- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
−переході співробітника на інше підприємство (трансфері співробітника).
Нижче розглядаються методики кількісної оцінки інтелекту співробітника для кожного із перерахованих випадків.
Ці методики можуть знайти застосування в роботі бізнесструктур, тобто підприємств державної і недержавної форм власності, основним завданням яких є отримання прибутку. Дана методика є непридатною для безприбуткових (бюджетних) організацій.
6.2.2.Кількісна оцінка інтелекту
6.2.2.1.Визначення економічної ефективності працюючого на підприємстві творчого співробітника
Економічну ефективність співробітника, який працює на підприємстві, можна визначити за формулою:
|
n |
|
|
K1t |
|
|
PV = ∑(Ct |
|
− It ) |
, |
(2.7) |
||
|
|
|||||
|
t =1 |
|
|
K2t |
|
|
де: |
t - |
періоди, (роки); |
|
|||
|
n - |
загальна кількість періодів; |
|
|||
|
Ct |
- |
грошовий потік чистого прибутку, що |
|||
|
It |
|
генерується співробітником у періоді t; |
|||
|
- інвестиції у співробітника в періоді t; |
|||||
|
K1t |
- коефіцієнт індексації в періоді t; |
||||
|
K2t |
- |
коефіцієнт дисконтування в періоді t. |
Якщо PV > 0 , то це значить, що співробітник відробив вкладені, у нього гроші і приносить підприємству прибуток, що перевищує витрати на його утримування, тобто такий співробітник є економічно ефективним.
Якщо PV < 0 , то це значить, що інвестиції, вкладені у співробітника перевищують розмір принесеного ним прибутку, тобто він "винен" підприємству. Але це ще не означає, що співробітник не ефективний. Для остаточного рішення необхідно розглянути динаміку зміни розміру принесеного ним прибутку. Якщо вона позитивна, то цілком можли-
во, що в наступні періоди PV набуде позитивного значення.
Розглянемо, як визначаються величини, що входять до рівнян-
ня (2.7).
339
Визначення числа періодів n . Звичайне число періодів приймається рівним останнім п'яти рокам роботи співробітника, що забезпечує представницьку вибірку. Якщо співробітник працює менше п'яти років, то число періодів приймається рівним кількості років його роботи на підприємстві. В останньому випадку збільшується помилка при обчисленні PV. При цьому слід мати на увазі, що одним періодом прийнято вважати період, рівний одному фінансовому року.
Визначення грошового потоку чистого прибутку, що генерується співробітником у періоді t .
Цю величину визначають за формулою:
|
m |
|
|
|
|
Ct |
= ∑Pi Kтуl |
Kгt |
, |
(2.8) |
|
|
i=1 |
|
|
|
|
|
де: m |
- |
кількість |
проектів |
підприємства |
|
|
|
(контрактів) (l) у періоді t, у виконанні яких |
||
|
Pi |
|
брав участь співробітник; |
|
|
|
- |
чистий (звільнений від податків) прибуток, |
|||
|
|
|
отриманий від реалізації проекту (контрак- |
||
|
Kтуl |
|
ту) l у періоді t; |
|
|
|
- |
коефіцієнт трудової участі співробітника в |
|||
|
Kгt |
|
реалізації проекту (контракту) l у періоді t; |
||
|
- |
коефіцієнт гудвілу в періоді t. |
|||
Інформаційними джерелами для визначення розміру чистого |
|||||
прибутку Pi |
служать матеріали фінансової діяльності підприємства. |
||||
Що стосується визначення значення коефіцієнта трудової |
|||||
участі Kтуl |
співробітника у реалізації проекту (контракту) |
l , то, очевид- |
но, його значення найточніше може визначити керівник цього проекту або контракту. Оскільки при цьому можуть бути присутнім елементи суб'єктивізму, то видається доцільним розробити спеціальну інструкцію
або положення із визначення Kтуl .
Коефіцієнт гудвілу Kгt може бути визначений як частка від ді-
лення прибутку, віднесеного до гудвілу, на загальний прибуток, отриманий підприємством у періоді t, тобто:
K t |
= |
Pt |
= |
Pt |
− Pt |
=1 − |
Pt |
, |
(2.9) |
г |
О |
М |
M |
||||||
г |
|
Pt |
|
|
Pt |
|
Pt |
|
|
|
|
О |
|
|
O |
|
O |
|
|
340
|
де: |
Pt |
- прибуток, що генерується в періоді t |
|||
|
|
г |
|
|
|
|
|
|
POt |
|
|
гудвілом підприємства; |
|
|
|
- |
загальний чистий прибуток, отриманий |
|||
|
|
Pt |
|
|
підприємством у періоді t; |
|
|
|
- |
прибуток, що генерується матеріальними |
|||
|
|
M |
|
|
активами підприємства в періоді t. |
|
|
|
|
|
|
||
Тут |
|
|
|
|
|
|
Pt |
= (Ct |
−Ct |
|
) K t , |
(2.10) |
|
M |
M |
НМА |
|
M |
|
|
|
де: |
CMt |
|
- |
вартість активів підприємства в періоді t; |
|
|
|
CНМАt |
|
- |
вартість нематеріальних активів |
|
|
|
KMt |
|
|
підприємства в періоді t; |
|
|
|
|
- середньогалузева норма прибутку на |
|||
|
|
|
|
|
матеріальні активи в періоді t. |
Строго кажучи, прибуток приносять і нематеріальні активи, які знаходяться на балансі підприємства. Для спрощення розрахунку ми не враховуємо цей прибуток. Однак викликана цим допущенням погрішність буде незначною, оскільки на балансі підприємств України нематеріальні активи становлять менше 1%. Крім того, погрішність частково компенсується за рахунок того, що у формулі (2.10) вартість матеріальних активів зменшується на вартість нематеріальних активів, що перебувають на балансі підприємства.
