41

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ВИТРАТ, ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ТОВ «ДВОРІЧАНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР»

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор" знаходиться в Харківській області Дворічанському районі ст. Дворічна, за адресою вул. Привокзальна, 27.

ТОВ «Дворічанський елеватор» утворився під час приватизації державних підприємств у 2000 році, контрольний пакет акцій належить ПАТ «КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД».

Виробничі дільниці підприємства розташовані на трьох територіях: Поточна лінія, зерносклади та гречаний завод. Загальна площа складає - 5 га.

Підприємство здійснює промислову і заготівельну діяльність.

Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.

Проведена газифікація котельних на виробничій дільниці.

Підприємство займається промисловою переробкою гречки в результаті якої отримують крупу гречану (65%), проділ гречаний (2%), мучка кормова (3,5%), відходи кормові (6,5), лузга (23%).

Продукція підприємства конкурентоспроможна по відпускним цінам і показникам якості.

Керівництво ТОВ «Дворічанський елеватор» дбає про своїх працівників надаючи путівки на туристичну базу на березі Азовського моря, яка є у власності підприємства.

Перспектива розвитку підприємства: модернізація засобів виробництва, для збільшенням виходу гречаної крупи; удосконалення системи зберігання; збільшення обсягів заготівлі зерна за рахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи; газифікація другої виробничої дільниці.

Ветеранам війни, праці, пенсіонерам надається матеріальна допомога до дня перемоги, дня людей похилого віку, до дня працівників переробної промисловості.

ТОВ "Дворічанський елеватор " виробляє продукцію , що користується широким попитом у населення.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій. До основних засобів відносять об'єкти виробничого і невиробничого призначення.

В таблиці 2.1. наведено склад та структура основних засобів підприємства. Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшення грошових нагромаджень підприємства.

Дані таблиці свідчать, що основну питому вагу в структурі основних засобів підприємства складають будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання на другому місці. Це свідчить про добре забезпечення підприємства виробничими потужностями. Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування.

Таблиця 2.1.

Склад та структура основних засобів у ТОВ "Дворічанський елеватор"

(на кінець року)

Показники	2011 р.		2012 р.		2013р.
	Тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Будинки, споруди та передавальні пристрої	6200	72,9	5900	70,5	6000	73,2
Машини та обладнання	1300	15,3	1500	17,9	1400	17
Транспортні засоби	500	5,9	565	6,8	430	5,2
Інструменти, інвентар	200	2,4	200	2,4	250	3
Малоцінні необоротні матеріальні активи	300	3,5	200	2,4	120	1,6
Всього	8500	100,0	8365	100,0	8200	100,0

Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення і модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень, установлення додаткового устаткування, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.

Головною метою підприємства в ринкових умовах є підвищення конкурентоспроможності виробництва та досягнення максимального прибутку, величина якого визначається як різниця доходу від реалізації товарів і поточних витрат на їх створення і збут, тому важко переоцінити роль аналізу витрат та управління ними.

Управління витратами на сьогоднішній день – це процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями й постійного контролю рівня витрачання ресурсів і стимулювання економії. За економічною сутністю витрати є грошовим вираженням витрачених за певний період чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності, тобто витрат різних ресурсів у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, також до витрат варто відносити втрачені економічні вигоди, пов'язані з упущеною можливістю найоптимальнішого застосування своїх ресурсів. Під поточними витратами зазвичай розуміють сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Поточні витрати майже завжди здійснюються в натуральній та грошовій формах. Але для оцінювання результатів діяльності підприємства вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки лише вона виражає вартість продукції.

Для ефективного управління витратами велика роль надається формуванню адміністративно-управлінських та виробничих центрів відповідальності, які безпосередньо впливають на витрати ресурсів у натуральному вираженні, а також на їх види, величину, структуру, рівень і динаміку.

Узагальнені вихідні дані для аналізу операційних витрат за економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності „Звіт про фінансові результати”, а саме розділ ІІ „Елементи операційних витрат” (ДОДАТОК Б). За цими даними можна визначити. до якого типу виробництва належить підприємство за переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо-, чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами потрібний також для того, щоб підприємство не потрапило у „ножиці” еластичного попиту на свою продукцію та нееластичного власного попиту на ті чи інші виробничі ресурси.

