курсова

2.1.5 Складання плану роботи, узгодження його з керівником та затвердження індивідуального плану виконання курсової роботи (Додаток А) завершує її підготовчий етап. План є основою написання тексту курсової роботи, оскільки він відображає її основні розділи. Його необхідно обов’язково погодити з науковим керівником. У завершеній курсовій роботі план стане її змістом і буде визначати, наскільки ґрунтовно студентом опрацьована тема.

2.2 Виконання практичної частини курсової роботи

Практична частина курсової роботи власне є її предметною частиною і займає 80-85% часу. Послідовність виконання практичної частини включає наступні етапи:

1)Уточнення завдань з керівником.

2)Збір фактичного матеріалу за попереднім планом, узгодженим з керівником.

3)Аналіз зібраного матеріалу, виходячи із загальної мети курсової роботи і очікуваних її результатів.

4)Вибір методів, моделей, структур і їх обґрунтування.

5)Визначення наборів вхідних даних і алгоритмів їх обробки.

6)Рішення поставлених задач на комп’ютері і отримання результатів.

7)Аналіз отриманих результатів.

8)Оформлення списку використаних джерел.

9)Систематизація ілюстративного матеріалу, який буде подано в тексті курсової роботи.

10)Формулювання висновків.

11)Погодження чорнового варіанту курсової роботи з науковим керівником.

Студент повинен сформулювати висновки, які мають містити чіткі відповіді на поставлені в дослідженні завдання. Після цього обов’язково зазначити, наскільки отримані результати курсової роботи можуть бути використані в навчально-виховному процесі в закладах різних типів.

Періодичний контроль роботи студента за планом здійснює керівник курсової роботи в процесі проведення консультацій.

11

2.3 Оформлення роботи

2.3.1Вимоги до тексту. Текст роботи оформлюється у вигляді пояснювальної записки у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» в об’ємі до 40 сторінок формату А4.

Виклад повинен бути послідовним, логічним, конкретним. Робота оформлюється з використанням текстового редактора Word і роздруковується на принтері. Розміщення тексту – з однієї сторони аркуша через півтора інтервали. Розмір шрифту – 14, тип шрифту – Times New Roman, поля зліва – 25 мм, зверху і знизу – 20 мм., справа

–10 мм. Текст пояснювальної записки до курсової роботи ділиться на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

2.3.2Заголовки. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і набирати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і набирати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два інтервали. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї вміщується тільки один рядок тексту.

2.3.4 Нумерація заголовків. Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки (наприклад, 1, 2, 3 і т.д.). Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.). Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою.

12

Після номера пункту крапку не ставлять (наприклад, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і

т.д.).

2.3.5Нумерація сторінок. Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють

управому верхньому куті без крапки в кінці. Перша сторінка – титульний аркуш, друга – завдання, далі – зміст і текст. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Зміст створюється автоматично засобами текстового редактора.

2.3.6Формули. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Для вставлення формул використовується редактор формул Microsoft Equation. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули нумеруються в межах кожного розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу, порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (3.6) – шоста формула в третьому розділі. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід надавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

2.3.7Ілюстрації. Для створення ілюстрацій використовуються графічні редактори або засоби графіки математичних і статистичних пакетів. Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у пояснювальній записці.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних

13

(наприклад, Рисунок 2.1 – назва ілюстрації). Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

2.3.8Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблиці можуть бути створені безпосередньо в текстовому редакторі або вставлені з прикладної програми. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, Таблиця 3.2 – назва таблиці). Таблиця може мати назву, яку розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

2.3.9Переліки. Деталізація змісту пояснювальної записки подається у вигляді переліків, які за потреби можуть бути наведені всередині тексту пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Переліки можуть бути як однорівневими, так і багаторівневими. Кожна позиція переліку повинна мати відповідну позначку. Перший рівень деталізації позначається малими літерами української абетки з дужкою, або дефісом (маркером). На другому рівні деталізації слід використовувати арабські цифри з дужкою. Переліки першого рівня деталізації набирають з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

2.3.10Посилання. Посилання на літературні джерела вказуються порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками (наприклад, ... у роботах [2 – 6] ... ). Перелік посилань подається у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

14

2.3.11Титульна сторінка курсової роботи. На титульній сторінці (перша сторінка обкладинки) вказується міністерство; назва вищого навчального закладу, в якому виконувалася курсова робота; назва кафедри; повна назва теми роботи, назва та шифр спеціальності; прізвище, ім'я, по-батькові студента, курс, група, де він навчається; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника; допуск до захисту завідувачем кафедри (дата); результати публічного захисту; місто і рік виконання роботи (Додаток Б).

