5. Визначте, що таке “цикл насильства” та розкрийте його фази.

Цикл насильства - це психологічний механізм стосунків між насильником

та жертвою, який визначився при всебічному розгляді фактів насильства на гендерній основі, при намаганнях запобігти насильству, подолати його наслідки.

Цикл насильства має три фази:

1. Напруга - окремі спалахи образ. Жінки звичайно реагують спокійно, намагаючись розрядити обстановку або намагаються захистити своє положення в родині. Обидва партнери можуть виправдовувати поведінку чоловіка його реакцією на стрес через роботу, гроші і т.д. З ростом напруги здатності жінки балансувати стають усе слабкіше. Саме на цій стадії для жінок найбільше необхідно й ефективно знайти підтримку й допомогу.

2. Гостре насильство - сплеск напруги в самій негативній формі. Припадки гніву настільки сильні, що кривдник не може заперечувати їхнє існування, а жінка не може спростовувати, що вони мають на неї сильний вплив. Однак жінка звичайно заздалегідь почуває наближення такої ситуації, і з її наближенням ростуть страх і депресія. Але проте гостре насильство існує тому, що чоловік вибирає насильницький спосіб відносин. Після цього звичайно наступає заперечення серйозності інциденту, звернення до міліції за медичною допомогою. На цій стадії жінці необхідно допомогти усвідомити, що очікуваного акту насильства можна й потрібно уникнути, піти з будинку, укритися, покликати на допомогу друзів.

3. "Медовий місяць" У цьому періоді чоловік може бути добрим, люблячим, винуватим, обіцяти ніколи не повторювати насильство або, навпаки, обвинувачувати жінку в тому, що це вона спровокувала насильство. У цей період жінка щаслива, вірить, що ця людина зміниться.

6. Розкрийте основні групи наслідків для дитини, що пережила будь-який вид насильства.

До найближчих наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювота, головні болі, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно трясуть. Крім зазначених ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді збудження, прагнення кудись бігти, сховатися, або у вигляді глибокої загальмованості, зовнішнього байдужості. Проте в обох випадках дитина охоплений найгострішим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної ущербності, неповноцінності.

Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяються:

1. Порушення фізичного і психічного розвитку:

відстають у рості, масі, або і в тому і іншому від своїх однолітків;

пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються;

значно гірше встигають у школі, ніж їх ровесники;

часто спостерігаються «погані звички»: смоктання пальців, кусання нігтів, розгойдування, заняття онанізмом;

у них припухлі, «заспані» очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайність в одязі, інші ознаки гігієнічної занедбаності - педикульоз, висипу, поганий запах від одягу і тіла.

2. Різні захворювання як наслідок жорстокого поводження:

при фізичному насильстві є ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток;

при сексуальному насильстві можуть бути захворювання, що передаються статевим шляхом: інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі із статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.