2. Питання до іспиту з курсу «загальне мовознавство»

1.Мова і мовознавство. Предмет і проблематика мовознавства. Знакова природа мови.

2. Методи дослідження мови. Методики структурного та зіставного методів, соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

3. Зовнішні та внутрішні причини мовних змін. Прогрес у розвитку мов.

2. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма.

3. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення.

4. Мова і мислення. Зв'язок внутрішнього мовлення і мислення.

5. Психолінгвістика – з історії питання. Психолінгвістичні об'єкти. Кодування і декодування в процесі спілкування.

6. Функції мови. Система і структура мови. Поняття парадигми.

7. Основні одиниці мови та їх функції.

8. Мова й етногенез. Передумова виникнення людської мови.

9. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава.

10. Наука про мову в стародавньому світі. Мовознавство в стародавній Індії.

11. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

12. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

13. Мовознавчі питання у спадщині Арістотеля. Логіцистична граматика Арістотеля.

14. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію.

15. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології.

16. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості.

17. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

18. Мовознавство середньовіччя і епохи Відродження. Погляди Данте Алігієрі на народну мову.

19. Європейське мовознавство XVII-XVIII століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та ін.

20. Розвиток лексикографії та граматики у XV-XVII ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

21. Вітчизняне мовознавство XVI-XVIII століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

22. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, його передвісники. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

23. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім'ї.

24. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

25. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Гріма”.

26. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

27. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов.

28. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства XIX ст. Компаративістика в галузі романістики, германістики.

29. Компаративістика в мовах слов'янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

30. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

31. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

32. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

33. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

34. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

35. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

36. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

37. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

38. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

39. Казанська (Петербузька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

40. Представники казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

41. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Д.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

42. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

43. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо.

44. Структуральна лінгвістика. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

45. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

46. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамін Лі Уорф щодо походження мови, зв'язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

47. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов.

48. Предмет фонетики. Звук і фонема. Акустичні параметри звуків людського мовлення.

49. Слово і поняття. Психологічна структура значення слова. Сутність семіологічного трикутника.

50. Предмет і склад граматики. Граматичне значення і граматична категорія.

51. Афіксація. Дериватологія. Синтетичні та аналітичні граматичні способи.

52. Частина мови. Нові підходи до класифікації частин мови.

53. Словосполучення і синтагма. Речення. Граматичне та актуальне членування речення.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К. Д. УШИНСЬКОГО

ІНСТИТУТ МОВ СВІТУ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

«____» ____________ 2011 р.

Програма навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Одеса - 2011

УДК: 833.414

ББК: 81.411.1 - 1

Загальне мовознавство. Програма навчального курсу. –

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського, 2011. - 35 с.

Розробник: Е.В.Боєва, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української та зарубіжної літератур

Рецензенти:

• доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри

граматики англійської мови Карпенко Олена Юріївна

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;

• кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри

германської філології та методики викладання іноземних мов

Єременко Тетяна Євстафіївна

Південноукраїнський національний педагогічний

університет ім. К.Д.Ушинського

Затверджено на засіданні кафедри української та зарубіжної літератур

Факультету української філології ПНПУ ім. К.Д.Ушинського

протокол від __ ______ 2011 року № 1

Затверджено на засіданні вченої ради факультету української філології

ПНПУ ім. К.Д.Ушинського протокол від ___ ______ 2011 року № 1

ББК: 81.411.1-1

© ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

"ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"

(за вимогами ЕСТS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ЕСТS: 1,5 Модулів: 2 Змістових модулів: 2 Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 2	0101 "Педагогічна освіта" Мова та література (англійська, німецька) бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: 5 Семестр: 9 Лекції (теоретична підготовка): 18 год. Практичні: 18 год. Самостійна робота: 18 год.

Мета викладання дисципліни забезпечити студентів підсумковими знаннями з курсу «Загальне мовознавство», узагальнивши матеріали попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін із обов'язковим теоретичним обгрунтуванням, а також поглибити теоретичний і професійний рівень філолога; ознайомити з історією мовознавства, основними напрямами, ідеями та проблемами сучасного мовознавства; оволодіти сучасними методами наукового дослідження мови; згідно з програмою для студентів 5 курсу розширити загальнолінгвістичну підготовку філолога.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

знати: - термінологію загального мовознавства,

- головні методи лінгвістичного дослідження,

- основні віхи історії розвитку мовознавства,

- основні етапи історії розвитку світової лінгвістичної думки, усвідомлювати їх як результат тривалого розвитку науки про мову,

- розуміти історію мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу від античних часів до наших днів, - досягнення вітчизняного мовознавства.

в м і т и : - вільно користуватися термінологією мовознавства,

- використовувати сучасні методи дослідження мови,

- орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах,

- студенти повинні написати і захистити реферат з однієї з запропонованих лінгвістичних тем, щоб закріпити свої навички наукового викладення лінгвістичних питань.

ПЕРЕДМОВА

Серед мовознавчих дисциплін, що вивчаються на філологічних факультетах педагогічних вузів України і забезпечують всебічну спеціальну підготовку вчителів для середніх загальноосвітніх шкіл, особливо важливе науково-дидактичне значення має курс “Загальне мовознавство”, в якому поєднані історію лінгвістичних учень із методологією і теорією та методами мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” має безпосередній зв’язок з курсом “Вступ до мовознавства”, що вивчається студентами філологічних факультетів на 1 курсі, але разом з тим вони істотно відрізняються один від одного як своїми завданнями, так і змістом та проблематикою. Якщо курс “Вступ до мовознавства” лише вводить студентів у науку про мову, її систему понять і термінів, створює ту теоретичну лінгвістичну основу, завдяки якій вони можуть вивчати спеціальні лінгвістичні дисципліни, то курс “Загальне мовознавство” спирається на всі попередні прослухані студентами мовознавчі курси і дає їм теоретичне узагальнення, ознайомлює студентів з основними етапами історичного розвитку світової лінгвістичної думки, з розвитком теоретичних лінгвістичних ідей і принципів та методів аналізу людської мови від античного світу до кінця ХІХ ст. На практичних заняттях з цієї дисципліни необхідно звернути увагу на освоєння і осмислення студентами понятійно-термінологічної системи на різних мовних рівнях, сприяти виробленню умінь і навичок різних видів мовного аналізу та оцінки мовних явищ, рівнів у їх структурно-системних зв’язках. Сучасне мовознавство є результатом багатовікового історичного невпинного розвитку і постійного вдосконалювання наукової лінгвістичної думки.

Курс “Загальне мовознавство” систематизує знання студентів з лінгвістичної історіографії, розширює і поглиблює загальнотеоретичну підготовку студентів, озброює ідеями і проблемами сучасного мовознавства та методикою досліджування мови. Крім цього, цей курс дає ґрунтовне знайомство з системою лінгвістичної термінології, яка фактично є інструментом пояснення та осмислення мовних явищ, логічним фундаментом мовної і мовленнєвої системи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ.