Розрахунок величини робочого капіталу

Показники	2012 р.	2013 р.	2014р (ІІІквартал)
Власний капітал	6500	7000	7931
Забезпечення наступних витрат і платежів	120	138	150
Довгострокові зобов'язання	10	7	5
Доходи майбутніх періодів	-	-	-
Необоротні активи	8632	7698	8100

За даними таблиці простежуємо ріст робочого капіталу підприємства. Збільшення робочого капіталу, викликане випереджаючими темпами росту оборотних активів порівняно з короткостроковими зобов'язаннями, як правило, супроводжується відтоком грошових коштів.

Проаналізуємо забезпеченість даного підприємства оборотними активами. Оборотний капітал підприємства - це грошові кошти і мобільні активи, що перетворюються у грошові кошти протягом одного виробничого циклу, що забезпечують неперервність процесу виробництва і обігу та отримання прибутку.

Оборотний капітал становить значну частку в загальній сумі капіталу. Від раціональності його розміщення та ефективності використання значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Найважливішою частиною обігового капіталу підприємств реального сектора економіки , яка безпосередньо пов'язана зі створенням матеріальних благ, є оборотні засоби. Оборотні засоби - це грошові кошти, авансовані в обігові виробничі фонди та фонди обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва і проведення розрахунків.

Оборотні засоби у буквальному розумінні не є матеріальними цінностями, з яких створюються матеріальні блага. Ці кошти у процесі кругообігу набирають форму обігових фондів і фондів обігу. Оборотні засоби не витрачаються, а авансуються і повертаються підприємством після закінчення одного кругообігу.

Управління оборотними засобами передбачає встановлення оптимальних запасів товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують безперервність процесу виробництва.

Про поліпшення структури оборотного капіталу свідчить зменшення частки виробничих запасів і збільшення грошових коштів підприємства, що ми спостерігаємо із даних таблиці. Потрібно відмітити, що для стабільного, добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характерна і стабільна структура оборотного капіталу. У ТОВ "Дворічанський елеватор" вона за останні три роки практично не змінюється.

За даними таблиці 2.4. маємо можливість проаналізувати дебіторську заборгованість підприємства (Додоток Д). Дебіторська заборгованість - це своєрідна іммобілізація робочого капіталу, яка в будь - який час, а особливо в період інфляції, не вигідна підприємству. Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства, фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестування оборотного капіталу.

За даними, найбільшу питому вагу становить дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, а також за виданими авансами. Існування дебіторської і кредиторської заборгованості це нормальне явище, але щоб вони не впливали на погіршення фінансового стану, цим процесом необхідно управляти. Для цього:

- здійснювати постійний контроль за станом розрахунків з покупцями;

- розширити систему авансових платежів;

- надавати знижки при достроковій оплаті;

- стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської за боргова-ностей;

- використовувати досконаліші форми безготівкових розрахунків;

- переглянути асортимент готової продукції, не виключаючи можливості переробки сировини на давальницьких умовах.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями продукції, державними органами по сплаті податків, персоналом підприємства тощо.

ТОВ "Дворічанський елеватор" не має самостійного фінансового відділу, його функції виконує фінансовий сектор у складі бухгалтерії, відділу збуту та планово-економічного відділу.

Функціями фінансового сектора є :

- здійснення необхідних розрахунків і внесення на їх основі пропозицій керівництву підприємства щодо розподілу наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами та функціональними службами;

- розробка перспективних і поточних фінансових планів, в яких узагальнюються доходи і видатки за певний період;

- здійснення контролю за виконанням показників фінансового плану підрозділами і підприємством в цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на не продуктивні витрати;

- організація оперативного контролю за надходженням грошових коштів від реалізації підприємством своєї продукції, за своєчасним розв'язанням суперечок у сфері розрахунків з покупцями і постачальниками;

- забезпечення виконання фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, а також персоналом;

- комплексний аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства і окремих його структурних підрозділів, виявлення причин невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, прибутку, причин і винуватців непродуктивних витрат, що призвели до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, подолання цих причин.

Важливим аспектом фінансової діяльності є планування. Основою для планування є діяльність кожного підрозділу за рік. До таких планів належать: виробнича програма підприємства на рік, графік планово-попереджуючих ремонтів обладнання, план роботи виробничо-технологічної лабораторії, план заходів по економії паливно-енергетичних ресурсів. Крім планів на рік складається план стратегічного розвитку на 5 та 10 років. Для покращення фінансових показників здійснюється:

- покращення якості продукції;

- робота зі споживачами, розширення ринку збуту, збільшення кількості об'єктів фірмової торгівлі, що сприяє швидкому обертанню капіталів;

- робота з енергозбереження, так як продукція потребує термічної переробки і цілодобового нагляду за процесами.

П(С)БО 3 визначає фінансову діяльність як сукупність операцій, які призводять до зміни величини або складу власного та позикового капіталу. Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, тобто операції, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу [3].

До операційної діяльності належать: надходження коштів від реалізації продукції; надходження коштів за надання права користування активами; платежі постачальникам; виплати працівникам; витрати на збут тощо.

Із доходу підприємства формується його прибуток і чистий прибуток. Прибуток, як економічна категорія відображає частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він є формою прояву вартості додаткового продукту.

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції, обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію [4, с.235-238].

Проаналізуємо показники доходності ТОВ "Дворічанський елеватор" (Додаток Д, таблиця 2.5.). Дані таблиці свідчать, що підприємство із року в рік отримує прибутки. Потрібно відмітити, що доходи підприємство отримує від різних видів діяльності.

Розмір внутрішніх джерел фінансування та їх співвідношення із зовнішніми є важливими показниками фінансової стійкості підприємства. Розрахунок основних показників фінансової стійкості подано в таблиці 2.6 (Додоток Д).

Значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, який показує частку власників у загальній сумі коштів, помітно не змінилось, частка власного капіталу становить 65 % і свідчить про фінансову надійність підприємства. Однак зростання, хоч і незначне, коефіцієнта фінансової залежності вказує на збільшення обсягу позичених коштів у фінансуванні виробництва. Маневреність власного капіталу істотно знизилась, а співвідношення власних і залучених коштів дещо зросло. В цілому можна констатувати, що фінансовий стан ТОВ "Дворічанський елеватор " задовільний, підприємство стійке і здатне виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, постачальниками, бюджетом. Про це свідчать і показники платоспроможності, наведені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.