- •1. Визначення логіки.
- •2. Основні етапи розвитку логіки.
- •3. Логіка і мова
- •4.Міркування і аргументи
- •5.Логічні оператори
- •6.Формули логіки висловлювань
- •7.Символізація висловлювань
- •Стислий список логічних символів
- •8. Правила істинності для формул логіки висловлювань.
- •9. Таблиці істинності.
- •10. Тавтології логіки висловлювань.
- •11-12. Тавтологічна імплікація і тавтологічна еквіваленція.
- •13. Предикати, відношення та індивідні константи.
- •14. Квантори і змінні. Вільні і зв’язані входження змінних.
- •15. Правильно побудовані формули логіки предикатів.
- •16. Інтерпретації в логіці предикатів.
- •17. Правила істинності для формул логіки предикатів.
- •18. Імплікації та еквівалентності в логіці предикатів.
- •19. Вираження аргументів у логіці висловлювань.
- •20. Правила дедуктивного виводу в логіці висловлювань.
- •21. Redictio ad absurdum.
- •26. Семантика можливих світів: модальні моделі, відношення досяжності.
- •27. Мова логіки часу.
- •27. Семантика логіки часу.
- •28. Семантичні теорії дискурсу.
- •30. Аргументація і діалог.
3. Логіка і мова
Логіка і мова взаємопов’язані. У сучасній логіці логічний закон – це вираз, який містить тільки логічні константи й змінні, тобто є формулою. Така формула повинна бути істинною у будь-якій предметній області, вона є завжди істинною формулою.Сучасна логіка досліджує окремі логічні закони як елементи систем таких законів. Кожна із логічних теорій має безліч законів, за допомогою яких описується певний фрагмент або тип міркування.Розрізняють природну (розмовну) і штучну мови. Освоєння сучасної логічної науки передбачає ознайомлення з такими аспектами мови, як семантика, синтаксис, прагматика.Семантика (в логіці) – розділ логіки, в якому вивчається значення, смисл понять та суджень.Займається вона передусім уточненням таких понять, як “смисл”, “відповідність”, “предмет”, “множина”, “логічне слідування” (випливання) “інтерпретація”. Важливе місце в семантиці посідають розрізнення змісту понять і їх обсягу, значення їх істинності та смислу судженняСистему символічних позначень, яку використовують у тій чи іншій науці, називають “мовою знаків”. Мова знаків існує лише на основі природної мови. Вона є лише допоміжним мовним засобом. Лише за допомогою природної мови можна розкрити смисл і значення знаків, які вводяться.
Мовою знаків можна виразити лише загальнозначуще для всіх людей, тобто ті звязки і відношення дійсності, які не залежать від поглядів, ідеалів, почуттів людей. Мова знаків дає можливість:
скорочено фіксувати різноманітні співвідношення між обєктами, які вивчаються;
виділяти логічні звязки і відрізняти їх від синтаксичних;
за виглядом формули робити висновок про характер відношення між обєктами , що фіксуються в ній (за умови знання введення символів)
виражати за допомогою формул готовий результат і водночас шлях, на якому можна одержати цей результат;мова знаків, що використовується в певних галузях знань, має міжнародне значення, полегшуючи обмін науковою інформацією.Мовою логіки висловлювань називається штучна мова, призначена для аналізу логічної структури складних висловлювань. Вона характеризується списком знакових засобів, які застосовуються у цій логічній теорії, і визначенням формули.
4.Міркування і аргументи
Аргументом в логіці є міркування.
Змінюється логіка – змінюється раціональність.
Міркування є:
1.Прецептивні
2.Індуктивні
3.Міркування про псих. Стан іншої людини
4.Математичні міркування
Жоден А не є В
Усі С є А
Жоден С не є В
Аргументи для яких неможливо,щоб засновки були істинні, а висновки – хибні,назив. – дедуктивними(математичні міркування)
Уражені – міркування, які є потенційно уражені (перші 3 типи).
5.Логічні оператори
Логічні оператори – зв’язки,сполучники.
Алфавіт логічних операторів:
- змінні для простих висловлювань А В С
- логічні оператори: негація («ні», «не вірно що»), кон’юнкція(«і», «але»), диз’юнкція(«або», «чи»), імплікація («якщо,то»), еквіваленція («якщо і тільки якщо, то»). Вони застосов. для формування складних висловлювань.
- дужки
Логічний оператор – є істинне, функц.- істинне значення скл. речення.