12. Розкрийте діючий в Україні механізм захисту дітей від жорстокого поводження у випадку виявлення такого факту.

13. Поясніть, що таке міжвідомчий підхід до попередження насильства щодо дітей та визначте, у чому він полягає.

14. Визначте завдання та зміст трьох видів соціальної профілактики (первинної, вторинної, третинної) насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Первинна профілактика жорстокого поводження з дітьми спрямована на все

суспільство, є найбільш масовою та неспецифічною. Інструментом первинної профілактики можуть бути превентивні програми

Первинна соціальна профілактика насильства - найбільш масова і неспецифічна. Її метою є формування активного, адаптивного, високо функціонального життєвого стилю, що забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб і інтересів. Соціальна робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості не сприйняття та категоричну відмову від маніпуляцій. Об'єктом первинної соціальної профілактики є вся «нормальна» молодь, діти і члени їх сімей.

Змістом первинної соціальної профілактики насильства в сім'ї повинно бути:надання інформації про насильство в сім'ї батькам, дітям, молоді, вчителям; вивчення правових норм стосовно поведінки в реальних життєвих ситуаціях, які можуть привести до насильства; показ зразків застосування життєвих умінь і навичок щодо спілкування, знайомства, відпочинку, працевлаштування, вибору життєвого шляху, розподілу сімейних обов'язків тощо; підтримка творчої, інтелектуальної, громадської, спортивної діяльності молоді, організація сімейного дозвілля. Методами первинної соціальної профілактики є: інформування, приклад, переконання, навіювання, робота в громаді, мікросередовищі, сім'ї.

Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення ситуацій підвищеного ризику

щодо виникнення насильства або жорстокого поводження, та на відвернення причин та умов,

які сприяють скоєнню насильства конкретними особами.

Вторинна соціальна профілактика насильства є, в основному, груповою. Метою вторинної соціальної профілактики є зміна малоадаптивної дисфункціональної ризикованої поведінки на адаптивну. Іншими словами, передбачає зміну ставлення до себе, оточуючих і навчання поведінки,формування досвіду поведінки в ситуаціях, що можуть призвести до потрапляння в ситуації насильства. Вторинна соціальна профілактика спрямована на дітей та молодь «груп ризику». Це бездоглядні діти, діти з неблагополучних, неповних сімей, вихованці інтернатів.

Вторинна соціальна профілактика передбачає своєчасне виявлення таких осіб і надання їм соціальної підтримки і допомоги у напрямках: формування знань життєвих умінь і навичок, необхідних для самозахисту від насильників; формування поняття про установи та організації, які допомагають потерпілим від насильства, про способи потрапляння в ситуації насильства; зміна ставлення молодої особи до себе, свого місця у суспільстві, усвідомлення нею цінності свого життя і своєї ролі в ньому, а батьків - до дитини як до суб'єкта власного життя.

Третинна профілактика означає міри втручання у тих ситуаціях, коли насильство та жорстоке поводження вже здійснено і діяльність спрямована на недопущення рецедиву, реабілітацію жертви та роботу з агресором.

Третинна соціальна профілактика насильства є індивідуальною і передбачає тривалу роботу і комплекс соціальних послуг. Вона вимагає об'єднання зусиль різних фахівців. Основними методами в третинній профілактиці є: робота в конкретному випадку, рефлексія ситуації та індивідуального розвитку, переключення і перенавчання, створення виховуючи ситуацій, показ перспективи, реконструкція характеру, заохочення, інформування, переконання, включення в різноманітні види діяльності і позитивно соціалізуючи середовище.

15. Перерахуйте основні методи збору інформації про жорстоке поводження з дитиною та розкрийте їх сутність.

16. Визначте особливості та принципи здійснення візиту у сім’ю з метою перевірки факту вчинення жорстокого поводження з дитиною.

17. Визначте особливості та принципи здійснення опитування батьків або інших родичів дитини, яка зазнала насильства.

18. Визначте особливості та принципи здійснення опитування дитини, яка зазнала насильства.

19. Розкрийте основні функції та визначте особливості діяльності спеціальних кімнат опитування дитини, що стала жертвою або ж була свідком насильства (так звані “дружні кімнати”).

20. У чому полягають особливості роботи з дитиною, яка зазнала сексуального насильства.