Техн ЕМБ / Лек ТЕД
.pdf
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
значення ep в межах зони комутації провідників паза з припущенням
про прямолінійність комутації. Зона комутації пазу: |
|
|
bЗК tК (uК 1 |
К ) , |
(2.18) |
де tК – колекторна поділка;
– коефіцієнт щіткового перекриття:
bЩ ; tК
К – скорочення кроку обмотки в колекторних поділках:
К |
|
uK ( |
|
z |
yz ) , |
(2.19) |
||||
|
2 p |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
yz – крок обмотки по пазах. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Період комутації всіх провідників пазу: |
|
|||||||||
|
|
T |
|
|
bзк |
. |
|
(2.20) |
||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
КП |
|
|
|
vК |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ЕРС ep наводиться при зміненні потоку розсіювання пазу |
РП : |
|||||||||
e |
p |
w |
|
d |
РП |
, |
(2.21) |
|||
|
|
|
|
|||||||
|
C |
|
|
|
dt |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РП |
2uKiЯ wClЯ . |
|
||||||||
Вважаючи, що потоки |
РП |
|
обох пазів, в яких розташовані |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
провідники комутуючих секцій якоря, змінюються практично водночас, одержимо
|
d |
РП |
|
4 |
|
РП |
. |
|
(2.22) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
dt |
|
|
|
|
TКП |
|
|
|
|
|||
З рівнянь (2.18)-(2.21): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8i |
Я |
u |
K |
w2 l |
Я |
П |
v |
K |
|
|
||
ep |
|
|
C |
|
. |
(2.23) |
|||||||
tK |
(uK |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
1 |
|
|
K ) |
|
||||||||
В чому полягає та коли застосовується метод побудови пазового |
|||||||||||||
поля для двошарової хордової обмотки? |
|
|
|
|
|
||||||||
Якщо необхідно з’ясувати наближений розподіл ep в межах зо- |
|||||||||||||
ни комутації, використовують |
|
метод підсумовування |
ЕРС |
||||||||||
|
|
|
|
51 |
|
|
|
|
|
|
|
||
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
самоіндукції eСП та взаємоіндукції eВП , вважаючи їх незмінність в
межах ТК та прямолінійність процесу комутації. Цей метод називають методом побудови пазового поля. Для двошарової хордової (зі скороченим кроком) обмотки, коли
eСП |
2LiЯ |
const ; |
eВП |
2MiЯ |
const , |
|
TK |
TK |
|||||
|
|
|
|
застосування цього методу наведено на рис. 2.6.
Рисунок 2.6 – Побудова діаграм пазового поля для двошарової обмотки зі скороченням ε
В чому особливості побудови діаграм пазового поля для багатошарових обмоток?
Принцип побудови заснований на пропорційності основних
показників процесу величинам |
tK та |
bЩ . Так, у відповідності з |
рівнянням (2.7): |
|
|
TK |
bЩ , |
|
|
K tK |
tK . |
Період перемикання колекторних пластин:
52
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
T |
tK |
10 |
3 |
t |
K |
. |
(2.24) |
|
|
||||||
КП |
vK |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Це дозволяє виконувати всі побудови, виходячи з геометричних уявлень цих величин. У верхній частині діаграми в довільному мірилі струму iЯ для кожної з колекторних пластин даного паза суцільними
лініями, а для других боків провідників – штриховими лініями побудовані діаграми прямолінійної комутації. Зміщення між діаграмами обох боків секцій дорівнює в тому ж мірилі ε. В межах ТК, відповідного на діаграмі bЩ , будують прямокутники eСП (x) – для
провідників даного пазу й eВП (x) – для других боків секцій.
