15 Опишіть, як забезпечити на уроці іноземної мови позитивну мотивацію навчання, інтерес, свідому дисципліну. Доведіть на прикладах..

Перш, за все, потрібно використовувати різні методи, щоб дітям було цікаво. Давати новий матеріал на основі попереднього, вже набутого. Використовувати різні аудіо записи, поділити клас на групи – щоб кожен учень був активним., давати творче завдання тощо. Крім цього, слід сказати учням, що за це вони отримують оцінку, щоб вони зрозуміли важливість їхньої роботи і щоб виникла свідома дисципліна.

16На прикладі уроку іноз. Мови( клас, тема на вибір) визначте шляхи реалізації основних функцій навчання..

Функції навчання:

Освітня (засвоєння знань, формування умінь, навичок, формування досвіду творчої та самостійної діяльності)

Розвивальна (розвиток і формування сенсорних сприймань,мотиваційної, емоційної, вольової, інтелектуальної, рухової сфери особистості)

Виховна (формування наукового світогляду, моральних, трудових ,естетичних, фізичних уявлень, поглядів, способів поведінки та діяльності)

Урок англійської мови, 7 клас.

Тема уроку: London. The Places of Interest.

Виховна мета:

• прищепити любов до культурних пам’яток;

• виховувати зацікавленість у вивченні іноземної мови;

• виховувати культуру спілкування.

Розвивальна мета:

• розвивати культуру спілкування в ситуації;

• розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію учнів;

• розвивати чіткість висловлення думки;

• розвивати вимову.

8 клас

Тема: Свята в англомовних країнах (США, Великобританія, Канада, Австралія)

Освітня мета: розширити уявлення учнів про традиції англомовних країн, формувати уявлення учнів про способи проведення свя, розширити лексичний запас слів.

Виховна мета: сформувати толерантне, шанобливе ставлення до традицій інших країн, потребу в прилученні до світової культури, самостійність у судженнях.

Розвиваюча мета: розвинути мисленнєві здібності, пам´ять учнів, розвинути вміння порівнювати, зіставляти традиції англомовних країн, сформулювати висновки щодо прочитаного/прослуханого.

5 клас. ТЕМА – флора і фауна.

Освітня мета: набуття знань, засвоєння лексики, застосування нових слів у мовленні._ шляхи:провести екскурсію, дати карточки з новими словами, скласти речення з новими словами.

Виховна мета: виховання навичок колективної праці та взаємодопомоги, виховання бережл. ставлення до навк. природи. _ шляхи: дати групове завдання, наприклад скласти казку разом.

Розвивальна мета: розширення активного вокабуляру по темі, зв’язного мовлення, уваги_ шляхи: скласти ребус, вірш тощо.

17. У розвивальну функцію входять сенсорні сприймання,мотивація,емоції,воля,інтелект,рухова сфера. Основні шляхи реалізації розвиваючої функції процесу навчання: розширення активного вокабуляру по темі, зв`язного мовлення, уваги, пам`яті та мислення, розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію учнів а також просторове сприймання.

Розвивальна (розвиток і формування сенсорних сприймань,мотиваційної, емоційної, вольової, інтелектуальної, рухової сфери особистості)

18. для ефективної реалізації узагальнення, учитель, узагальнюючи навчальний матеріал, повинен звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять. Варіативний х-р неістотних ознак позначається на х-рі та ефективності пізнавальної діяльності учнів.. На особливу увагу заслуговує абстрагування (процес мисленого виділення одних ознак конкретного предмета з численних інших ознак). Розрізняють два види абстрагування: виокремлення істотних ознак (позитивне), виокремлення і відхилення неістотних ознак (негативне). У деяких випадках узагальнення, як іі осмислення, залежить від уміння вчителя поєднувати позит. і негат. абстрагування. Повноцінним є узагальнення, що базується на достатніх наукових знаннях, які забезпечують широке використання порівняння, аналогії та доведення.

