Тема 7. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Передвісники порівняльно-історичного мовознавства.

Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін. Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа. Расмус Раск і його поняття компаративістики. Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства у першій половині ХІХ століття. Порівняльно-історичний метод у германській філології. Порівняльно-історичний метод у класичній філології. Порівняльно-історичний метод у романській філології. Порівняльно-історичне мовознавство у слов’ян (західних і південних). Генеалогічна класифікація мов на сучасному етапі розвитку мовознавства.

Тема 8. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Методологічна основа філософії мови В.Гумбольдта. Погляди В.Гумбольдта на мову як діяльність і як національну свідомість, на форму і зміст мови. Концепція В.Гумбольдта щодо слова як внутрішньої форми звука і поняття, як корелята предметності. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта. Значення лінгвістичної діяльності В.Гумбольдта у подальшому розвитку компаративістики.

Тема 9. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини хіх ст. Лінгвістично-філософські погляди о.О.Потебні

Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови. Методологічно-лінгвістичні основи поглядів О.О.Потебні. Погляди О.О.Потебні на походження мови, структурні компоненти слова і його внутрішню форму. Вчення О.О.Потебні про відношення між почуттям, думкою, поняттям і словом, естетичну функцію слова. О.О.Потебня про „дух” і „народний дух”. Значення праць О.О.Потебні для історії лінгвістичних учень. Філософія мови В.Вундта.

Тема 10. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Теоретичні засади молодограматизму. Історизм, емпіризм. Погляди Германа Пауля. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків. Фонетичні закони. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”. Проблема схрещування мов. Територіальне варіювання мови. Креольські мови. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

Тема 11. Лінгвістичні концепції ф. Де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра: вчення про мову і мовлення, мову як систему знаків, синхронію і діахронію. Розвиток лінгвістичних концепцій Ф. де Соссюра у працях зарубіжних мовознавців (напрямки досліджень Женевської школи, структуральної лінгвістики, соціологічної школи). Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ЛІНГВІСТИКА ХХ-ХХІ СТ.