|
Підсумовування цих ЕРС для різних значень х дає ступінчасту |
|||||
діаграму eP (x) в межах зони комутації пазу, |
віднесеній до колектора |
|||||
b' |
. По поверхні якоря зона комутації: |
|
|
|||
ЗК |
|
|
|
|
|
|
|
b |
b |
' |
DЯ |
. |
(2.25) |
|
|
|
||||
|
ЗК |
|
ЗК D |
|
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
При багатошарових пазах побудова діаграми пазового поля |
|||||
відрізняється тим, що eСП та eВП |
провідників обмотки відрізняються |
|||||
у зв’язку з відмінністю їх коефіцієнтів L та M. Така побудова для |
||||||
діаметральної обмотки наведена на рис. 2.7. |
|
|||||
|
В цьому разі зміщення боків секції |
|
0 й діаграми комутації |
|||
обох боків кожної секції співпадають. Визначають eСП та eВП й будують для кожної секції, а не для кожного провідника. Вся інша побу-
дова так ж, як і раніше при |
0 . |
Дійсні діаграми e p мають не ступінчастий, а згладжений харак-
тер у зв’язку з тим, що ЕРС в межах періоду комутації не залишається незмінною.
53
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
Рисунок 2.7 – Побудова діаграм пазового поля для багатошарової діаметральної обмотки
2.4 Параметри й характеристики додаткових полюсів
Як визначається індукція в осерді додаткового полюса?
Додатковий полюс
(рис. 2.8) компенсує реактивну ЕРС, якщо індукція, створювана ним в зоні комутації,
BK |
eP |
|
. (2.26) |
2wC lЯ v |
|
||
|
Я |
||
Рисунок 2.8 – Схема проходження магнітного потоку додаткового полюса
54
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
Як визначається та розподіляється магнітний потік додаткового полюса в зоні комутації? Як визначаються індукції в додатковому полюсі та остові тягового двигуна?
Для цього необхідна МРС додаткового полюса:
FД |
Fря |
FД 2 |
FК Fко |
|
A |
|
BК kПД |
Д |
|
BД bД Д |
Fко |
,(2.27) |
|
|
|
|
|
0 (bД 3 Д 2 ) |
|||||||||
|
|
|
|
2 |
0 |
|
|
|
|||||
|
де FК , FД 2 |
– спади МРС в зазорах між осердям полюса та яко- |
|||||||||||
рем |
Д й діамагнітному |
Д 2 ; |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Fко |
– найбільша МРС компенсаційної обмотки (якщо вона є); |
|||||||||||
|
BД ,bД – індукція в додатковому полюсі та товщина цього по- |
||||||||||||
люсу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Індукція: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BД |
|
BK Д lЯ (bК |
3 Д ) |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
(2.28) |
||
|
|
|
|
|
|
bД lД |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
де l Д |
(1, 0 |
1, 2)lЯ |
– довжина осердя додаткового полюса; |
|||||||||
Д– коефіцієнт його розсіювання (для машин без
компенсаційної обмотки |
Д |
2.5 5.0 ; а з компенсаційною обмоткою |
|
|
Д1.3 2.7 ):
Д 1 |
РД |
1 (1.4 1.6) 0hД Fря |
FK |
|
, (2.29) |
|
BK S(bK 3 |
|
|||
|
К |
|
Д ) |
||
К – магнітний потік додаткового полюса в зоні комутації; РД – потік розсіювання додаткового полюса;
hД – висота осердя додаткового полюса.
Зазор між осердям головного та додаткового полюсів:
|
1 |
bK |
. |
|
2 |
|
|
||
|
|
|
||
Магнітний потік полюса в зоні комутації: |
|
|||
K BK lЯ (bК |
3 Д ) . |
(2.30) |
||
Які умови компенсації реактивної ЕРС в усталених та пускових режимах роботи тягового двигуна постійного струму?
55
В. Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
Зрівнянь (2.8) та (2.27) витікає те, що для повної компенсації
e p потік К та індукція BK повинні бути пропорційними струмові І, що потребує зменшення насиченості магнітного ланцюга додаткового
полюса й зменшення його розсіювання. Тому виконують |
Д |
та |
||||
|
|
|
|
|
|
|
вводять діамагнітний зазор |
Д 2 , |
який |
також обмежує |
потік |
||
розсіювання |
РД , створюючи |
для |
нього |
додатковий опір. |
При |
|
нестаціонарних процесах він також зменшує вплив вихрових струмів
на струмознімання. Виконання умови |
К |
I тим точніше, чим мен- |
|
|
ша індукція в елементах магнітного ланцюга додаткового полюса.
