12

Лекция № 11

Тема лекции Формы общественного продукта в процессе воспроизводства. Распределение национального дохода. Потребление и сбережение

Время : 2 часа

Основные вопросы:

1. Общественный продукт, его формы и методы определения

2. Сущность и виды экономического воспроизводства

3. Распределение национального дохода и формирование доходов населения

4. Потребление и сбережение

1. Общественный продукт, его формы и методы определения

Дана тема присвячена національному виробництву. Воно являє собою безперервний рух індивідуальних капіталів, кру-гообороти яких взаємно переплітаються, утворюючи єдиний ланцюг економічних відносин, що проявляються через ринок, купівлю-продаж товарів і послуг. На макрорівні вивчається економічний стан країни, розглядаються господарські про­цеси не ізольовано, а в їх тісній взаємодії, в агрегованому, сукупному вигляді.

Результатом виробництва на національному рівні є су­спільний продукт. Це синтезоване поняття. До його складу на­лежать різноманітні матеріальні і нематеріальні блага та по­слуги, які створюються в різних галузях виробництва.

Він являє собою всю суму матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу (звичайно — за рік). У практиці господарювання суспільний продукт роз­раховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елемен­ти включаються до його складу.

Однією з форм суспільного продукту є валовий суспіль­ний продукт (ВСП). Статистичні органи розраховують його як суму виробленої за рік валової продукції всіх галузей ма­теріального виробництва.

При визначенні ВСП до його складу завжди включаєть­ся повторний рахунок виробничих затрат окремих галузей. Тобто у вартість валового продукту входить вартість про­міжного продукту ( сировина, паливо, матеріали ). ВСП не дає точного уявлення про ту реальну суму благ, яка ство­рюється протягом року в країні. У зв'язку з цим виникає потреба розраховувати кінцевий суспільний продукт (КСП). Він являє собою всю масу виробленої за певний пе­ріод часу готової кінцевої продукції. Тобто продукції, яка надходить в особисте або виробниче споживання, на віднов­лення спожитих засобів праці та нагромадження в готово­му вигляді.

Хоча ВСП не дає реальної картини кінцевої діяльності ви­робництва, він визначає складні госпрозрахункові відноси­ни між підприємствами і галузями економіки. Його розра­хунки потрібні для госпрозрахункової комерційної діяль­ності підприємства (фірми).

Суспільство завжди повинно знати, скільки необхідно про­міжного продукту, щоб одержати певну кількість готових для споживання благ. Розраховується КСП за формулою: КСП = ВСП-МЗ + А,

де МВ — матеріальні витрати;

А —амортизація;

ВСП і КСП - показники лише матеріального виробництва.

У сучасному національному рахівництві обраховують су­купний продукт, який включає результат господарської діяль­ності не лише в галузях матеріального, а й у галузях нематеріаль­ного виробництва.

Про це йтиметься в наступних темах.

Найважливішим результативним показником розвитку еко­номіки країни є чистий продукт (ЧП). Він являє собою части­ну ВСП або новостворену вартість за рік і є результатом живої праці, затраченої в даний період. Це — реальний доход, який використовується для особистого споживання, а також для роз­витку виробництва (нагромадження).

Цей показник дістав назву національного доходу ( або та­кож його називають валовим доходом ). Чистий продукт роз­раховується за формулою:

ЧП = ВСП - МВ.

У марксистській концепції і практиці господарювання ча­сто використовують поняття необхідний та додатковий про­дукт.

Необхідний продукт - частина ЧП, необхідна для нормаль­ного відтворення робочої сили, тобто для підтримання її пра­цездатності, включаючи підготовку нового покоління праців­ників. За рахунок НП повинні покриватися витрати на харчу­вання й одяг, утримання житла, здобуття освіти, задоволення культурних та соціальних потреб.

Додатковий продукт (ДП) - це частина ЧП, яка виступає як надлишок над НП:

ДП = ЧП - НП.

Поява ДП є результатом зростання продуктивності праці, завдяки чому виробники своєю працею виробляють більше продукту, ніж необхідно їм для життя.

Поява ДП породила економічну можливість експлуатації людини людиною.

Відношення ДП до НП називають нормою ДП:

Н = ДП : НП • 100,

де Н - норма ДП; ДП -додатковий продукт; НП — необхід­ний продукт.

Методологічні аспекти системи національних рахунків

Як зазначено вище, в сучасному макроекономічному рахі­вництві враховують результати не лише матеріального, а й не­матеріального виробництва. Таку можливість має так звана система національних рахунків (СНР). Ця система давно існує в розвинутих країнах із ринковою економікою, в Україні її по­чали застосовувати з 1988 р.

