи) Кредит 20, 22, 23, 26, 28, 10, 11, 12

3. Нестача, яка відшкодовується винними особами:

• На балансову вартість цінностей, яких не вистачає:

Дебет 947/977 Кредит 20…

І одночасно нараховується дебіторська заборгованість по відшкодуванню завданих збитків

Дебет 375 кредит 716

Таким чином інвентаризація, як елемент методу бухгалтерського обліку, дозволяє привести у відповідність облікові дані з фактичною наявністю активів, тим самим забезпечувалась достовірність даних бухгалтерського обліку.

2

Особливістю бухгалтерського обліку є відображення активів і джерел та господарських процесів у грошовому виразі.

Оцінка і калькуляція використовується для вартісного вимірювання об’єктів обліку.

Оцінка – це грошове вимірювання об’єктів обліку.

Калькуляція – це процес розрахунку грошових затрат, які припадають на одиницю готової продукції виконаних робіт – послуг.

Порядок оцінки об’єктів обліку визначено національними положеннями бухгалтерського обліку придбані активи зараховуються на баланс підприємства як правило за первісною вартістю, які дорівнює фактичній (історичній) собівартості.

Ця оцінка є пріоритетною.

Історичні собівартості визначаються виходячи з фактичних витрат на придбання активів та доведення їх до стану, в якому активи можуть застосовуватись із запланованою ціллю.

Зокрема основні засоби, придбані за плату зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка включає фактичні витрати, пов’язані з придбанням цих об’єктів та витрати по доведенню об’єктів до стану в якому вони можуть використати із запланованою метою.

До таких витрат належать:

1. сума, що сплачується постачальнику основних засобів або підряднику за виконання робіт без ПДВ.

ПДВ включається до складу первісної вартості у випадку коли цей податок не відшкодовується даному підприємству. Це буває тоді, коли підприємство не є платником ПДВ або, коли придбані основні засоби використані в неоподаткованих операціях.

2. Реєстраційні збори, державне мито та інші платежі, які сплачуються у зв’язку з придбанням прав власності на об’єкти основних засобів.

3. Ввізне мито – у випадку імпортування основних засобів

4. Витрати зі страхування ризику транспортування основних засобів

5. Транспортні витрати

6. Витрати з монтажу

Підприємство придбало основні засоби сплативши постачальнику 240 тис., в тому числі ПДВ 40 тис. крім того перевізнику 6 тис., в т.ч. ПДВ 1 тис., та за монтаж 7200 в т.ч. ПДВ 1200. Таким чином первісна вартість основних засобів складає:

200000 + 5000 + 6000 = 211000

Придбані запаси зараховуються на баланс підприємства також за первісною вартістю, яка містить наступні складові елементи:

• Суми, що сплачуються постачальнику згідно з договором (без ПДВ)

• Ввізне мито, при імпортуванні товарів

• Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), які включають витрати на доставку, страхування ризику транспортування, завантажувально-розвантажувальні роботи, інші прямі витрати безпосередньо пов’язані з придбанням запасів.

Підприємство придбало виробничі запаси сплативши постачальнику 48 тис (ПДВ 8000) і за їх доставку 2400.

Перевізник не є платником ПДВ, платником єдиного податку.

Отже, первісна вартість виробничих запасів дорівнює:

40000 + 2400 = 42400 (грн..)

Готова продукція вироблена підприємством оцінюється відповідно до «П(С)БО 16» витрати за фактичною виробничою собівартістю, яка включає:

1. Прямі матеріальні витрати

2. Прямі витрати на оплату праці

3. Нарахування внесків на пенсійне та соціальне страхування виходячи із прямих витрат на оплату праці

4. Інші прямі витрати, які пов’язані з виготовленням конкретного виду продукції

5. Розподілені загальновиробничі витрати

Загальновиробничі витрати – це витрати пов’язані з організацією і управлінням виробництвом.

До них належать: оплата праці, апаратне управління підприємством, нарахування внесків на соціальне і пенсійне страхування виходячи із оплати праці управлінського персоналу цеху.

6. Витрати на комерційні послуги, охорону приміщень, що використовуються в процесі виробництва

7. Витрати на амортизацію та утримання основних засобів загальновиробничого призначення

8. Інші витрати, пов’язані з виробництвом продукції

Таким чином здійснюється визначення виробничої собівартості виготовленої продукції, а в процесі калькуляції розрахунок собівартості одиниці продукції.