- •1. Походження культури. Процес культурогенезу на території України.
- •2. Матеріальна культура землеробів та скотарів.
- •3. Культура скіфо-сарматської доби
- •5. Виникнення і розвиток укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •4. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •6. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •7. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •8. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •9. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •10. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •11. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •12. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •14. Мова, писемність, освіта населення міст-держав Північного Причорномор’я.
- •17. Передумови формування українського театру. Музичне життя в козацько-гетьманську добу.
- •15. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •16. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •18. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •19. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •21. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •20. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •22. Культура неолітичного населення України.
- •23. Архітектура Київської Русі.
- •24. Осередки культури в Україні хіу – сер. Ху ст.: освіта, книгописання.
- •25. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •26. Малярство монументальне та станкове. Становлення світського живопису та портрету.
- •27. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •28. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •29. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •30. Українська барокова літ-ра.
15. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний художній ефект. Фрески чудово поєднувалися з фактурою кам?яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. Техніка фрески була запозичена у візантійських майстрів, але давньоруські художники довершили її новими елементами і стилістичними зображеннями. Перші мозаїчні зображення та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві міста Києва, але вони не збереглися.До найвизначніших пам?яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і фрески Софійського собору у Києві. Головним змістом художнього оздоблення інтер?єру цього храму є утвердження християнства, а храмові настінні розписи стали «біблією для неписьменних», яку потрібно було читати у певному порядку. На мозаїках зображені основні персонажі християнського віровчення. Мозаїчні Монументальними розписами були також оздоблені Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та Волинському князівствах створюються самобутні художні школи. Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки. Давньоруські фрескові розписи збереглися до наших днів у сакральних спорудах Києва і Чернігова, Смоленська і Владимира на Клязьмі, Пскова, Новгорода, Старої Ладоги та інших давньоруських містах.Разом з будівництвом храмів розвивався і такий вид мистецтва, як іконопис — вид культового станкового живопису. Ікона як художній елемент займала головне місце в інтер?єрі культової споруди. У храмах ікони розташовувалися над передвівтарною перегорожею, що пізніше перетворилася на іконостас. Перші ікони були привезені на Русь з Візантії та Болгарії, а в кінці XI ст. з?явилися власні. Становлення давньоруського іконопису припадає на II пол. XI— поч. XII ст. У Києво-Печерському патерику розповідається про перших руських іконописців — Григорія та Аліпія. Так, відомою в цей час була Печерська іконописна майстерня, у якій писав іконописець Аліпій, що пройшов школу візантійських майстрів.Ряд дослідників пов?язують з київською художньою школою такі ікони, як «Ярославська Оранта», «Устюзьке Благовіщення», «Дмитрій Солунський» і композицію «Свенської Богоматері». У Києві сформувалася іконографія перших руських «святих» — Бориса і Гліба, уявлення про яку дає ікона «Борис і Гліб». Традиції Києва були поширені в іконописних школах Новгорода, Володимира, Суздаля, Галича та Володимира-Волинського.Оригінальним видом мистецтва у княжу добу було мистецтво книжкової мініатюри. Рукописна книга була особливо цінною, писалася дуже довго, на дорогому пергаменті і художньо оздоблювалась. Книги переплітали у міцні оправи з металевими замками, текст прикрашали ініціалами, заставками та мініатюрами. Книжкова мініатюра виконувалася й ілюструвалася руськими писцями і художниками, зразками для яких служили візантійські та болгарські рукописні книги. Пам?ятками давньоруських рукописів є «Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава», «Бучацьке євангеліє», «Юрієве євангеліє» та ін..