ТОВ "Дворічанський елеватор" виділяє значну частину коштів на адміністративні, операційні витрати. Адміністративні витрати спрямова­ні на обслуговування та управління підприємством. До них відносяться:

• загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

• витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

• витрати на утримання основних засобів, інших матері­альних необоротних активів загальногосподарського викори­стання (операційна, оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, тощо);

• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, тощо);

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

• податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім собівартості продукції, робіт, послуг);

• інші витрати загальногосподарського призначення.

Дані про адміністративні та операційні витрати за 2012-2014 рр. наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2.

Адміністративні та операційні витрати ТОВ "Дворічанський елеватор",

тис. грн.

Витрати , тис. грн.	2012р.	2013р.	2014р. (ІІІквартал)
Адміністративні витрати	264,7	252,4	318,1
- витрати на сплату праці	92,4	97,2	122,4
- на соціальні заходи	38,5	37,1	47,7
- на службові відрядження	4,1	5	9,1
- на службові приміщення	6,9	7,8	7,2
- на витрати на зв'язок	9,3	10,5	10,6
- канцелярські витрати	6,4	6,5	8,4
- інші	21,8	19,9	31,8
Операційні витрати	289,8	294,5	298,8
- визначні штрафи	11,8	7,8	23,8
- безнадійна заборгованість	0	28,1	0
- надання матеріальної допомоги	36	43,8	24
- утримання соціально культурної сфери	158,2	151,1	100,2
- часткова сплата проїзду	17,8	16,4	15,9
- сплата ритуальних послуг	3,6	6	5,7
- надання благодійної допомоги	12,1	7,3	6,2

За даними таблиці 2.1. можна стверджувати, що операційні витрати зросли на 4тис. грн. у 2014 р. (ІІІквартал) порівняно з 2013 р. - 298,8 тис. грн. Якщо деталізувати дані таблиці, то можна стверджувати, що визначні штрафи у 2013 р. збільшились у порівнянні з 2012 р. 16 тис. грн.; безнадійна заборгованість була погашена в 2014 р. (ІІІквартал); надання матеріальної допомоги у 2014р. (ІІІквартал) зменшилось в порівнянні з 2012-2013 рр.; зменшилось утримання соціально культурної сфери; часткова сплата проїзду має тенденцію до зниження починаючи з 2012 року; надання благодійної допомоги знизилось майже в 2 рази, порівняно з 2012 роком.

Отже, з вище наведеної характеристики операційних витрат можна сказати те, що підприємство перебуває в посткризовому періоді, але все рівно має змогу сплачувати витрати, надавати допомоги, сплачувати проїзд, тощо.

2.2. Аналіз витрат, доходів і фінансових результатів за системою показників

У процесі роботи підприємства необхідно чітко визначити потребу в оборотних коштах. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів, послаблення режиму економії і їхньому використанню не за призначенням. Недолік оборотних коштів негативно впливає на обсяг виробництва, прибуток, призводить до перебоїв у виробничому процесі і виникненню заборгованості.

Нормативи оборотних коштів - норми витрат, які встановлюються за видами оборотних коштів у вартісному вираженні.

Нормування витрат окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних наукових принципів (правил), основними з яких є:

- прогресивність;

- динамічність;

- технологічна й економічна обґрунтованість;

- економічність (забезпечення зниження норм витрат).

Отже, як було зазначено, потреба в оборотних коштах визначається їх нормуванням. Нормуванню підлягають оборотні кошти у:

- виробничих запасах (Нвз);

- незавершеному виробництві (Ннв);

- витратах майбутніх періодів (Нвмп);

- залишках готової продукції (Нзгп).

Загальна сума окремих нормативів утворює сукупний норматив оборотних коштів підприємства (НОБ), який визначається за формулою:

НОБ= Нвз + Ннв + Нвмп + Нзгп (2.1)

де НОБ – норматив оборотних коштів підприємства;

Нвз – оборотні кошти у виробничих запасах;

Ннв – оборотні кошти у незавершеному виробництві;

Нвмп – оборотні кошти у витратах майбутніх періодів;

Нзгп – оборотні кошти у залишках готової продукції.

