10. Розкрийте завдання притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації щодо попередження жорстокого поводження з дітьми.

Служби у справах неповнолiтнiх

1. Проводять аналiз ситуацiї за надходженням iнформацiї про пiдозру жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження.

2. За необхiдності залучають кримiнальну мiлiцiю у справах неповнолiтнiх для розслiдування обставин справи та / або звертаються до суду.

3. Оцiнюють можливiсть перебування дитини-жертви та / або дитини-кривдника у закладi i за необхiдності вилучають таких дiтей.

4. Надають допомогу в iнтернаті органiзації психологiчно-соцiальної реабiлiтацiї дитини або органiзують її самi, якщо в iнтернатi таку роботу вести неможливо (через центр соцiальних служб для сiм’ї та молодi або при- тулок для неповнолiтнiх та центр соцiально-психологiчної реабiлітацiї неповнолiтнiх).

5. Вживають за необхiдності дисциплiнарнi заходи щодо осiб, якi скою- ють насильство щодо дiтей. Заохочують адмiнiстрацiї iнтернатних закладів звертатися до служби у справах неповнолiтнiх та центру соцiальних служб для сiм’ї та молодi для вирiшення проблеми жорстокого поводження з дiтьми.

Представники адмiнiстрацiй iнтернатного закладу

1. При отриманнi звернення (повiдомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною або його реальної загрози адмiнiстрацiя закладу зобов’язана негайно (протягом доби) письмово повiдомити про це мiсцеву службу у справах неповнолiтнiх, а у разi наявностi ознак кримiнального злочину органи внутрiшнiх справ (кримiнальну мiлiцiю у справах неповнолiтнiх).

2. Направити дитину для обстеження стану її здоров’я до медичного пункту закладу, а у разi необхiдностi – до вiдповiдного закладу охорони здоров’я з метою надання медичної допомоги i документування фактiв жорстокого поводження.

3. Направити дитину для обстеження її психологiчного стану до психолога закладу з метою надання первинної допомоги, з’ясування обставин ситуацiї i документування фактiв жорстокого поводження. За необхiднiсті потрiбно термiново органiзувати для дитини невiдкладну психологiчну допомогу, залучити психолога з мiсцевого центру соцiальних служб для сiм’ї та молодi.

4. Провести службове розслiдування. Якщо дитина зазнала жорстокого поводження з боку працiвникiв закладу – притянути до дисциплiнарної вiдповiдальностi винних i обов’язково повiдомити про цемiсцеву службу у справах неповнолiтнiх

6. Створити умови для проведення заходiв психологiчної реабiлiтацiї жертви i кривдника, особливо, якщо останнiмвиступає iнщий вихованець закладу. Дотримуватися принципу конфiденцiйностi щодо дитини-жертви,особливо у межах закладу.

8. У разi необхiдностi вирiшують разом із представниками органiв опiки i пiклування питання тимчасового або остаточного вилучення дитини-жертви або дитини-кривдника з закладу.

11. Розкрийте завдання органів та закладів освіти щодо попередження жорстокого поводження з дітьми.

У своїй діяльності щодо попередження насильства в сім’ї всі органи та установи керуються Конституцією України, чинним законодавством України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, відомчими та іншими нормативно-правовими актами.

Органи та установи, які здійснюють попередження насильства в сім’ї, умовно можна поділити на такі, що:

зобов’язані здійснювати заходи з попередження насильства в сім’ї;

не зобов’язані, але можуть сприяти попередженню насильства в сім’ї.

Органи та установи, які відносяться до першої групи, зазначені в ч. 1 ст. 3 Закону. Так, здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї;

службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах дітей органів внутрішніх справ;

органи опіки і піклування;

спеціалізовані установи для жертв насильства в сім’ї, до яких відносяться кризові центри для жертв насильства в сім’ї та членів сім’ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї (далі – кризові центри), та центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.

До другої групи нашої класифікації, тобто до органів та установ, які можуть сприяти у здійснені заходів з попередження насильства в сім’ї, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону відносяться органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, а також окремі громадяни.

Повноваження щодо попередження насильства в сім’ї органів та установ першої групи передбачені Законом, Інструкцією щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї та іншими нормативно-правовими актами.