Визначення розміру інвестицій у співробітника It .
Розмір інвестицій у співробітника визначається за формулою:
It = Зt + |
It , |
|
(2.11) |
де: |
Зt |
- |
заробітна плата співробітника в періоді t з |
|
|
|
урахуванням нарахувань на заробітну |
|
It |
|
плату; |
|
- |
додаткові інвестиції у співробітника в |
|
|
|
|
періоді t (плата за його навчання, |
|
|
|
підвищення кваліфікації, підвищення |
|
|
|
компетентності, санаторно-курортне оздо- |
|
|
|
ровлення тощо). |
Визначення коефіцієнта індексації K1t . Цей коефіцієнт урахо-
вує зміну індексу цін у періоді t у відповідній галузі економічної діяль-
341
ності. Його можна визначити або через галузеві індекси цін, або за банківськоюй дисконтною ставкою або за коефіцієнтами індексації пенсій.
Визначення коефіцієнта дисконтування K2t . Коефіцієнт дис-
контування визначається за відомою формулою:
K2t = |
|
1 |
|
, |
(2.12) |
|
|
|
it |
|
|
||
|
(1 − |
|
)t |
|
||
100 |
|
|||||
|
|
|
|
|
де: it - ставка дисконту в періоді t .
Ставкою дисконту в цьому випадку можна прийняти, наприклад, банківський відсоток за використання капіталу. Це міркування засноване на розгляді альтернативного проекту – розміщення грошей на депозит-
ному рахунку банку. Ділення на K 2t в розрахунковій формулі (2.7) ура-
ховує той факт, що гроші минулих періодів коштують більше, ніж гроші сьогоднішні (інфляція тощо).
Приклад використання запропонованої методики наведений у таблиці (2.18).
Які висновки можна зробити із здійсненого розрахунку?
По-перше, співробітник економічно ефективний для фірми.
По-друге, співробітник здатний приносити фірмі щорічно в середньому 1288 грн. надлишкового прибутку.
По-третє, останні три роки співробітник працює "у борг", тому йому варто докласти додаткових творчих і ділових зусиль для підви-
щення своєї PV .
Обговоримо ще одне важливе питання. Чи повинно підприємство винагороджувати співробітника за те, що він приносить підприємству надлишковий прибуток, а якщо так, то в якому розмірі?
У відповідності зі статтею 54 Конституції України: "Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності" співробітник має право на частину надлишкового прибутку, генерованого його інтелектуальною діяльністю. Величину цієї частини прибутку можна розрахувати, наприклад, за методом роялті:
|
n |
|
K1t |
|
|
Rt |
|
|
|
PV = ∑(Ct − It ) |
|
|
, |
(2.13) |
|||||
|
100 |
||||||||
|
= |
|
K |
2t |
|
|
|
||
|
t 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
де: |
Rt |
- |
|
|
|
|
ставка роялті в періоді t . |
342
Таблиця 2.18
Приклад розрахунку економічної ефективності
2 3 4 5 6 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Визначається |
Визначається |
Визначається |
Визначається |
Визначається |
,рікєПершим )контракту( |
|
Загаль- |
|
Вартість |
|
|
|
|
Середньо- |
|
|
Грошовий |
|
|
|
Вартість |
|
Прибуток,що, |
Прибуток, |
|
потік чисто- |
|
Економічна |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ний |
нематері- |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
Фінан- |
галузева |
Коефіцієнт |
го прибут- |
Інвестиції |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
чистий |
активів |
альних |
|
генерується |
норма |
що генеру- |
ку, що |
в співро5- |
ефектив- |
||||
|
|
|
|
|
|
совий |
прибуток |
підприємст- |
активів |
|
матеріальними |
ється гуд- |
гудвіла3 |
ність спів- |
|||||
|
|
|
|
|
|
рік1 (t) |
підпри- |
ва (CtM), |
підприємс- |
активами підп- |
прибутку на |
вілом3 (Ptг), |
(Ktг) |
генериру- |
бітника |
робітника6 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
ємства |
грн. |
t |
|
риємства |
2 |
t |
матеріальні |
грн. |
|
ється спів- |
(It), грн. |
(PV), грн. |
|
|
|
|
|
|
|
тва (C HMA), |
|
(P M) |
t |
|
4 |
|
||||||
7).(2формулоюза |
12).(2формулоюза |
8).(2формулоюза |
9).(2формулоюза |
10).(2формулоюза |
якомуу,рокупередуєщо |
|
(Pto), грн. |
|
грн. |
|
|
|
|
активи (K M) |
|
|
робітником |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(Ct), грн. |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
71479 |
477869 |
37512 |
|
44036 |
|
0,10 |
27433 |
0,38 |
5432 |
7460 |
-2543 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
57616 |
497257 |
45165 |
|
40688 |
|
0,09 |
16928 |
0,29 |
3342 |
6630 |
-4700 |
|
|
|
|
|
|
закінчується |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
72920 |
640144 |
61362 |
|
28939 |
|
0,05 |
43981 |