Для повноцінного застосування знань на практиці особливе значення мають міжпредметні зв´язки, вирішення різних життєвих завдань, коли доводиться використовувати комплекс знань із різних навчальних предметів. Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-пізнавальної діяльності, розвитку емоційної сфери школярів, їх самостійності і творчої ініціативи. Мотив навчання є внутрішньою причиною, яка спонукає учня вчитися. Він безпосередньо впливає на його ставлення до навчальної діяльності й позначається на якості набутих ним знань.

Застосування знань умінь і навичок - перехід від абстрактного до конкретного воно реалізується у виконанні різноманітних вправ, самостійних робіт, на лабораторних і практичних зайняттях, різних видів повторення, творах.

19.

Принципи навчання – система основинх дидактичних вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує його ефективність.

Дидактичні принципи взаємопов'язані, зумовлюють один одного. При організації навчального процесу вчитель повинен керуватися всіма принципами. У цьому йому допомагають правила навчання (окремі вимоги до викладання). Вони розкривають і конкретизують різні аспекти принципів навчання. Наприклад “Не допускай нудьги на уроках!”, “Навчай так, щоб учні усвідомлювали необхідність знань для життя!”- “У процесі навчання став запитання так, щоб викликати активне мислення учнів!”, “Навчай енергійно!” .

Принципи тісно пов`язані із закономірностями. Вони відображають дидактичні закони і закономірності. Останні об`єктивно існують і діють в навчальному процесі. На рівні гносеологічного явища принципи правильно відображають сутність законів і закономірностей навчально- виховного процесу, виконуючи суто регулятивну функцію.

20. Взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання в навчальному процесі. Усвідомлення її зобов'язує вчителя до врахування у своїй роботі досягнень педагогічної науки. Відповідно методи і форми навчання повинні стимулювати розвиток логічного мислення, уміння школяра застосовувати теоретичні знання на практиці, виявляти власну ініціативу та нестандартність у прийнятті рішень. На це мають бути зорієнтовані шкільні підручники, посібники. На ефективність навчання впливають і такі системні чинники: цілеспрямованість взаємодії викладача й учня; залежність ефективності навчання від мотивації та активності дій учнів, єдності цілей учня і вчителя; залежність засвоєння знань від ефективності системно організованого повторення; використання попереднього досвіду учнів, усвідомленості учнями необхідності засвоєння матеріалу; послідовність розвитку навчальної роботи учня, згідно з якою складний спосіб діяльності може сформуватися тільки після засвоєння простих способів тощо.

21 Принцип систематичності й послідовності полягає в тому, що пізнання навколишнього світу можливе лише в певній системі; кожна наука становить систему знань, які об'єднані між собою внутрішніми зв'язками. Тому цей принцип означає послідовне (з урахуванням логіки конкретної науки та вікових можливостей школярів) розгортання змісту знань, способів діяльності у навчальних програмах, підручниках, посібниках та ін., дотримання такого самого порядку засвоєння знань має виступати фундаментом ефективності засвоєння наступної частини знань.

Принцип систематичності та послідовності навчання передбачає формування знань, умінь і навичок учнів таким чином, щоби нові знання спиралися на раніше засвоєні й, у свою чергу, стали фундаментом для засвоєння наступних.

Способи реалізації принципу систематичності та послідовності навчання:

формування знань, умінь і навичок учнів у логічній послідовності (кожен елемент навчального матеріалу логічно пов'язується з іншими, наступне спирається на попереднє, є базою для засвоєння нового, забезпечує послідовність розвитку мислення, пізнавальних сил і потенційних можливостей учнів);

дотримання логічних зв'язків між формами та методами навчання, контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів та її результативності;

вироблення навичок раціонального планування навчальної діяльності (побудова логічно струнких планів відповідей, написання творів, виконання лабораторних робіт, прогнозування);

систематизація й узагальнення способів діяльності (формування в учнів мислительних прийомів порівняння, систематизації, узагальнення й абстрагування);

координування діяльності учнів відповідно до вимог і дій учителів різних навчальних предметів;

виявлення та реалізація міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків у процесі навчання;

реалізація вимог до засвоєння системних знань учнів про об'єкт навчання;

здійснення систематичного й послідовного контролю навчальних досягнень учнів.