Звичайно BД 0.6 |
0.7Тл . Складніше зменшувати індукцію в інших |
|||
ділянках магнітного ланцюга. |
|
|
|
|
Розрахункову |
індукцію |
в |
магнітопроводі |
вважають |
B0 1.5 1.6Тл , а |
за важких умов |
комутації B0 1.3 |
1.4Тл . При |
|
цьому залежність |
К (I ) буде нелінійною. |
|
||
Для наочності можливо вважати, що індукція BK наводить в комутуючих секціях умовну компенсуючи ЕРС eK , протинапрямлену до eP :
|
|
2wC vЯ |
Д (I ) |
|
|||
eK |
2wC BK lЯ vЯ |
|
|
|
, |
(2.31) |
|
lЯ д (bK |
3 |
) |
|||||
|
|
|
|
||||
де Д – повний потік додаткового полюса. |
|
|
|
||||
Умовою повної |
компенсації ер (рис. |
2.9, |
|
а) є eP |
eK (при |
||
n const ). У всіх інших режимах залишається некомпенсованою (залишковою) ЕРС комутації:
e eP (I ) eK (I ) .
Якщо e 0 , то це – недокомпенсація. При цьому виникає уповільнена комутація, тому можливе іскріння під збігаючим краєм щітки в режимі тяги. При e 0 – перекомпенсація з прискореною комутацією та ймовірність іскріння під набігаючими краями щіток. Це менш небезпечно, особливо в перехідних режимах. Звичайно намагаються, щоб двигун більше працював з перекомпенсацією, тобто при IK IНОМ . В умовах експлуатації v var; I var (рис.2.9, б).
56
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
Найбільша залишкова ЕРС emax виникає при струмі ІП в кінці
пуску. Такі ж умови можливі при роботі на розрахунковому підйомі. Для зниження ймовірності ненормованого іскріння необхідно, щоб ця залишкова ЕРС не перевищувала спаду напруги під щітками, тобто
emax U Щ .
а |
б |
Рисунок 2.9 – Діаграми компенсації реактивної ЕРС додатковим полюсом: а – при v=const; б – при v≠const
2.5 Дугоутворення на колекторі
Що таке дугоутворення на колекторі тягового двигуна та які фактори на нього впливають? Які процеси проходять в дузі та які умови її виникнення?
Дугоутворення на колекторі – випадковий процес, який залежить від іскріння під щітками, стану ізоляції між колекторними пластинами, напруги машини та її розподілу по колу колектора. На цей процес впливають забруднення колектора, іонізація колекторної камери, обмін повітря в ній і т. і. При цьому електрична дуга перекриває частину колекторних пластин, перекидається на щіткотримачі та інші частини машини. Перекривання дугою всіх пластин між різнополярними щітками або її перекидання безпосередньо на заземлені частини називають коловим вогнем (рис. 2.10).
Електрична дуга – це процес проходження струму в середовищі іонізованих газів при термічному характері іонізації. В тяговому двигуні процес ускладнений випадковим характером цих факторів.
57
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
Для виникнення й існування дуги необхідні катодна пляма, як джерело іонізації й достатність напруги, прикладеної до опорних точок дуги
K Д
UK U Д (lД ) ,
0
де UK – напруга між суміжними колекторними пластинами; U Д (l Д ) – спад напруги в дузі, який залежить від її довжини l Д ; K Д – число колекторних пластин, охоплених дугою.
