- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Еллінізм
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Космогонічні міфи
- •Землеробські міфи
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Приповідки
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Пророки в Библии
- •Пророки в Библии
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Есхатологія в Старому Завіті
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Структура и расположение
1. Мова.
Старий Завіт первісне — великою мірою — був написаний старовинною єврейською мовою, яка правила євреям за розмовну (гібрім). Під час переселення до Вавилонії увійшла в ужиток мова арамійська. Єврейська перетворилась на книжну, літургійну, стала, як то кажуть, мертвою мовою. Згодом починають уживати й грецької мови, в якій написано і деякі книги Ст.З, (Мудрість та 2 Макавеїв) і майже ввесь Новий Завіт.
2. Письмо.
Первісне єврейське письмо походженням фінікійське. У XIII ст. до Хр. воно було вже досить досконале, і євреї вживали його аж до Вавилонського переселення. По тому застосовано арамійську абетку, яка, правдоподібно, походила від синайської абетки. Це т. зв. квадратове письмо. Абетка ця має 22 приголосні знаки. Щойно у VІ-VІІІ ст. єврейські традиціоналісти (масорети, від “масора” — традиція) підібрали 10 знаків для запису голосівок і переписали біблійний текст за цією новою системою з її спеціяльними правилами, що забезпечували текст від помилок. Цей текст дістав назву масоретського (ТМ). У книгах первісного грецького запису та в олександрійському перекладі Сімдесятьох було вжито грецької абетки того часу, відповідної до тогочасної мови. Латинського алфавіту для первісного запису священних книг, мабуть, не вжито.
3. Рукописи.
Не посідаємо жадного автографу, жадного рукопису священного автора. Усі первотвори (оригінальні записи) втрачено. До нас дійшли тільки пізніші списки, з усіма недосконалостями писання вручну. Найстарші рукописи сягають ледве VIII ст. по Хр. (Масоретський текст). Тільки нещодавно знайдено в печерах Кумрану (г Палестині) ще старші рукописи Біблії, деякі в цілості, інші в уривках.
Для реконструкції біблійних текстів варті уваги старовинні переклади: арамійський (Таргумім), грецький (Сімдесятьох), сирійський (Пешіта) і латинський (Вульґата). Для українського перекладу важливі й старослов’янські рукописи південно- та східньослов’янського походження. Найбільше рукописів маємо для книг Н. 3. (вони, до речі, й найближчі до первотвору): сьогодні їх нараховується понад 4800. Багато з них пергаменові — IV ст. Знайдено й декілька папірусових уривків III ст., а то й II ст., т.т. з часів бл.100 років по смерті авторів. Тим часом, найстарші рукописи старовинної літератури віддалені від своїх первотворів на декілька сотень, ба й понад тисячу років.
4. Редакції.
Одночасне виготування багатьох тотожних примірників належить до спромог і вигод друкарської машини (в Европі — щойно від XV ст.). Тим то, коли мова про рукописні списки, то сьогодні в нашій розпорядимості нема й двох більш-менш довгих текстів Св. Письма, які були б повнотою тотожні. Щоправда, розбіжності в них радше формальні, буквальні, рідко речеві. Усі Вони чисто текстового характеру, і тому жадна з них не являє якоїсь небезпеки для самої віри. Як правило, це — переставлення літер, пропущення їх, повторення літер або слів та речень, вставлення у текст приміток формального чи пояснювального характеру. Досліджуючи ці розбіжності, вчені біблісти встановили навіть певні рукописні родоводи, назвавши їх редакціями тексту.