2.3.12Завдання на курсову роботу. Завдання на курсову роботу розробляє науковий керівник за формою, затвердженою на кафедрі (Додаток В). У завданні обов’язково зазначаються вихідні дані до роботи, перелік графічних матеріалів, які має надати студент за результатами дослідження, та додатків. Студент підписує завдання при його отриманні. Завдання підшивається до пояснювальної записки після титульної сторінки.

2.3.13Зміст. Зміст розміщують після завдання на курсову роботу. Він містить найменування розділів і підрозділів, висновки до розділів і загальні висновки, список використаних джерел і додатки. Назви розділів і підрозділів курсової роботи повинні бути сформульованими переважно простими поширеними реченнями, послідовно і точно відображати зміст розділу чи підрозділу. Обов'язково вказуються номери сторінок, з яких починаються всі структурні елементи роботи (вступ, розділи, підрозділи, висновки розділів, загальні висновки, список використаних джерел, додатки).

2.3.14Вступ. У вступі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв’язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі. Обґрунтовується актуальність обраної теми та підставу для її виконання, зазначається її важливість у сучасних умовах. Формулюються основні характеристики курсової роботи: об'єкт, предмет, мета, завдання, методи, організація та проведення дослідження, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, структура. Орієнтовний обсяг вступу 2-3 сторінки.

2.3.15Основна частина. Основна частина – це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними і достатніми для розкриття суті даної роботи. Матеріал

основної частини курсової роботи поділяють на два розділи

15

(теоретичний і практичний), а розділи – на підрозділи, пункти і підпункти (якщо це необхідно). Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Перший розділ курсової роботи – це систематизований виклад теоретичних відомостей про об’єкт, на яких буде ґрунтуватися розробка обраної в курсовій роботі проблеми (історія досліджуваної проблеми, загально-педагогічні чи інші наукові положення, що характеризують об’єкт дослідження, критичний аналіз літератури, позиції автора, вибір методів проведення дослідження). У висновках до першого розділу надається чітка характеристика всіх основних понять дослідження, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки з досліджуваної проблеми та завдання на практичну частину роботи.

Другий розділ – це практичне дослідження предмета курсової роботи з метою вияву прогнозованого стану досліджуваної проблеми, аналіз результатів, визначення оптимальних шляхів вирішення проблеми, формування висновків та рекомендацій стосовно практичного впровадження результатів у навчальний процес чи виробництво. У висновках до другого розділу необхідно дати оцінку повноти розв’язання поставлених завдань та достовірності одержаних результатів.

Розділи курсової роботи мають самостійне значення, але вони повинні бути підпорядковані основній меті та завданням, спрямованості теми і органічно пов’язуватись між собою.

2.3.16 Висновки. Висновки вміщують безпосередньо після викладення основної частини курсової роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках узагальнюються основні теоретичні та практичні результати дослідження, наводиться оцінка одержаних результатів, стисло формулюються найважливіші рекомендації щодо їх практичного використання.

Текст висновків поділяється на пункти. У першому пункті висновків обов’язково робиться акцент на стані розвитку проблеми (в теоретичному та практичному аспектах). Далі подається стисла інформація про виконання кожного із завдань, поставлених на початку роботи (зазначені у вступі), робиться наголос на якісних і кількісних показниках одержаних результатів. Висновки словесно не повторюють висновків до розділів.

16

2.3.17Перелік посилань. Перелік посилань (список використаних джерел) є обов’язковим елементом курсової роботи. Він подається в порядку, зазначеному в пп. 2.3.10. Щоб запобігти помилок при складанні переліку посилань, треба використовувати реквізити джерел. У перелік включаються всі використані автором роботи незалежно від того, де вони опубліковані (в окремому виданні, у збірнику, журналі, газеті тощо). Джерела в переліку посилань подаються мовою оригіналу.

2.3.18Додатки. Додаток – це продовження курсової роботи, яке має довідкове чи ілюстративне значення, і застосовується для більш повного висвітлення теми дослідження. Він може містити таблиці, схеми, ілюстрації, графіки, алгоритми, програми, методики, дидактичні матеріали, тести, анкети тощо.

Додатки оформлюються на наступних після переліку посилань сторінках і розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок (назву додатка), набраний вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути набрано слово «Додаток» і велика літера (А, Б, В, ...), що позначає додаток (наприклад, Додаток А). Додатки повинні мати спільну з рештою курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи і пункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку (наприклад, А.1 – перший розділ додатку А; Б.2.1 – підрозділ 2.1 додатку Б і т.д.). Таким же чином нумерують ілюстрації, таблиці, формули та рівняння (наприклад, Рисунок А.2 – другий рисунок додатку А; Таблиця Б.1 – перша таблиця додатку Б; формула (А.3) – третя формула додатку А).

