Сутність поліцентричної інтеграції змісту в курсі «Мистецтво» для початкової і основної школи

Згідно з БНП у 1-7-х класах на інваріантну частину освітньої галузі «Мистецтво» виділено 2 год. на тиждень, у 8 класі – 1 год. У типових навчальних планах, розроблених і затверджених Міністерством освіти і науки України, конкретизовано предмети «Музика» (1 год.) і «Образотворче мистецтво» (1 год.); разом з тим передбачено можливість викладання інтегрованого курсу "Мистецтво" (2 год.). Авторським колективом під нашим керівництвом розроблено відповідні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» для початкової і основної школи [15; 16], в яких метапринципом виступає принцип поліхудожності освіти й виховання.

Генералізація змісту програм здійснювалася за змістовими лініями, визначеними у Держстандарті. У пояснювальних записках коротко розкриваємо сутність поліцентричної інтеграції змісту як концептуально важливого положення авторського підходу. Цей вид інтеграції трактуємо як спосіб об'єднання кількох змістових ліній у цілісність — інтегрований курс. При цьому об'єднані елементи можуть бути рівноцінними або різними за значенням, тобто зв'язані на засадах паритетності або пріоритетності елементів.

Варіант поліцентричної інтеграції, який ми обрали як спосіб конструювання програми «Мистецтво», передбачає включення до її змісту поряд із домінантними змістовим лініями — музичним і візуальним мистецтвом — елементів синтетичних мистецтв — хореографічного, театрального, екранних. Навчальний матеріал двох домінантних змістових ліній (музичної і візуальної) об'єднано в тематичні міні-цикли на основі провідної духовно-світоглядної проблематики і збагачено елементами додаткових змістових ліній — синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно).

Ідея домінантності двох змістових ліній (музичної і візуальної) для загальної мистецької освіти має наукове підґрунтя. Безперечно, тут присутнє намагання зберегти в інтегрованому курсі базовий зміст традиційних предметів, що викладалися впродовж багатьох десятиліть і мають ґрунтовні методичні напрацювання, якими не варто зневажати, хоча б з огляду на реальні професійні можливості вчителів. Проте важливішою підставою є особливий статус цих видів мистецтв у загальному видовому і міжвидовому колі художніх явищ сьогодення, адже, як уже наголошувалося, структура навчальних програм із мистецтва — ізоморфне відображення реальної поліфонічної художньої картини світу, дидактично адаптоване для вирішення навчальних і виховних завдань школи. Саме музичне і образотворче мистецтва існують у художній культурі як відокремлено, так і в складі більшості синтетичних мистецтв (у різних співвідношеннях між компонентами синтезу). Тому змістові лінії —хореографічне, театральне, екранні мистецтва — трактуються як додаткові по відношенню до домінантних у поліцентричному просторі інтегрованого курсу.

Наразі про структуру курсу. Структура у філософському аспекті означає спосіб закономірного зв'язку між елементами системи, оскільки це — композиція з упорядкованих елементів. На яких засадах ґрунтується композиція курсу «Мистецтво», з яких одиниць змісту вона складається?

У вимірі поліцентричного інтеграційного підходу до проектування змісту програм ми виділяємо три основні групи інтеграторів — духовно-світоглядні, естетико-мистецтвознавчі, психолого-педагогічні.

Завдяки інтеграторам першої групи в силу їх загальновиховної значущості здійснено об'єднання навчального матеріалу з музичного, візуального і синтетичних мистецтв у наскрізний вертикальний тематизм. Спільними для всіх видів мистецтв є естетичне відображення в художніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-світоглядна спорідненість, що зумовлює єдність тематичної структури програми «Мистецтво», логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні тематичні блоки за роками навчання, в межах тем року — за темами кожної чверті. Визначені теми розкривають перед молодшими школярами певну грань духовної культури через усвідомлення ними зв'язків мистецтва з дійсністю у таких великих блоках: «мова мистецтв» — «мистецтво — природний і предметний світ», «мистецтво — людина», «мистецтво — культура». Тобто, в якості супер-позиції обрано ідею втілення у мистецтві універсалій реального світу.

Таким чином, цілісність програми «Мистецтво» для початкової школи досягається за рахунок побудови її композиції на основі світоглядних координат. Ставлення особистості до мистецтва, до довкілля, до себе і до інших людей, до світу загалом — цінності, які стають базовими для її змісту.

Наводимо тематику програми по класам:

Орієнтовна тематична структура програми «Мистецтво» (1-4 кл.)

1. клас. Абетка мистецтв.

2. клас. Краса довкілля в мистецтві.

3. клас. Образ людини в мистецтві.

4. клас. Світ у мистецьких шедеврах.

Окрім загального огляду змісту кожної з чотирьох тем навчального року у програмі «Мистецтво» для 1-4-х класів вони конкретизується щодо навчально-виховних цілей, визначення орієнтовного змісту і провідних завдань. Наводимо цей матеріал у послідовному вигляді, адже він «розсипаний» у фрагментах по тексту програми.