Наприклад, НОБ=1638+3149,28+953+1965,6=7705,88.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається шляхом множення середньодобового споживання матеріалів у вартісному вираженні (Вдоб) на норму їх запасу в днях (Тзап), тобто за формулою:

Низ= Вдоб х Тзап (2.2)

де Нвз – середньодобове споживання матеріалів у вартісному вираженні;

Тзап – норма запасу в днях.

Наприклад, Нвз=136,5 х 12=1638.

Норма запасу в днях залежить від виду виробничого запасу.

Розрізняють транспортний, підготовчий, поточний та страховий запаси.

Транспортний запас для виробництва формується виходячи з дня оплати рахунка постачальника до прибуття вантажу на склад.

Підготовчий запас створюється в тих випадках, коли певний вид сировини чи матеріалів потребує попередньої підготовки і витримки перш, ніж бути використаним у виробництві (час природних процесів, наприклад, сушіння, ферментація тощо).

Поточний запас створюється для забезпечення потреби в матеріалах і сировині між двома суміжними постачаннями.

Страховий запас створюється в тих випадках, коли відбуваються часті зміни інтервалів постачань, які залежать від конкретних умов роботи підприємства.

Отже, норма виробничих запасів обчислюється:

- для транспортного запасу вона дорівнює тривалості періоду від укладання договору або оплати рахунку постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства;

- для підготовчого запасу вона дорівнює часу, необхідному для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів;

- для поточного запасу вона дорівнює половині, інтервалу між суміжними постачаннями;

- для страхового (резервного, гарантійного) запасу вона дорівнює середньому відхиленню фактичних строків постачання від передбачених договором.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннв) визначається за формулою:

Ннв = Втл х Тц х Кнв (2.3)

де Втл - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю, грн на день;

Тц - середня тривалість виробничого циклу, в днях;

Кнв - коефіцієнт наростання витрат, який характеризує відношення собівартості продукції в незавершеному виробництві до собівартості готової продукції (ступінь готовності виробу) і визначається за формулою:

Кнв = (См + 0,5 Сд) / Свп (2.4)

де См - частка матеріальних витрат в собівартості продукції (витрати на сировину, основні матеріали тощо), грн;

Сд - решта супутніх витрат на виготовлення виробу, грн;

Свп - виробнича собівартість виробу, грн.

Наприклад, Кнв = (56+0,5*12)/43=1,44

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Нвмп) визначається за формулою:

Нвмп = Звмп + Вмл – Смп (2.5)

де Звмп - залишки витрат майбутніх періодів на початок планового періоду, гри;

Вмл - витрати майбутніх періодів впродовж планового періоду, грн;

Смп - сума погашення витрат майбутніх періодів за рахунок собівартості.

Наприклад, Нвмп=4569+3281-6897=953

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Нзгп) визначається як добуток вартості середньоденного випуску готових виробів у вартісному вираженні (Вт) та норми їх запасу на складі у днях (Тскл), тобто за формулою:

Нзгп = Вт х Тскл (2.6)

де Нзгп - норматив оборотних коштів у залишках готової продукції;

Вт - середньоденний випуск готових виробів у вартісному вираженні;

Тскл - норми запасу на складі у днях.

Наприклад, Нзт=351*5,6=1965,6

Норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (комплектування, пакування, відвантаження, оформлення платіжних документів). Слід також зауважити, що грошові кошти підприємства та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті не нормуються.

Кожне підприємство як суб'єкт господарської діяльності бере участь у господарському обороті, створюється у певній організаційно-правовій формі та діє в рамках чинного законодавства. Що регулюють його ділові взаємовідносини з контрагентами і державою. Організаційно - правова форма підприємства визначає майнову і фінансову відповідальність та правомочність його засновників, структуру управління та способи формування капіталу

ТОВ "Дворічанський елеватор" – сучасне підприємство, забезпечене всіма необхідними основними і оборотними коштами. Основними складовими аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його майнового стану, аналіз фінансових результатів діяльності підприємства та аналіз рентабельності.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, простежити тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку чи збитку підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

Розглянемо деякі фінансові показники даного підприємства. В таблиці 2.3. проаналізуємо показники підприємства такі як власний капітал, довгострокові зобов’язання, доходи майбутніх періодів, тощо.

Таблиця 2.3.