Емісійний банк

Центральний банк

Неемісійні банки

Комерційні банки

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути

Поштово-ощадна система

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути зосереджують свою діяльність на окремих, як правило невеликих, сегментах ринку фінансових послуг, функціонуючи для певного типу клієнтури або пропонуючи відносно вузький спектр можливих операцій. Діяль­ність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів дає змогу за­повнити ті ніші на ринку банківських послуг, які з тих чи інших економічних або політико-правових причин залишаються поза ува­гою банківських установ.

Нормативно-правове забезпечення, що включає систему законів і підзаконних актів, які юридично визначають і регламентують сфери діяльності кредитних інститутів.

Системи захисту інтересів вкладників банків, що передбачають діяльність спеціалізованих органів страхування депозитів клієн­тів під контролем центрального банку, незалежних урядових органів або самих комерційних банків.

Національні асоціації банків та інших кредитних установ, об'єд­наних за функціональними ознаками з метою захисту інтересів своїх членів і встановлення для них основних правил ведення бізнесу, тобто для саморегулювання своєї діяльності.

Інформаційне забезпечення, що передбачає наявність спеціалізованих організацій, які встановлюють рейтинги банків, наявність централізованих систем інформації про клієнтів, публікацію спеці­альних видань зі статистичними та аналітичними матеріалами про стан грошово-кредитної сфери економіки.

Розрахункова мережа, що забезпечує врегулювання платіжних зобов'язань між інститутами кредитної системи через електронні за­соби зв'язку, клірингові палати обчислювальні центри, що можуть контролюватися центральним банком або бути самостійними орга­нізаціями

Інкасаторське та охоронне обслуговування кредитних інститу­тів, що може здійснюватись як самими банками, так і спеціалізова­ними організаціями

Система підготовки кадрів для кредитних інститутів, що вклю­чає мережу навчальних закладів, які готують спеціалістів для роботи в кредитних установах

Банки як основа кредитної системи є головними посередниками у всьому комплексі взаємовідносин різних суб'єктів ринкової еко­номіки

Зародження банківської справи сталося ще в рабовласницькому періоді, коли виникають лихварство та міняльні операції. Центром цих процесів було спершу Вавилонське царство (VII — VI сг. до н.е.), до часів існування якого належать перші історичні згадки про діяльність стародавніх банкірів. Ці відомості стосуються, зокрема, вавилонських банкірських домів Ігібі, Іддін-Мардука. Мурашу та ін., що приймали процентні вклади видавали позики під письмові зобов'язання і під заставу різних цінностей, здійснювали платежі за рахунок клієнтів, виступали поручителями за різноманітними уго­дами, брали участь у торговельній справі на пайових засадах вико­нували роль радників та довірених осіб за укладання різних угод