Складні випадки синтаксичного зв’язку між підметом і присудком

Тире між підметом і присудком

ТИРЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменником або кількісним числівником у називному відмінку.	Океан, зачерпнутий в склянку, - просто солона вода (Г.Гордасевич). П’ять та три – вісім.
Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоять слова це, то, це є, це значить, ось.	Письменник – це людина, яка з кожним уміє розмовляти його мовою (В.Брюгген).
Якщо обидва головні члени виражено неозначеною формою дієслова або один із них – іменником у називному відмінку.	Життя прожити – потоптати сум, Єством своїм прославити людину (А.М’ястківський)
ТИРЕ НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо підмет або присудок виражено особовим або питальним займенником. !!! Але між підметом, вираженим займенником, та іменним складеним присудком може ставитися тире для його смислового та інтонаційного виділення.	Це я колись назвав тебе святою, бо тільки ти воістину свята (М. Рачук). Я – пташка осіння, заклечана в іній (А. Листопад). О щастя, ти – не піднебесна зірка. Ти – кожна мить прожитого життя (Н. Гнатюк).
Якщо до складу присудка входять слова як, ніби, хоч, неначе та ін. Не ставиться тире перед присудком у реченнях типу: Хата як хата; День як день. !!! Якщо є необхідність стилістично виділити присудок, то тире перед ним ставиться.	Степ весною наче килим… Степ зимою мов перлина. Біла, рівна і м’яка (О. Олесь). І світ божий як Великдень, і люди як люди (Т. Шевченко). Олив’яні хмари на дахах будинків, Ліхтарі – мов краплі ртуті в чорному гіллі (Г. Гордасевич).
Якщо перед присудком стоїть частка не !!! Для того, щоб присудок виділити спеціально, перед ним можна поставити тире.	Рік не вік. Сова соколу не пара (Н. тв.) Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син (Н. тв.)
Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, прийменниковими формами іменників !!! Тире можна ставити для інтонаційного виділення присудка.	Невідоме страшне саме через те, що воно невідоме (Ю.Шовкопляс). Тут кожен камінь – мій і кожен подих - мій (Л.Первомайський).
Якщо між головними членами стоїть вставне слово, прислівник або частка.	Знання, безумовно, найцінніший скарб.

Другорядні члени речення

Прикладка - різновид означення, що виражається іменником, узгодженим з означуваним іменником у відмінку й числі.

Прикладка одночасно означає, характеризує й дає іншу, паралельну назву означуваному слову: І хто поезію-царицю посміє кинуть у в’язницю? (М.Вороний)

Прикладка може відноситися до іменника, займенника, а також до інших субстантивованих частин мови.

Досить часто прикладки, зокрема поширені, можуть відокремлюватись: Наш учитель фізики, Василь Степанович, чудово грав на гітарі