
- •10. Матеріа́льна то́чка. Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •11.Кінематичні рівняння поступального і обертального рухів.
- •12 Основні характеристики руху. Миттєва швидкість тіла. Середня швидкість. Тангенціальне і нормальне(доцентрове) прискорення
- •13. Охарактеризувати види руху та навести відповідні рівняння
- •15.Маса. Зв’язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги тіла.
- •16. Маса як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •17.Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •18. Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •19. Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •20.Сила. Однини ці вимірювання сили. Прояви дії сили. Другий закон Ньютона.
- •21.Центр інерції механічної системи.Особливості руху центра інерції замкненої механічної системи.
- •22.Імпульс мт та повний імпульс механічної ситеми. Закон збереження імпульсу.
- •23. Третій закон Ньютона: закон дії та протидії
- •24. Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією матер. Точки. Розрахунок роботи.
- •25.Момент інерції твердого тіла. Мотенти інерції тіл найпростішої форми.
- •26. Теорема Штейнера
- •27.Момент сили
- •28.Правило важелів Архімеда
- •29.Дисипативна енергія
- •30.Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •31.Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт . Розрахунок роботи.
- •33.Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •34.Сила тертя. Сухе та вязке тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •35.Гідростатика.Фізичні властивості рідин.
- •36. Закон паскаля:
- •37. Закон архімеда
- •38. Принцип дії гідравлічного преса
- •39. Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії
- •40. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •41.Рух реальної рідини. Сила внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.
- •42. Ламіна́рна та турбулентна течія. Число Рейнольдса. Умови ламінарної течії
- •43. Теорія подібності та її використання у фізико-технологічних процесах
- •44.Предмет дослідження молекулярної фізии. Будова речовини. Визначенння вуглецевих одиниць.
- •45.Моль речовини. Число Авогадро.Характерний розмір молекул.
- •52. Імовірність розподілу молекул за швидкостями.
- •53. Теорія хімічної будови Бутлерова
- •54.Структурна і просторова ізомерія.Фізичні методи визначенння структури молекул.
- •55.Основні типи молекулярних зв’язків – іонний та ковалентний. Квантово-механічне пояснення ковалентного зв’язку.
- •56.Сили міжмолекулярної взаємодії. Сили Ван-дер-Вальса. Ізотерми Ван-дер-Вальса.
- •57. Явище переносу в газах
- •58. Нульове начало термодинаміки.
- •59.Внутрішня енергія ідеального газу.
- •60.Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •61.Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •62.Закон Дюлонга та Пті.
- •63.Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •64.Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •65.Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •66.Питома теплота плавлення та пароутворення речовини.
- •67. Робота теплових двигунів, холодильників.
- •69. Третє начало термодинаміки. Температурна шкала.
- •70.Пояснити причини утворення поверхневого шару рідини.
- •71.Сила поверхневого натягу.
- •72.Силове й енергетичне тлумачення коефіцієнту поверхневого натягу рідини.
- •73.Капілярні явища. Явище змочування і незмочування.
- •74.Вивести формулу розрахунку висоти підняття рідини в капілярі.
- •75.Формула Лапласа і її характеристика.
- •76.Поверхнеко активні(пар) і поверхнево неактивні речовини. Їх властивості і характеристика.
- •77.Рідкі кристали. Характеристика .Основні властивості , використання.
- •78.Полімери- загальна характеристика речовини, її використання.
- •79. Пояснити сутність фазових перходів першого та другого роду. Метастабільного стану.
- •80.Квантова рідина та її характеристика. Надплинність.
- •82.Електризація тіл, два роди зарядів.
- •83.Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •84.Дискретінсть заряду, закон збереження заряду.
- •85. Закон Кулона
- •86. Напруженість електростатичного поля. Принцип суперпозиції електростатичного поля.
- •87. Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •88. Теорема Гауссата її застосування до тіл простої геометричної форми.
- •90. Потенціал. Різниця потенціалів. Еквіпотенціальні поверхні. Одиниця вимірювання потенціалу.
