- •1. Визначення логіки.
- •2. Основні етапи розвитку логіки.
- •3. Логіка і мова
- •4.Міркування і аргументи
- •5.Логічні оператори
- •6.Формули логіки висловлювань
- •7.Символізація висловлювань
- •Стислий список логічних символів
- •8. Правила істинності для формул логіки висловлювань.
- •9. Таблиці істинності.
- •10. Тавтології логіки висловлювань.
- •11-12. Тавтологічна імплікація і тавтологічна еквіваленція.
- •13. Предикати, відношення та індивідні константи.
- •14. Квантори і змінні. Вільні і зв’язані входження змінних.
- •15. Правильно побудовані формули логіки предикатів.
- •16. Інтерпретації в логіці предикатів.
- •17. Правила істинності для формул логіки предикатів.
- •18. Імплікації та еквівалентності в логіці предикатів.
- •19. Вираження аргументів у логіці висловлювань.
- •20. Правила дедуктивного виводу в логіці висловлювань.
- •21. Redictio ad absurdum.
- •26. Семантика можливих світів: модальні моделі, відношення досяжності.
- •27. Мова логіки часу.
- •27. Семантика логіки часу.
- •28. Семантичні теорії дискурсу.
- •30. Аргументація і діалог.
28. Семантичні теорії дискурсу.
Дискурси є різновидами соц.дій. Зазвичай, вони супроводжують решту типів соц.дій. Інтерес до формального аналізу дискурсу викликаний саме тим, що міркування, які виражають інформац. і мотиваційні підготовки соц..дій,втілюються у промовлення.
Дискурс – послідовність промовлень, що втілена у певний текст. Логіко-семант.аналіздискурсуздійсн. В рамках 2-х напрям., о-сті здаються типом теорії значення, що прийм.
Істиннісно-функціональна теорія знач.
У 1-му випадку значення ( смисл) речень ототожнюється з умовами їх істинності, а мова розгляд.як система відповідностей висловл. об’єктам, станом або ситуац.зовн.світу. Описуються ці системи не посил. На такі суб’єкт.феномени як стан свідомості, ментальні репрезентації.
Мотивація та користь ін.теорії значення
Дискурс – комунік.феномен, який скл. Не тільки з деякої сукупності промовлень, що породжують текст, але й з когнітивних компонентів – знань, переконань, сумнівів.
Когнітивна семантика
1-м із проявів «когнітивного поворот в логічн.аналізі дискурсу є когн.семан.Їїцетр. Положення полягає в тому, що значеннями висловлювань виступають ментальні сутності.
30. Аргументація і діалог.
Діалоговий підхід змінює розуміння аргументу : замість того, щоб розгляд. як множину виокремлених пропозицій; аргументація тепер розглядається як хід.
Елементи аргументації: теза, аргументи, демонстрація.
Усі методи аргументації поділяються на такі види: залежно від сфери впливу на аудиторію - універсальні (поширюються на всі аудиторії) й контекстуальні (ефективні лише в певній аудиторії); залежно від мети учасників суперечки, - логічні, риторичні, психологічні (позалогічні).
Логічні методи аргументації:
- за формою побудови: дедуктивні, індуктивні, за аналогією;
- за типом побудови аргументації та виведення тези з аргументів: аподиктичне (строге виведення тези з наданих аргументів), імовірнісне (нестроге виведення тези з аргументів);
- за способом побудови - антиномічні ("за" і "проти", наведення аргументів і контраргументів);
- за способом спростування (критика тези, критика аргументів, критика демонстрації).