3. Питання до іспиту з курсу «загальне мовознавство»

1.Мова і мовознавство. Предмет і проблематика мовознавства. Знакова природа мови.

2. Методи дослідження мови. Методики структурного та зіставного методів, соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

3. Зовнішні та внутрішні причини мовних змін. Прогрес у розвитку мов.

4. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма.

5. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення.

6. Мова і мислення. Зв'язок внутрішнього мовлення і мислення.

7. Психолінгвістика – з історії питання. Психолінгвістичні об'єкти. Кодування і декодування в процесі спілкування.

8. Функції мови. Система і структура мови. Поняття парадигми.

9. Основні одиниці мови та їх функції.

10. Мова й етногенез. Передумова виникнення людської мови.

11. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава.

12. Наука про мову в стародавньому світі. Мовознавство в стародавній Індії.

13. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

14. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

15. Мовознавчі питання у спадщині Арістотеля. Логіцистична граматика Арістотеля.

16. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію.

17. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології.

18. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості.

19. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

20. Мовознавство середньовіччя і епохи Відродження. Погляди Данте Алігієрі на народну мову.

21. Європейське мовознавство XVII-XVIII століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та ін.

22. Розвиток лексикографії та граматики у XV-XVII ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

23. Вітчизняне мовознавство XVI-XVIII століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

24. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, його передвісники. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

25. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім'ї.

26. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

27. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Гріма”.

28. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

29. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов.

30. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства XIX ст. Компаративістика в галузі романістики, германістики.

31. Компаративістика в мовах слов'янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

32. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

33. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

34. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

35. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

36. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

37. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

38. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

39. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

40. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

41. Казанська (Петербузька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

42. Представники казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

43. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Д.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

44. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

45. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо.

46. Структуральна лінгвістика. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

47. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

48. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамін Лі Уорф щодо походження мови, зв'язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

49. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов.

50. Предмет фонетики. Звук і фонема. Акустичні параметри звуків людського мовлення.

51. Слово і поняття. Психологічна структура значення слова. Сутність семіологічного трикутника.

52. Предмет і склад граматики. Граматичне значення і граматична категорія.

53. Афіксація. Дериватологія. Синтетичні та аналітичні граматичні способи.

54. Частина мови. Нові підходи до класифікації частин мови.

55. Словосполучення і синтагма. Речення. Граматичне та актуальне членування речення.