61. Назвіть спільні та відмінні ознаки індивідуальної, групової та фронтальної (колективної) форм організації навчальної діяльності учнів.

Індивідуальна форма організації роботи учнів на уроці передбачає самостійне виконання учнем однакових для всього класу завдань без контакту з іншими учнями, але в єдиному для всіх темпі.

Колективною (фронтальною) формою організації навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності вчителя і учнів на уроці, коли всі учні одночасно виконують однакову, спільну для всіх роботу, усім класом обговорюють, порівнюють і узагальнюють її результати.

Групова форма організації навчальної діяльності передбачає створення невеликих за складом груп у межах одного класу. Вирішення конкретних навчальних завдань здійснюється завдяки спільним зусиллям членів групи.

При груповій формі роботи навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, не обмежує їх спілкування, взаємодопомогу і співробітництво, а навпаки, створює можливості для об'єднання зусиль діяти погоджено і злагоджено, спільно відповідати за результати виконання навчального завдання.

Додаткова інформація щодо групової форми роботи:(Контакти й обмін думками в групі істотно стимулюють розвиток мислення учнів, сприяють розвитку і вдосконаленню їх мовлення, поповненню знань, розширенню індивідуального досвіду.

Найбільш ефективною групова форма організації навчання є на етапах закріплення, поглиблення і систематизації знань. Вона дозволяє учням за короткий час актуалізувати теоретичні знання, оперативно перевірити засвоєння навчального матеріалу кожним членом групи, здійснити систематизацію знань.

Групова навчальна діяльність учнів може бути:- однорідною, коли всі групи, на які поділений клас, виконують одне й те саме письмове чи практичне завдання;- диференційованою - різні групи в класі виконують різні завдання;- кооперативною — кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу завдання;- парною - навчальна діяльність відбувається в мікрогрупах у складі двох учнів;- індивідуально-груповою - коли кожен член групи виконує частину завдання групи.

Робота в групі залежить від уміння вчителя комплектувати групи, організовувати роботу в ними, розподіляти свою увагу так, щоб кожна група і кожен її учасник відчували зацікавленість педагога у їх успіху, в нормальних і плідних міжособових взаєминах).

62. Дайте визначення поняття «сучасний урок». Назвіть основні вимоги до сучасного уроку.

Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:

1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, у процесі навчання й виховання.

2. На уроці реалізується особистісно-ориєнтований підхід до навчання.

3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації навчання.

4. На уроці реалізується діяльності підхід до навчання.

5. Організація уроку динамічна й варіативна.

6. На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.

Загальні вимоги до сучасного уроку.

Загальні вимоги коротко можна сформулювати так:

- озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

- формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;

- підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів в процесі навчання риси особистості;

- здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їх загальні та спеціальні особливості;

- формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, які зустрічаються в житті.

- виробляти вміння самостійно вчитися, здобувати і поглиблювати або поповнювати знання, працювати з книгою, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

- формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потреба у розширенні і придбанні знань, позитивне ставлення до навчання.

63. Теоретики педагогіки мають окремі презентації до уроку. Їх уособлює зокрема Б.Коротаєв, який пише: « Бог уроку Я. Коменський, а всі, що нині живуть покоління вчителів, дидактів, керівників усіх рангів, - його ідолопоклонники, фанатизм яких, нерозумна фантазія щодо досконалення й розвитку виліпили й зробили з уроку «страшного рукотворного чорного птаха…» Висловте ваше ставлення до думки вченого. Проаналізуйте підвищення ефективності сучасного уроку.

На мою думку тяжко не погодитися з Коротаєвим оскільки Коменський відводив особливе місце шкільній дисципліні в організації навчального процесу. Я. Коменський стверджував , що авторитет учителя, повинен бути таким, щоб учню було “гріх” його не послухати. Для цього, на переконання вченого, учитель має завжди йти попереду й вести за собою учнів. Тому до вчителя та учительської професії педагог ставив високі вимоги. “Учитель, – писав Я. Коменський, – повинен бути чесним, діяльним, наполегливим, живим взірцем чеснот, які він має прищеплювати учням, бути людиною освіченою і працьовитою, а також безмежно любити свою справу”. Педагог закликав

учителів бути служителями “вічного світу”, “горіти нетерпінням розсіяти морок розумовий і запалити світло над усіма думками і діями”, робити це розумно та любовно виховувати їх.

Основні шляхи вдосконалення уроку в сучасній школі.

Педагогічна наука і шкільна практика спрямовують свої зусилля напошуки шляхів вдосконалення уроку. Основні напрямки:

1. Посилення цілеспрямованості діяльності вчителя та учнів на уроці.

Одна з важливих задач вчителя - мобілізувати учнів на виконання поставлених завдань, досягнення цілей безпосередньо на уроці.

2. Здійснення організаційної чіткості кожного уроку від першої до останньої хвилини. Заздалегідь на перерві готуються необхідні для уроку наглядні посібники, технічні засоби, учнівські приналежності, довідкова та додаткова література, розкладається все необхідне на кожне робоче місце

3. Підвищення пізнавальної самостійності і творчої активності учнів. Найбільш цікавий напрямок пов'язаний з питаннями застосування на уроці методів і прийомів проблемного навчання і створення проблемних ситуацій як засобу підвищення пізнавальної активності учнів, це сприяє підвищенню якості знань і вироблення необхідних навичок і вмінь.

4. Оптимізація навчально-виховного процесу. Цілеспрямований вибір найкращого варіанту побудови процесу, який забезпечує за певний час максимальну ефективність вирішення завдань освіти в даних конкретних умовах школи, певного класу.

5. Інтенсифікація навчально-виховного процесу на уроці. Чим більше навчально-пізнавальних дій і операцій виконано учнями за урок, тим вища інтенсивність навчальної праці.

6. Здійснення міжпредметних і внутріпредметних зв'язків. При переході до нового матеріалу, ставляться задачі і питання для відтворення і подальшої корекції, опорних для засвоєння нового матеріалу знань і практичних навичок і вмінь.