Тема 3. Структура і система мови. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .

З історії розробки проблеми. Мовна система і мовна структура як об’єкт науки про мову. Структура і система в процесі людського пізнання, диференціація цих понять. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відно­шення в мові. Структура мови. Рівні мови. Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови. Парадигматика і синтагматика як спосіб організації й функціонування мови та її величин. Критика ідеалістичного розуміння структури мови лише як сітки відношень. Своєрідність системності мови. Системні і несистемні явища в мові. Система і норма.

Фонологічна система мови. Передумови фонології. Поняття фонеми. Фонеми в парадигматиці й синтагматиці. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.

Граматична система мови. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії. Морфологічний рівень мови. Морфема. Частини мови.

Лексико-семантична система мови. Поняття лексико-семантичної системи. Парадигматичні відношення. Синтагматичні відношення слова. Епідигматичні відношення.

Проміжні рівні мови. Морфонологічний проміжний рівень мови. Словотвірний проміжний рівень мови. Фразеологічний проміжний рівень мови.

Функціонування і розвиток мови. Синхронія і діахронія як аспекти лінгвістичного дослідження. Зміни в мовній системі та розвиток мовної системи. Прогресивний характер мовної еволюції. Чинники розвитку мови, зовнішні причини мовних змін. Внутрішні причини мовних змін. Темпи мовних змін. Мовні контакти і взаємодія мов. Двомовність та її типологія. Наслідки взаємодії мов. Поняття мовного союзу.

Тема 4. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

Завдання історії мовознавства. Періодизація мовознавства. Сучасне мовознавство як результат тривалого розвитку науки про мову. Історія мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу. Зачатки мовознавчих понять на Стародавньому Сході. Стародавній Єгипет. Мовознавча проблематика в Біблії та Євангелії.

Розвиток мовознавства в стародавній Індії. Питання мовознавства у філології класичної старожитності. Мовознавство в стародавній Індії. Граматика Паніні. Давньокитайське мовознавство, основні праці. Старогрецьке мовознавство про природу назв. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Логіцистична граматика Аристотеля. Платон. Вчення про мотивованість слова. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

Тема 5. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та хvіі-хvііі століть.

Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Багатомовні словники-каталоги: словник П. Палласа. Лінгвістичні погляди Ф.Бекона, Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ж.Руссо, Г.Гердера, Дж.Віко. Філософські і нормативні граматики. Європейське мовознавство епохи Відродження. Європейське мовознавство ХVП-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін. Граматика Пор-Рояля. Українське мовознавство XI-XVIII ст. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.