Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
25-48.doc
Скачиваний:
53
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
177.15 Кб
Скачать

37. Поняття та характеристика видів комунікації.

Комунікація (латів. communicatio), буквально що означає «загальне» чи «поділюване усіма». У практичному плані - це процес обміну ідеями й від між двома і більше людьми, що веде до взаємному розумінню.

Цілі комунікацій:

  • Забезпечення ефективного обміну інформацією між суб'єктами і об'єктами управління.

  • Удосконалення міжособистісних взаємин у процесі обміну інформацією між.

  • Створення інформаційних каналів обмінюватись інформацією між окремими працівниками та групами і координації їх завдань і безкомпромісність дій.

  • Регулювання і раціоналізація інформаційних потоків.

Комунікації поділяються ми такі види:

+міжособистісні чи організаційні комунікації з урахуванням усного спілкування;

+комунікації з урахуванням письмового обміну інформацією між.

Міжособистісні комунікації своєю чергою діляться на:

#формальні чи офіційні (визначаються політикою, правилами, посадовими інструкціями певної організації та здійснюються за формальним каналам);

#неформальні комунікації (здійснюються відповідно до усталеним системі особистих стосунків між працівниками організації.)

Серед формальних організаційних комунікацій виділяють:

  • вертикальні, коли така інформація переміщається з однієї рівня ієрархії в інший;

  • горизонтальны між різними підрозділами, призначених для координації діяльності різних підрозділів.

Вертикальні комунікації своєю чергою поділяються на:

висхідні, коли така інформація передається знизу вгору (з нижчих рівнів на вищі). Цей тип комунікацій містить інформацію, необхідну менеджерів з метою оцінки тієї сфери діяльності, яку вони відповідають;

спадні, здійснювані згори донизу. Цей тип комунікацій безпосередньо пов'язані з керівництвом країни та контролювати працівниками.

Міжособистісні комунікації ділять на:

вербальні (словесні);

невербальні, покликані здійснити обміну інформацією не залучаючи слів, приміром, із допомогою жестів, інтонацій голоси, міміки тощо.

Дигітальні (грец. di - двічі,) комунікації. Особливістю їх є закодованість усіх відомостей за допомогою символів (шрифту, цифр).

Аналогові (грец. anаlogos - подібний) комунікації. Охоплюють усю безсловесну комунікацію, наприклад жести, погрози чи дотики, предмети, зображення, якісне передавання інформації.

Усні комунікації передбачають спілкування через усне мовлення (бесіда зі співрозмовником, наради, виступи перед аудиторією).

Письмові комунікації - це обмін інформацією за допомогою паперових, магнітних, електронних носіїв.

Невербальні (несловесні) комунікації - це комунікації через міміку, жести, вираз очей тощо, що свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, якою вони обмінюються.

38. Комунікаційний процес та його організація.

Комунікаційний процес - це обмін інформацією між двома і більше особами. При цьому ставиться мета забезпечити розуміння отримувачем інформації, яка є предметом обміну.

У сучасній теорії менеджменту виділяють такі елементи процесу обміну інформацією:

1. Відправник (особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її).

2. Повідомлення (інформація, закодована певним чином за допомогою символів).

3. Канал (засіб передачі інформації).

4. Отримувач (адресат, особа, якій призначена інформація і яка певним чином інтерпретує її).

5. Зворотний зв´язок (реакція). Цей елемент часто залишається поза увагою, а одностороннє спілкування є, як правило, малоефективним, хоча загальновизнано, що будь-яка система функціонує ефективно за умови існування налагодженого зворотного зв´язку.

Етапи:

- зародження ідеї (Обмін інформацією починається з формулювання ідеї або відбору інформації)

- кодування та вибір каналу ( Перш ніж передати ідею, відправник повинен за допомогою символів закодувати її, використавши для цього слова, інтонації та жести. Таке кодування перетворює ідею в повідомлення)

- передача інформації (На цьому етапі відправник використовує канал для доставки повідомлення (закодованої ідеї або сукупності ідей) одержувачу. Йдеться про фізичне передавання повідомлення, яке іноді ототожнюють із процесом комунікації)

- декодування (переведення символів відправника у думки отримувача) (Одержавши повідомлення, необхідно зрозуміти його. Декодування - процес розшифрування символів відправника мовою одержувача)

- зворотній зв'язок. Одним з найважливіших елементів процесу комунікацій є її сприйняття, яке досягається налагодженням двохстороннього зв'язку. Особливу роль відіграє зворотній зв'язок, який показує реакцію одержувача на повідомлення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]