1). Пам'ятник богдану хмельницькому

Пам'ятник Богдану Хмельницькому зведено на Софійському майдані за задумом скульптора Михайла Мікешина і архітектора Володи­мира Ніколаєва в 1879 -1888 роках.

Це найкращий приклад синтезу мистецтв у Києві кінця XIX століття. Гроші на пам'ятник збирали по підписному листу. За 10 років зібрали 46 тис. крб. Відливали пам'ятник у Петербурзі на заводі "Монументі скульптура". Привезли в Київ, але ще дев'ять років він пролежав у дворі Старокиївської поліцейської частини, бо не було грошей на постамент. Пізніше Київський військовий округ виділив гроші і виконав постамент по типу кургану.

Таких курганів на Україні в той час було дуже багато. Богдан в гетьманському одязі з булавою в руці на здибленому коні. Висота пам'ятника -10,85 м. Сучасна Україна віддає шану великому гетьману, не зважаючи на його історичні помилки.

2). Музей iм. Пирогова

Музей Пирогова розташований на південному заході Київа під відкритим небом, займає площу близько 150 га і має більше 320 споруд, являючись найбільшим заповідним комплексом у Східній Європі. Музеї під відкритим небом, на відміну від музеїв у закритому приміщенні, мають свої особливості. Вони заключаються в тому, що етнографічні матеріали демонструються у справжніх житлових, господарчих, виробничих і культових будівлях. Архітектурні експонати відтворені у первинному вигляді і сполучаються з відповідним природним оточенням. У світі таких музеїв більше 600. На Україні 4 діючих музеї під відкритим небом. У музеї Пирогова зібрані звезені з усієї України зразки дерев'яного зодчества і побуту XVI - XIX ст. Територія музею являє собою різноманітні природні зони: ліси, степи, гори і лісостепи.

3). Арка братерства

Ще в середині XVIII століття архітектор В. В. Растреллі, майстри садовопаркового мистецтва Д. Фок і Л. І. Гофмейстер заклали над схилами Дніпра Царський сад. У 1882 році за проектом архітектора В. М. Ніколаєвана самому початку Володимирського узвозу було зведено споруду Купецького зібрання. Парк біля неї разом з частиною Царського саду дістав назву Купецького саду. Саме його з літньою естрадою й зображено на старому знімку.

Будівля Купецького зібрання і сьогодні славиться чудовою акустикою. Нині це Київська державна філармонія. Колонний зал, який носить ім'я М. В. Лисенка, і де тепер виступають відомі виконавці та колективи, пам'ятає виступи В. Маяковського, М. Асєєва, І. Бабеля, М. Зощенка та інших письменників.

Сад біля Купецького зібрання, як і колишній Царський (пізніше — Міський) сад, входять до комплексу парків, що простяглися над Дніпром. За останні роки багато зроблено для упорядкування цієї зеленої перлини. Проте чаша літньої естради до недавнього часу майже не змінювала свого вигляду. Кардинальних перетворень зазнав парк у зв'язку з будівництвом монумента на честь возз'єднання України з Росією, який відкрився в листопаді 1982 року. Проект розробили скульптор О. П. Скобликов, архітектори І. М. Іванов, С. М. Миргородський, К. О. Сидоров.

Скульптурна композиція символізує єднання братніх народів. Бронзові постаті робітників — росіянина і українця — здійняли над собою орден Дружби народів. Поруч монумент з червоного граніту на честь історичної Переяславської ради, яка навічно скріпила волю народів України і Росії до єднання. Скульптурні групи зв'язує арка, символ братерства.

Площі перед монументом надано форми амфітеатру. Як і раніше, з естради часто лунають пісні, тут виступають професіональні й аматорські колективи. Гості, що прибувають до нашого міста Дніпром, здалеку бачать величну арку-райдугу, яка славить дружбу народів-братів.

 3. Read the text. Study the vocabulary. Retell the text. Give a summary (in writing).