0,60 |
8750 |
4973 |
7017 |
||
|
|
|
|
|
|
3 |
66540 |
513470 |
52711 |
|
32253 |
|
0,07 |
34287 |
0,52 |
6920 |
7062 |
-231 |
|
|
|
|
|
|
виконання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
58720 |
665152 |
79065 |
|
17566 |
|
0,03 |
41154 |
0,70 |
8221 |
4964 |
6898 |
||
|
|
|
|
|
проекту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього за п'ять років, грн. |
6441 |
|||
343 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середньорічна економічна ефективність співробітника за п'ять років, грн. |
1288 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загалом , ставка роялті є величиною договірною, але коли як база роялті використовується надлишковий прибуток, як у нашому випадку, то оптимальним буде її значення, рівне 15%. Приймемо для простоти розрахунків цю ставку як постійну для всіх періодів. Тоді, виходячи із даних умовного прикладу, наведеного у таблиці, співробітник має одержати винагороду в розмірі:
PV = 6441 10015 =966 грн.
6.2.2.2. Оцінка з метою врегулювання фінансових відносин при звільненні співробітника
Якими повинні бути фінансові відносини між роботодавцем і співробітником при звільненні останнього?
Якщо значення PV співробітника, як у розглянутому нами прикладі, набуває позитивного значення, він має повне право звільниться з підприємства без будь-яких фінансових зобов'язань щодо нього.
Якщо ж PV співробітника у підсумку виявиться негативним, то підприємство повинне мати право утримати із звільненого суму, що за абсолютною величиною дорівнює його "економічній ефективності". Проте, щоб це право мало під собою юридичну підставу, необхідно, щоб ця норма була передбачена в контракті зі співробітником при його прийомі на роботу.
Ця обставина має принципово важливе значення, оскільки керівники підприємств у більшості випадків не зацікавлені нести витрати, пов'язані із підвищенням кваліфікації і компетентності своїх співробітників. Часто це мотивується тим, що співробітник може у будь-який момент звільниться. Але при цьому такий керівник обмежує можливості підприємства в одержанні додаткового прибутку, оскільки, як було показано вище, у сучасних умовах прибуток усе більшою мірою генерується інтелектом і компетенцією співробітників. Маючи ж таку норму в контрактах, роботодавець може сміливо вкладати гроші у навчання співробітників і при цьому залишатися впевненим у тому, що у випадку розірвання контракту ці гроші повернуться на підприємство.
6.2.2.3.Оцінка інтелекту співробітника у випадку його переходу на інше підприємство (трансфер співробітника)
Під трансфером співробітника будемо розуміти передачу співробітника на інше підприємство на застережений строк на умовах оплати за договором. Поки така форма не одержала поширення стосовно
344
людей із творчим характером роботи, хоча ефективно використовується при трансфері спортсменів.
Припустимо, що співробітник є економічно цінним для підприємства, він хоче працювати на ньому, але в даний момент для нього немає підходящої роботи або на його місце претендує кандидат із більш
високим значенням PV . У цьому випадку підприємство може заробити додатковий прибуток, передаючи співробітника, а отже, і його інтелект - іншому підприємству за винагороду за договором, що є аналогічним ліцензійному договору.
Вартість договору може бути розрахована за формулою [70]:
n |
|
|
1 |
|
|
|
(2.14) |
|
PV = ∑Ct |
|
|
|
|
, |
|||
|
|
|
i |
|
t |
|
||
t=1 |
+ |
|
|
|
|
|||
|
1 |
|
t |
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
де: Ct - чистий надлишковий прибуток, який,
орієнтовно, співробітник генеруватиме в періоді t ;
n - тривалість контракту на трансфер, у роках; it - ставка дисконту в періоді t , %.
Приймаємо, для визначеності в якості Ct надлишковий серед-
ньорічний прибуток, що генерується співробітником (у нашому прикладі
– 1288 грн.). Нехай тривалість контракту становить три роки, а ставка дисконту дорівнює 12%. Тоді вартість контракту, розрахована за методом надлишкового прибутку, складе:
PV =1288 |
|
|
1 |
|
+1288 |
|
|
1 |
|
|
+1288 |
|
|
1 |
|
|
= 3093 грн. |
|||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
12 |
2 |
|
|
|
12 |
3 |
||||||
|
|
+ |
|
12 |
|
|
+ |
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|||||
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||
100 |
100 |
|
100 |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
345