Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

із “ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА”

для студентів V курсу

напрям підготовки “Філологія”

спеціальність “Мова та література” (дві іноземні мови) 8. 02030302,

“Переклад” (дві іноземні мови) 8. 02030303

факультет германської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів

КИЇВ – 2011

Базові навчально-методичні матеріали обговорено і затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології Протокол №3 від 08.09.11

Завідувач кафедри проф. Корольова А.В.

Координатори ЄКТС: канд. філос. наук, професор Шутов О.Г., ____________

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний рік	2011/2012	2012/2013	2013/2014
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

I. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Основна мета вивчення курсу “Загальне мовознавство” – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів та перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить магістрів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя та перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватися та впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завдання курсу “Загальне та порівняльно-історичне мовознавство”: 1) знайомство з мовознавством як наукою; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами й методиками мовознавства; 8) з׳ясування мети, завдань та основних проблем порівняльно-історичного мовознавства.

Провідна ідея курсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається й саморегулюється.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен уміти: характеризувати методи і прийоми мовознавства, застосовувати їх на практиці; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні й синтагматичні відношення між мовними одиницями; характеризувати мовну систему, її основні та проміжні рівні, типи системних відношень на кожному рівні, наприклад, типи відношень у лексико-семантичному полі: синоніми, омоніми, антоніми, пароніми тощо; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов а також типи мов за іншими класифікаціями; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати основні одиниці мовних рівнів; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови, характеризувати взаємодію розвитку мови і суспільства, різні класифікації функцій мови; аналізувати новітні напрями лінгвістики, їх проблематику в різних лінгвістичних школах.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен знати шляхи розв’язання основних проблем загального та порівняльно-історичного мовознавства, уміти: ілюструвати кожне теоретичне положення мовними прикладами; аргументувати своєрідність мови як знакової системи, специфіку мовного знака; визначати суспільні функції мови; з’ясовувати парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями; обґрунтувати психофізичні зв’язки мови і мислення; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, дати визначення основних понять; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних одиниць і явищ, для виявлення типологічних рис виучуваних мов.

“Загальне мовознавство” – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані магістрами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.