46. Бар'єри комунікацій та шляхи їх подолання

Бар’єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічної природи, що заважає людині успішно спілкуватися.

На шляху руху інформації від відправника до одержувача зустрічаються різні перешкоди, які можуть носити як психологічний особистісний характер так і організаційний. Найрозповсюдженіший перелік цих бар'єрів враховує такі основні категорії.

Змістовні бар'єри - проблеми в розумінні змісту і значення відправленого або одержаного повідомлення. Вони поділяються у свою чергу на: фонетичні , семантичні , стилістичні , логічні.

Індивідуальні бар'єри - проблеми, пов'язані з індивідуальними особливостями мислення чи роботи, які можуть визначатися фізичними недоліками, хворобами, і проблеми.

Соціально-культурні бар'єри - різний рівень розвитку соціального інтелекту. Вони поділяються на:

етичні - неспівпадіння норм поведінки керівника і підлеглого;

рольові - інтерпретація повідомлення з позиції "керівника" або "підлеглого";

бар 'єри неавторитетності - низка авторитетність комунікатора;

бар 'єри світосприйняття - різні погляди на життя.

Міжособистісні бар'єри - проблеми психологічного клімату, системи цінностей і негативних установок учасників спілкування, відсутність інтересу учасників комунікаційного процесу один до одного і до повідомлення.

Організаційні бар'єри - проблеми, пов'язані з віддаленістю учасників комунікаційного процесу один від одного; зі спеціалізацією завдань; з розходженнями в сфері влади, авторитету і статусу осіб, які спілкуються.

Економічні, географічні та часові бар'єри - проблеми часових і грошових ресурсів, різного місця розташування і впливу часу на одержання повідомлення.

Проблеми каналів і засобів поширення інформації - перевантаження каналів комунікацій, проблема конфлікту між способами передачі інформації: який з них краще.

Зарубіжні науковці в сфері комунікацій ДжМ. Лейхіфф і ДжМ. Пен-роуз пропонують чотири основні правила подолання бар'єрів:

1. Завжди визначайте контекст до того, як намагаєтеся встановити будь-які комунікації.

2. Не може бути комунікації за принципом "тільки давати" або "тільки брати".

3. Занадто багато комунікацій - це однаково що повна їх відсутність. Сконцентруйтеся і раціоналізуйте свою діяльність. Переконаєтеся, що інформація першорядної важливості обробляється в першу чергу.

4. Стимулюйте на всіх рівнях управління вашої організації впевненість співробітників у тім, що реальна поведінка набагато важливіше від того, що формально записано і що декларується.

46. Сутність впливу як основи керівництва. Види впливу.

Керівництво - це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців. Керівництво - не лише неодмінний, а й основний елемент процесу керування, зміст якого розкривається через його функції: планування, організацію, контроль, мотивацію й виховання. Перші чотири розкривають зміст процесу керівництва в системі "керівник - виробництво", а остання - одну з найважливіших аспектів керівництва - формування особистості у сфері трудової діяльності.

Види впливу:

1.Переконання – це аргументований вплив за допомогою логічних засобів, що базується на передачі точки зору впливаючого з використанням власного прикладу і влади експерта, при якій виконавець повністю розуміє, що він робить і чому.

Вимоги до керівника, що здійснює вплив через переконання: - керівник повинен заслужити довіру, - необхідно врахувати інтелектуальний рівень виконавця під час передачі своєї точки зору, - ціль, яку ставить керівник, переконуючи підлеглого, не повинна суперечити системі його цінностей, - риси характеру і поведінка керівника повинні подобатися підлеглому.

Рекомендації щодо здійснення ефективного впливу через переконання: - точно вислухати потреби слухача і звертатись до них, - починати розмову з тієї думки, яка буде приємною для слухача, - створити образ, який викликає довіру, -при розмові дотримуйтесь інтересів слухача, - розмову закінчуйте останнім.

2.Залучення до участі – це психологічний прийом, за допомогою якого працюючи стають безпосередніми учасниками підготовки рішень та інших заходів. Цей вид впливу поєднує експертну владу впливаючого і виконавця у єдину позицію. Цей вид впливу базується на задоволенні вторинних потреб і його необхідно використовувати, коли ці потреби є мотивуючими. Переваги: - менший опір підлеглих до змін, - висока продуктивність праці, - зменшується плинність кадрів, - виникає задоволення роботою.

3.Вплив через навіювання («внушение»)- це цілеспрямована дія керівника на підлеглого шляхом зосередженого впливу на його психіку.