Виховний захід

Тема: «Комп’ютер – друг, комп’ютер – ворог»

Мета: Розказати учням для чого потрібен комп’ютер

Обладнання:

Форма проведення заняття: Виховна година з унями

Клас: 2 - А

Час проведення: 9.30 – 10.15 ( 45 хв.)

Вчитель: Макаревич Ірина Ігорівна

Дійові особи: Вчитель, учні

Структура виховного заходу

Вступна частина

Комп'ютери вже давно проникли у всі сфери нашого життєвого простору. Вони стоять і на роботі, і вдома, і в школі, а іноді навіть і в дитячому садку. З одного боку, ці технічні нововведення сильно полегшують нашу роботу, а з іншого боку, малорухливий спосіб життя, який ми ведемо, призводить до дуже неприємних наслідків. Тому за зручності, швидкість і комфорт ми змушені платити своїм здоров'ям.

Основна частина

Ми отримуємо інформацію завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними – і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.

Останнє досягнення комп’ютерних технологій – „жива” книга. За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, „оживляти” ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які надають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому вплинути на хід сюжету.

 Багато дітей зізнається, що нерідко грають в ігри довше, ніж планували. А це негативно позначається на навчанні. Вчені виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють лише певну частину дитячого мозку, тому діти повинні більше читати, писати й займатися математикою. До того ж дітям корисно бавитися на вулиці та якомога більше спілкуватися з іншими дітьми.

Позитивною є можливість самостійної праці. Користувачі навчаються орієнтуватися в мережевому просторі, відбирати потрібні документи з величезного інформаційного масиву. Також спілкування з комп'ютером можна віднести формування ділової мотивації в підлітків, удосконалення логічного, оперативного мислення, а також уміння прогнозувати. Є такі комп'ютерні іг­ри, нав­ча­ю­чі прог­ра­ми, ен­цик­ло­пе­дії, які доз­во­лять роз­ви­ва­ти здіб­нос­ті ці­єї кон­крет­ної ди­ти­ни. Ска­жі­мо, вияв­ля­єть­ся, що тре­ба роз­ви­ва­ти зо­ро­ву чи мо­тор­ну пам­'ять, чи ува­гу. І все ж комп'ютер – це наше майбутнє. Робота на ньому навчає дітей новому способу, простішому і швидшому, здобуття і обробки інформації. А уміння отримати необхідний для роботи матеріал і швидко його обробити прискорює і оптимізує процес мислення, допомагає не лише взнати більше, але й краще, точніше вирішувати нові завдання. З іншого боку – не можна сподіватися лише на комп'ютер. У розвитку навиків реального спілкування комп'ютерні навики можуть грати лише допоміжну роль.

«Норми сидіння перед комп’ютером»

Так, дітям 3-4 років не рекомендується сидіти перед екраном більше 10 хвилин,

6-7 років – 15 хвилин,

8-9 класів – 20 хвилин,

10-11 класів – 30 хвилин

« Як треба сидіти перед комп’ютером»

«Фізкульт хвилинка для очей»

•Для початку необхідно відвернутися від монітора комп'ютера і закрити очі, швидко 10 разів заплющити очі, не розтуляючи повік, потім також 10 разів інтенсивно поморгати. Бажано це проробляти як можна швидше і якомога ширше розплющуючи очі.

•Далі потрібно закрити очі й намалювати ними вісімку, спочатку вертикальну, потім горизонтальну.

•Після цього треба помасажувати скроні біля кутиків очей круговими рухами кінчиків пальців, але тут є маленький нюанс: пальці правої руки необхідно робити рухи за годинниковою стрілкою, а пальцями лівої - проти.

•На закінчення цього нехитрого комплексу слідують "прийоми далекозорості", які послаблять м'язи кришталика. Для цього треба повернутися і зафіксувати погляд на найвіддаленішій точці в межах видимості, а потім плавно перевести погляд на кінчик носа. Повторювати "очні стрілялки" треба по 10-15 разів тричі на день.

«Основні елементи комп’ютера»

◘ системний блок;

◘ клавіатура, що дозволяє вводити символи в комп'ютер

◘ монітора (чи дисплея) - для зображення текстової і графічної інформації.

◘ миша — пристрій, що полегшує введення інформації в комп'ютер;

Висновок

Зрозуміло, що без комп’ютера майбутнє неможливе. Ком­п'ю­тер­ні тех­но­ло­гії – справ­жня зна­хід­ка для фор­му­ван­ня в уч­нів ефективних стра­те­гій мис­лен­ня, під­ви­щен­ню їхньої са­мо­о­цін­ки, упев­не­нос­ті у сво­їх си­лах. Отже, комп’ютер потрібен у сучасному житті, але треба розуміти, що для дітей є норми часу і щоб комп’ютер не був загрозою для життя треба дотримуватися цих норм.

Список використаної літератури

https://sites.google.com

http://www.br.com.ua

http://uaphilosophy.com

http://osvitacv.com/

Додаток

«Загадки»

•В неї довгий сірий хвіст, До курсору має хист. (Комп’ютерна мишка )

•Він покаже все на світі: Що малюють, пишуть діти, Грають як і що співають, І як пошту відправляють. Все, що є відображає, Без нього ПК немає! (Монітор)

•Скромний сірий колобок Довгий, тонкий проводок Зверху на коробці Дві великі кнопки В тебе є хороша книжка, А в комп'ютера є ......(мишка).

•Сотня клавіш, різні знаки Спершу учні – небораки, А тепер раз – два і готово Відстукали слово. Ось де пальцям фізкультура І це все – ......(клавіатура).

«Вірш про комп’ютер»

Робото-кіт

Наш комп’ютер у куточку примостився, наче квочка. Поруч нього килимком «мишка» біга з мотузком. Кіт зі сховку тишком-нишком підкрадається до «мишки». — Ой ти, котику-коточку, на мишей чатуй в садочку. На такого виду «мишки» не полюють навіть кішки. Проковтнеш її з хвостом, — станеш робото-котом. Працюватимеш за «мишку». Ночуватимеш не в ліжку, а з комп’ютером в кутку, на твердому килимку.