2.3.19Подання роботи на відзив. Після завершення досліджень

іоформлення курсова робота повинна пройти авторське редагування. Редагування написаного тексту курсової роботи передбачає його упорядкування відповідно до мети й завдань, цільового призначення дослідження, а також вимог наукового стилю. Студентам, які тільки починають опановувати наукову працю, доводиться докласти багато зусиль, щоб остаточно оформити написаний текст. Тому авторське

17

редагування курсової роботи слід розглядати як чорнове, що потребує уваги наукового керівника.

Науковий керівник уважно вичитує роботу, робить зауваження, висловлює побажання і повертає автору на доопрацювання. Лише після повторного погодження курсової роботи з науковим керівником оформлюється чистовий варіант на паперовому і електронному носіях.

Науковий керівник, отримавши кінцевий варіант курсової роботи, її оцінює і складає відзив за довільною формою на бланку інституту (Додаток Г). У відзиві надається ділова характеристика студента і висловлюється думка щодо рекомендації курсової роботи до захисту. У характеристиці зазначається:

-уміння працювати з науковою літературою та іншою джерельною базою;

-уміння формулювати мету і завдання дослідження;

-уміння обирати і застосовувати методи дослідження;

-уміння планувати і проводити дослідження;

-уміння логічно, послідовно й аргументовано викладати матеріал;

-уміння аналізувати і робити висновки;

-уміння самостійно вирішувати навчальні задачі;

-уміння обґрунтовувати практичне застосування результатів роботи;

-конкретні зауваження.

Увідзиві науковий керівник визначає рівень відповідності курсової роботи встановленим вимогам (табл. 1), оцінює роботу в балах за вимогами кредитно-модульної системи (табл. 2) і рекомендує роботу до захисту. Відзив повинен бути підписаний із зазначенням дати.

Студент має ознайомитися зі змістом відзиву і готуватися до захисту курсової роботи. Без відзиву наукового керівника курсова робота до захисту не допускається.

Виконана й оформлена курсова робота разом із відзивом наукового керівника подається завідувачу кафедри, який на основі цих матеріалів вирішує питання про допуск студента до захисту і робить про це відповідний запис на титульній сторінці курсової роботи.

18

Таблиця 1 – Складові курсової роботи, які оцінює науковий керівник

Таблиця 2 – Шкала оцінювання науковим керівником виконання курсової роботи

2.4 Підготовка до захисту

Підготовка до захисту є відповідальним етапом роботи студента, оскільки від того, як він виступить на захисті доповідаючи про свої розробки, наскільки аргументовано він буде відповідати на запитання членів комісії, залежатиме остаточна оцінка за курсову роботу. Оцінка наукового керівника, зазначена у відзиві, може бути як підвищена, так і знижена.

До захисту студент має підгодовувати усне повідомлення за схемою: назва теми, її обґрунтування, мета і завдання, послідовність дослідження і застосовані методи, результати дослідження і можливість їх подальшого застосування, висновки. Студент має акцентувати увагу комісії на найбільш важливих і цікавих на його думку рішеннях, в першу чергу, прийнятих самостійно.

19

Для виступу на захисті студент готує відповідні демонстраційні матеріали: презентацію, окремі слайди, фрагменти програмного продукту, плакати, інші наочні матеріали. Готуючись до захисту треба мати на увазі, що тривалість повідомлення студента разом з демонстрацією наочних матеріалів – до 10 хвилин.

2.5 Захист курсової роботи

Захист курсової роботи призначений для перевірки повноти виконання завдання на роботу, умінь застосовувати набуті знання при вирішенні конкретного фахового завдання, умінь обґрунтовувати і відстоювати прийняті рішення, вести наукову дискусію тощо.

Захист проводиться за графіком на засіданні комісії у складі двох-трьох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсової роботи, і оформляється протоколом з виставленням відповідної оцінки. Нормативна тривалість захисту однієї роботи 30-35 хв.

Для захисту виділяється приміщення, обладнане засобами мультимедійних технологій: персональним комп’ютером з необхідним програмним забезпеченням та авторськими засобами мультимедіа, мультимедійним проектором, інтерактивною дошкою, аудіо системою та ін.

Захист курсової роботи здійснюється за такою процедурою:

-повідомлення студента за темою і змістом роботи;

-запитання до автора з боку членів комісії для уточнення окремих аспектів роботи, на які він повинен дати вичерпні відповіді;

-виступ наукового керівника або оголошення його відзиву на роботу;

-виступи присутніх;

-вичерпні відповіді автора на всі зауваження, висловлені під час захисту комісією та присутніми;

-заключне слово автора роботи.

20