Cпособи словотворення в українській мові

Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів (префікса, суфікса чи постфікса), які приєднуються до твірної основи. В українській мові виділяють морфологічні і неморфологічні способи творення слів. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:

Способи творення слів

МОРФОЛОГІЧНІ

НЕМОРФОЛОГІЧНІ

Тип	Способи словотворення		Приклади
Морфологічні	Суфіксальний	осінній ←осінь + н
	Префіксальний	премудрий← пре + мудрий
	Префіксально-суфіксальний	запічок← за + піч + ок
	Безафіксний (відкидання морфем)	пуск ← пускати
	Постфіксальний	любитися←любити
	Складання слів або основ слів	рута-м’ята ← рута + м’ята; працездатний ← праця + здатний
	Складання усічених основ	облком ← обласний + комітет ЄС ← Європейський Союз
Неморфологічні	Перехід слів з однієї частини мови в іншу	черговий (іменник) ← черговий (прикметник) учень

Морфологічні способи словотворення

Морфологічні способи творення слів - основні. До морфологічних способів належать такі типи творення:

• суфіксальний;

• префіксальний;

• префіксально - суфіксальний;

• безафіксний;

• складання основ і слів.

Префіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити -> ходити, перенавантаження -> навантаження, прехороший -> хороший, безвідповільно -> відповідально, давати-> надавати, хто -> ніхто, в'язати-> вив'язати, будова -> пере-будова; ходити -> відходити -> за-ходити -> при-ходити; казати -> пере­казати.

За допомогою префіксів творяться здебільшого дієслова.

Суфіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький -> холодний, дубок -> дуб, вітерець -> вітер, читання -> читати, молодість -> молодий; гарячий -> гаряченький, слухати -> слухач, вітер -> вітерець, книг-а -> книж-к-а; вишн-я -> вишн­як; чита-ти -> чит-а-ч; фабрика -> фабрич-н-ий; добр­ий -> доброта; клас -> клас-ов-ий; писати -> писання; уч-н-ів-ськ-ий -> учнівство; світ -> світанок.

Префіксально-суфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: над-брів-н-ий, без-меж-н-ий, за-тиш-ок, без-меж-н-ий, при-дорож-н-ій, без-компроміс-н-ий, по-за-­план-ов-ий, а-мораль-н-ий, пере-під-гото-к-а, за-с-пок-о-єнн-я, за-стереж-енн-я, від-бит-ок, з-не-осіб-н-енн-я.

Постфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися --- бити, миритися -- мирити. Безафіксний спосіб (відкидання значущих чатин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова: відходити->відхід, закидати-> закид, зелений-> зелень.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова (переходити-> перехід). Від твірного дієслова або прикметника відкидаються афікси (суфікси і закінчення) мотивуючого слова, залишається так звана усічена основа: підписувати — підпис, розшукувати — розшук, приходити — прихід, синій — синь, юний — юнь, закидати —закид, розпускати —розпуск.

Нові слова творяться також шляхом словоскладання (рута-мʼята, інженер-конструктор) та основоскладання (землевласник, пароплав). Складання слів або основ слів. - це один з поширених в українській мові способів творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово : хмари + чесати - хмарочос, синій + жовтий - синьо-жовтий тощо: листопад, пароплав, стінгазета, вельмишановний, атомохід, криголам, радіо­мовлення, телебачення, плодоносити. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів - мінпраці, вуз, зарплата, КПІ - Київський політехнічний інсттитут).

Базою для творення (тобто словотворчими засобами) таких слів є:

• існуючі в мові сполучення з незалежним (сурядним) зв'язком: ліс і степ → лісостеп, залізо і бетон → залізобетон, науковий і технічний → науково-технічний, м'ясо і молоко → м'ясо-молочний;

• сполучення слів із залежним (підрядним) зв'язком: сільське господарст-во → сільськогосподарський, Чорне море → чорноморський, нова будова → новобудова, широкий лист → широколистий, оброб­ляти дерево → деревообробний, всюди ходити → всюдихід, далеко бити → далекобійний.

Слова, утворені способом складання, називаються складними. Частини складних слів можуть поєдну­ватися між собою сполучними голосними о, е, є (вод-о-грай, чорнобровий, народногосподарський, тепловоз, хвилеріз, земл-е-мір, життєдайний) або без них (Київгаз, стінгазета). Повні основи поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад.

Складні слова можуть стати твірною основою наступно­го суфіксального словотворення, наприклад: машинобудів­н(ий) + ик = машинобудівник, вогнегасн(ий) + ик = вогне­гасник.

Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено-білий, науково-технічний).

Абревіація — це також складання, але не цілих слів, основ чи коренів, а тільки початкових частин. У резуль­таті виникає нове складноскорочене слово — абревіатура, наприклад: хімпром (хімічна промисловість), агропром (агрономічна промисловість), юннат (юний нату­раліст ).

За будовою абревіатури бувають кількох видів, бо можуть утворюватися:

• від початкових частин кожного твірного слова: міськ­виконком (міський викон-авчий комітет), облвиконком (обл-асний виконавчий ком-ітет), фізорг (фіз-культур-ний орг-анізатор); Укррічфлот (Український річковий флот );

• від частини твірної основи й цілого слова: редколегія (ред-акційна колегія), профспілка (проф-есійна спілка); промкооперація (промислова кооперація); мікрометр (мік-ро + метр);

• від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ: ГЕС, ООН, ЛАЗ (Львівський автобусний завод), НАН України (Національна Академія наук України), СНД (Співдружність Незалежних Держав ), МВФ (Між­народний валютний фонд), АПН України (Академія пе­дагогічних наук України), ВМС України (Військово-МОр­ські Сили України), УСС (Українська Студентська Спіл­ка ), НРУ (Народний Рух України);

• від початкових звуків твірних основ: загс, неп, ВО (виробниче об'єднання), АТ (акціонерне товариство).