• Відносини з приводу привласненняоб’єктів власності;

• Відносини з приводу економічних форм реалізаціїоб’єктів власності;

• Відносини з приводу господарського використанняоб’єктів власності;

Відносини власності більш повно розкриваються через розгляд її об’єктів і суб’єктів. Об'єктами власності виступає те, з приводу чого складаються відносини привласнення: засоби виробництва, земля та її надра, товари особистого споживання, інтелектуальний продукт, а також робоча сила.

Суб'єктами відповідно виступають люди, між якими складаються відносини привласнення, - індивідуми, організації, колективи, держава.

Власність одночасно є категорією економічної і юридичної науки, тому її важливо характеризувати і з юридичної, правової сторони. Юридичний аспект власності реалізується через право власності.

Правові відносини власності реалізуються через систему відносин володіння, розпорядження і користування, які в сучасних умовах доповнюються відповідальністю.

Однак майнові відносини можуть відбивати виробничі відносини не тільки через норми права, але й норми моралі, приймати форму звичаїв, правил справедливості і т.п.

Виділяють два базових типи власності, що виступають на різних етапах розвитку людського суспільства з відповідними історичними особливостями: приватна і суспільна.

Приватна власність –

Рис. 2.4. Сучасні форми приватної власності

Суспільна власність –

Суспільна власність існує у двох формах: державній і колективній.

Рис. 2.5. Сучасні форми суспільної власності

В Україні в результаті реформування відносин власності на основі роздержавлення й приватизації склались і законодавчо закріплені такі форми власності:приватна, колективна,державна.

Допускається також існування змішаних форм власності, власності інших держав, власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

4. Економічні потреби та інтереси - головні рушійні сили економічного прогресу

Метою функціонування економічної системи є споживання ( задоволення потреб ).

Засобом досягнення цієї мети є виробництво ( процес використання економічних ресурсів ).

У залежності від вибраного критерію потреби можна класифікувати на певні групи. Наприклад:

1. За рівнем необхідності:

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні ( предмети розкоші).

2. За об’єктами вияву:

- матеріальні потреби;

- духовні потреби.

3. За суб’єктами вияву:

- індивідуальні (особисті) потреби;

- колективні потреби;

- державні (суспільні) потреби.

4. За мірою реалізації:

- абсолютні ( перспективні) потреби;

- дійсні потреби;

- платоспроможні потреби.

Можна виділити групи відповідно і до інших критеріїв.

У західній літературі найбільшого поширення в класифікації потреб людини набула “піраміда потреб” А. Маслоу:

Рис. 2.7. Структура потреб у суспільстві

У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів

Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цвльової дії, яка породжує той чи інший результат: