Ринкові фінансові інструменти:

1. Цінні папери, що підлягають обігу (Transferable Securities) – акції, облігації та інші довгострокові боргові цінні папери, які можуть здійснювати обіг на ринку, депозитарні розписки.

2. Інструменти грошового ринку (Money-market Instruments) – короткострокові боргові цінні папери: векселі (та папери, які є подібними до них, наприклад, комерційні папери – в Україні немає), депозитні (ощадні) сертифікати, короткострокові казначейські зобов’язання тощо.

3. Цінні папери інститутів спільного інвестування – в Україні до них належать акції корпоративних інвестиційних фондів та інвестиційні сертифікати пайових інвестиційних фондів.

4. Деривативи (derivatives) або похідні фінансові інструменти [4, додаток 1, секція С].

Основними ринковими фінансовими інструментами є цінні папери. Як окремий ринковий фінансовий інструмент можливо розглядати також валюту (національну та іноземну) ³.

Життєвий цикл ринкових фінансових інструментів (крім валюти) передбачає етапи розміщення, обігу та погашення⁴:

• розміщення(випуск) – продаж нових фінансових інструментів першим власникам;

• погашення– вилучення фінансових інструментів з обігу, що супроводжується повним виконанням усіх договірних зобов’язань за ними і закінчується анулюванням.

3. Фінансові ринки

Якщо підприємство використовує ринкові фінансові інструменти (а така практика є типовою для підприємств у розвинених країнах), йому доводиться виступати учасником фінансового ринку. Поняття «фінансовий ринок» є певною мірою збірним, узагальненим. В реальній практиці воно характеризує розгалужену систему окремих видів фінансових ринків із різноманітними сегментами кожного із них [1, с. 255].

Фінансовим є ринок, на якому відбувається обмін фінансовими інструментами (або торгівля ними) [9, с.19].

У науковій літературі зустрічаються численні варіації даного визначення, зокрема:

• Financial Market (Security Market)– фінансовий ринок (ринок цінних паперів) – механізм сприяння обміну фінансовими активами шляхом зведення разом покупців та продавців цінних паперів [10, с. 975, 991]⁵.

• Фінансові ринки – механізми для «каналізації» заощаджень до кінцевих покупців (інвесторів) реальних активів [3, с. 78]⁶.

У вітчизняних нормативних актах поняття «фінансовий ринок» відсутнє. Натомість є поняття «ринок фінансових послуг»:

Ринки фінансових послуг – сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг [7, ст.1, ч.1, п.6]⁷.

Функції фінансових ринків:

Найважливішою економічною функцією фінансових ринків є передача (перерозподіл) фінансових активів від одних економічних суб’єктів, що витрачають їх у меншому обсязі, ніж отримані доходи, іншим суб’єктам, які мають потребу витрачати більше своїх доходів. Крім цієї найважливішої економічної функції, іншими основними економічними функціями фінансових ринків є:

1. Ціноутворення – встановлення пропорції розподілу коштів інвесторів між окремими інструментами та визначення вартості (cost) капіталу для їх емітентів;

2. Забезпечення ліквідності – надання інвесторам механізму для продажу фінансових інструментів;

3. Зниження трансакційних витрат:

• витрат на пошук – створення умов для економії явних витрат, наприклад, грошей витрачених на рекламу своїх намірів купити або продати фінансові інструменти, а також неявних витрат, наприклад, витрат часу на знаходження контрагента;

• витрат на інформацію – відображення у ціні фінансових інструментів сукупної інформації, накопиченої усіма учасниками ринку, про справжню цінність цих інструментів, наслідком чого є економія витрат часу і коштів на проведення власних досліджень [9, с.19-20].

Цей перелік можна доповнити ще однією важливою функцією – хеджування– яка полягає у створенні механізмів захисту від фінансових та комерційних ризиків шляхом здійснення операцій з фінансовими інструментами (зокрема операцій з деривативами).