- •91. Поведінка провідників в електростатичному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •92.Конденсатори. Ємність плаского, сферичного конденсаторів.
- •93. Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів
- •94.Енергія плоского конденсатора
- •95. Дослід Міллікена-Йоффе
- •96.Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провіднки,діелектрики, напівпровідники та надпровідники.
- •97.Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •98.Теорема Гауса
- •99.Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •100.Вплив речовини діелектрика на електричне поле.
- •101.Основна задача електростатики
- •102.П'єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •103.Робота, енергія, об’ємна густина енергії.
- •104.Постійний електричний струм.Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •111.Сторонні сили. Електрорушійна сила
- •112.Робота, потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца.
- •113.Електричний струм у металах
- •114.Класична електронна теорія металів.
- •115.Квантова теорія металів.
90. Потенціал. Різниця потенціалів. Еквіпотенціальні поверхні. Одиниця вимірювання потенціалу.
Потенціал
електростатичного поля
– енергетична характеристика
електричного поля; величина, що дорівнює
відношенню потенціальної енергії
взаємодії заряду з полем до величини
цього заряду. [
]=
[В].
Різниця
потенціалів – це
фізична величина,що
визначається роботою
при
переміщенні одиничного заряду
між точками поля з потенціалами
і
:
Різницею потенціалів називають напругою і позначають U, [В].
Еквіпотенціальні
поверхні –
це геометричне місце точок поля,
потенціали яких є однаковими. Графічно
електростатичне поле зображають за
допомогою силових ліній напруженості.
Для зображення картини використовують
і еквіпотенціальні поверхні. Їх проводять
у вигляді ліній так, щоб при переході
від однієї еквіпонціальної поверхні
до сусідньої потенціал змінювався на
те саме значення
Чим менше значення
,тим детальніше буде зображена картина
ектростатичного поля.
Еквіпотенціальні поверхні перпендикулярні до силових ліній поля.
91. Поведінка провідників в електростатичному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
Поведінка провідників в електростатичному полі
У металах наявні вільні електрони, які перебувають у безперервному хаотичному русі в межах провідника. При внесенні такого провідника в зовнішнє електричне поле(наприклад,однорідне з напруженістю E ⃗) на позитивні і негативні заряди діятиме сила( F) ⃗=qE ⃗: позитивні заряди ця сила зміщуватиме в напрямі E ⃗, а негативні - у протилежному напрямі. Оскільки позитивні заряди в металах - це іони, закріплені у вузлах кристалічної ґратки, то вони можуть переміщатись лише на мікроскопічні відстані. Вільні електрони переміщатимуться проти напряму E ⃗ на макроскопічні відстані. Внаслідок цього в металі відбудеться перерозподіл електричних зарядів: ближня грань у напрямі поля зарядиться негативно, а дальня збіднюється електронами і зарядиться позитивно. Явище перерозподілу електричних зарядів у провіднику під дією зовнішнього електричного поля і виникнення внаслідок цього електризації провідника називають електростатичною індукцією. Індуковані на протилежних у напрямі поля гранях провідника різнойменні заряди створюють усередині нього внутрішнє електричне поле, вектор напруженості якого E ⃗' напрямлений протилежне до напряму вектора і E ⃗ зовнішнього поля. Переміщення вільних електронів у металі під дією E ⃗ продовжуватиметься доти, доки не настане взаємна компенсація зовнішнього і наведеного полів, тобто стануть рівними за абсолютним значенням Е' і Е.
Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
Електроємність провідника С – це величина, що дорівнює відношенню заряду q, наданого провіднику до його потенціалу :
Одиниця електричної ємності в СІ – фарад, [C] = [Кл/В]=[Ф].
*За
умови стікання заряду з провідника у
навколишнє середовище:
Фізичний зміст електроємності з виразу (2): електроємність провідника чисельно дорівнює зарядові, який потрібен для зміни потенціалу провідника на одиницю.