Основні аспекти СНР такі:

1) суспільний продукт поділяється на дві групи: товари і послуги. Останні поділяються на ринкові і неринкові. Ринкові - надаються комерційними структурами й передбачають пла­ту за них; неринкові — надаються державними органами, неко-мерційними структурами безплатно або з певними пільгами;

2) економіка поділяється на такі сектори:

— нефінансові корпорації (реальний, виробничий сектори);

— фінансові корпорації (комерційні підприємства, що спеціалізуються на фінансових операціях, страхові ком­панії тощо);

— сектор загального державного управління (органи дер­жавної, регіональної та місцевої влади). Послуги їх без­платні або пільгові;

-домашні господарства; - закордонний сектор.

Виділяють окремо сектор, що обслуговує домашні госпо­дарства (партії, релігійні організації тощо);

3) усі суб'єкти економіки поділяються на резидентів і нере­зидентів. Резиденти — громадяни даної країни, а також інших країн, які ведуть господарство в даній країні понад рік. Нере­зиденти - громадяни інших країн;

4) суб'єктів господарювання називають інституційними одиницями: вони ведуть діяльність самостійно, за власні кош­ти, мають свій баланс тощо;

5) угоди, що здійснюються між одиницями господарювання, називаютьопераціями, облік яких здійснюється на основі рахунків.

Основні показники національного рахівництва в системі національних рахунків (СНР)

Основними показниками, за допомогою яких визначаються результати функціонування національної економіки, є: валовий національний продукт — валовий внутрішній продукт (ВВП), чистий національний (внутрішній) продукт — ЧНП (ЧВП), вало­вий національний доход — ВИД, валовий національний доход наявний ВНДтаінші.

Детально розрахунки зазначених показників розглянуто в дисципліні «Макроекономіка». Тут же відмітимо лише окремі розбіжності щодо вказаних показників, які зустрічаються в різних підручниках та посібниках.

Одні вважають основним показником ВНП, інші — ВВП, треті не бачать між ними суттєвих відмінностей і тому розгля­дають їх разом ВНП (ВВП). Є розбіжності і в поглядах на на­ціональний доход: в одних НД розглядається як ВИД і ВНДн, які за обсягом можуть перевищувати ВВП, інші НД розгля­дають як частину ВВП за виключенням певних рахунків.

Оскільки вдисципліні «Макроекономіка» детально розгля­датимуться показники, що використовують статистичні орга­ни України: ВВП, ЧВП, ВНД, ВНДн, то тут розглядаємо по­казники на основі основного — ВНП.

Зазначимо, що саме таке рахівництво існує в США, тоді як рахівництво в Україні грунтується на методиці, що використо­вується в Західний Європі.

ВНП визначають як сукупну ринкову вартість усіх кінце­вих товарів і послуг, вироблених у країні за рік. Розраховують ВНП двома методами: за витратами на створену в країні про­дукцію (виробничий) та за доходами, отриманими в результаті виробництва продукції.

Згідно з першим методом:

ВНПв = С + І + Д + ЧЕ,

де С — витрати на споживання домогосподарств;

І — витрати на інвестиції;

Д — державні витрати

ЧЕ — чистий експорт, який дорівнює:

ЧЕ = Е - М

(Е — експорт, М — імпорт).

Згідно з другим методом:

ВНПд = ЗП + Р + Проц. + Приб. + А + Поб. под. н. б.,

де ЗП — заробітна плата найманих працівників та доходи

дрібних власників

Р - рента;

Проц.— проценти;

Приб. — прибуток корпорацій;

А—амортизація основного капіталу;

Поб. под. н. б. - побічні податки на бізнес (непрямі податки).

При цьому: ВНПв=ВНПд.

Якщо від ВНП відняти амортизацію, то одержимо чистий національний продукт:

ЧНП = ВНП - А.

Якщо від ЧНП відняти непрямі податки, то одержимо на­ціональний доход:

НД = ЧНП - НП (непрямі податки).

Таким чином, національний доход у країні складається з до­ходів у вигляді заробітної плати, рентних доходів, процентів на капітал та прибутків підприємств. Якщо від НД відняти прибут­ки підприємств, одержимо особистий доход (ОД), тобто, доходи домогосподарств. Доходи, що залишаються у розпорядженні на­селення, відрізняються від ОД тим, що до нього слід додати транс­фертні виплати держави населенню і відняти податки, якими обкладаються доходи населення.

ОДв = ОД + Тр - Податки.