Рисунок 2.10 – Дугоутворення та коловий вогонь на колекторі
Первинна катодна пляма може з’явитись при потужному іскровому розряді під збігаючою кромкою, або при вигорянні провідних містків між колекторними пластинами, створених уламками щіток або спеченим щітковим пилом. Первинна дуга між пластинами створюється лише тоді, коли напруга між ними не менша від
критичної U KP , яка залежить від товщини ізоляції між ними |
із |
||
UKP 34 ( із |
0,6)(0,75 |
1,35) . |
|
Як визначається середня напруга між суміжними колекторними |
|||
пластинами? |
|
|
|
Ймовірність дугоутворення |
мала, якщо |
UK max |
UKР . Як |
узагальнений конструктивний показник машин використовують середню напругу між суміжними колекторними пластинами
UKCP |
2 pUK |
, |
(2.32) |
|
k |
||||
|
|
|
де k – загальна кількість колекторних пластин.
UK 2vЯ lЯ wС BЗ BЗ , |
(2.33) |
58
В . Д. ФЛОРА . |
ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ |
де BЗ BЗ1 BЗ2 |
– миттєве значення індукції в зоні розташу- |
вання провідників секції. Рівність індукції точна при діаметральній обмотці й наближена при хордовій, оскільки скорочення кроку ε мале.
Розподіл напруги UK по колу колектора визначається її наближеною пропорційністю індукції під головними полюсами BЗ . Нерівномірність цього розподілу визначають за найбільшими значен-
нями індукції BЗ max та напруги |
|
UK max . |
Її оцінюють коефіцієнтом |
||||
спотворення розподілу: |
|
|
|
|
|
|
|
k |
UK max |
|
BЗ max |
|
BЗ max |
. |
(2.34) |
|
|
|
|
|
|||
CП |
UKcp |
|
BЗcp |
BЗP |
|
||
|
|
|
|||||
Відповідно розрахункове та умовне середнє значення індукції:
BЗP |
|
|
|
; |
|
|
lЯ |
||||
|
|
(2.35) |
|||
|
|
|
|
||
BЗСP |
|
|
|
BЗP . |
|
lЯ |
|||||
|
|
||||
В чому полягає методика визначення індукції реакції якоря тягового двигуна?
Розподіл індукції під головним полюсом залежить від різновиду повітряного зазору та спотворюючого впливу реакції якоря. МРС реакції якоря на відстані х від середини полюса.
FРЯ (x) xA |
xNI |
. |
(2.36) |
|
|
||||
2 DЯ а |
||||
|
|
|
||
Залежність індукції реакції |
якоря від її МРС |
BРЯ (FРЯ ) |
||
визначається, розглядаючи елементарну трубку магнітного потоку реакції якоря Т (рис. 2.11).
Площа перерізу трубки:
S lЯ x .
Потік трубки реакції якоря:
Т |
FРЯ |
. |
|
RМ |
|||
|
|||
|
|
||
Повний магнітний опір елементарної трубки: |
|||
RМ 2(Rмб Rмz ) Rмп Rмя 2(Rмб Rмz ) , |
|||
59
В . Д. ФЛОРА . ТЯГОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ ДВ ИГУНИ
де Rмб , Rмz , Rмп , Rмя – відповідно магнітні опори повітряного
зазору, зубцевого шару, осердь полюса та якоря. Мала насиченість осердь дозволяє не враховувати їхні магнітні опори.
Рисунок 2.11 – Елементарна трубка потоку реакції якоря
Магнітний опір повітряного зазору та зубцевого шару:
Rмб |
kП (x) |
, Rмz |
hZ |
, |
|
0dxlЯ |
Z dxlЯ |
||||
|
|
|
де kП (x) – еквівалентний повітряний зазор на відстані х від
середини полюса;
Z – магнітна проникність зубцевого шару якоря. Опори Rмz , Rмп співвідносяться, як :
Rмz cRмп (0.2 0.25)Rмп .
Відповідно елементарний потік:
Т |
0 FРЯ lЯ dx |
. |
(2.37) |
|
kП (x)(1 c) |
||||
|
|
|||
|
|
|
Індукція реакції якоря:
ВРЯ |
ФТ |
|
0 FРЯ |
|
хА |
. |
(2.38) |
S |
|
kП (х)(1 с) |
|
kП (х) |
|||
|
|
|
|
|
Як розподіляється індукція в повітряному зазорі під головним полюсом? Який розподіл середньої напруги між колекторними пластинами та напруги по колу колектора?
60
