 
        
        математика 1229
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання контрольних робіт
та самостійної роботи студентів факультетів радіоприладобудівного та інформатики і обчислювальної техніки денної та заочної форм навчання за темою “ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ”
2003
2
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт та самостійної роботи студентів факультетів радіоприладобудівного та інформатики і обчислювальної техніки денної та заочної форм навчання за темою “Інтегральне числення”/ Укл. : Левицька Т.І. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. – 50с.
Укладач: Левицька Т.І., доцент, к. т. н.
Рецензент: Мастиновський Ю.В. , доцент, к. т. н.
Відповідальний за випуск : Левицька Т.І . , доцент, к .т .н .
Затверджено на засіданні кафедри
прикладної математики ЗНТУ Протокол № 3 від 28.12.2002 р.
Затверджено радою РПФ ЗНТУ
Протокол № 3 від 07.02.2003 р.
| 
 | 3 | 
 | 
| 
 | ЗМІСТ | С. | 
| 
 | Контрольна робота № 3 | 
 | 
| 
 | Невизначений та визначений інтеграли | 
 | 
| 1 | Первісна. Невизначений інтеграл ………………………………… | 4 | 
| 2 | Техніка інтегрування ……………………………………………… | 6 | 
| 3 | Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен | 10 | 
| 4 | Інтегрування раціональних функцій …………………………….. | 12 | 
| 5 | Інтегрування тригонометричних функцій ………………………. | 15 | 
| 6 | Деякі інтеграли від ірраціональних функцій ……………………. | 18 | 
| 7 | Обчислення визначеного інтеграла ……………………………… | 21 | 
| 8 | Невласні інтеграли ………………………………………………... | 22 | 
| 9 | Застосування визначеного інтеграла …………………………….. | 27 | 
Індивідуальні завдання ……………………………………………… 35
Література …………………………………………………………… 50
 
4
Контрольна робота № 3
НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТА ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛИ
1 ПЕРВІСНА. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
| Функція F(x ) називається первісною функції | f (x ) | на деякому | |||||||||||
| проміжку, | якщо | вона | диференційовна | в | кожній | внутрішній | точці | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ′ | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| цього проміжку, причому F (x ) = f (x ) . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| Теорема. Якщо F(x ) | - | первісна | функції | f (x ) на [a, b] , то | |||||||||
| всяка інша первісна функції | f (x ) | на цьому проміжку має вигляд | |||||||||||
| F(x ) +C | , де C | - стала величина . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| Сукупність | усіх | первісних | функції | f (x ) | називається | ||||||||
| невизначеним інтегралом функції | f (x ) | і позначається | ∫ f (x ) dx . | ||||||||||
| Тобто | за | означенням | і | попередньою | теоремою | маємо | |||||||
| ∫ f (x ) dx = F(x ) +C , | де | F(x ) | – деяка первісна функції | f (x ) , | |||||||||
| C – довільна стала. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | Основні властивості: | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 1. | (∫ f (x ) dx )′ = f (x ) | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 2. | ∫ dF(x ) = ∫ F ′(x ) dx = F(x ) +C | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 3. | ∫ kf (x ) dx = k ∫ f (x ) dx , k R | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 4. | ∫ ( f1(x ) ± f2 (x ) ) dx = ∫ f1(x ) dx ±∫ f2 (x ) dx | 
 | 
 | ||||||||||
| 5. | Якщо ∫ f (x ) dx = F(x ) +C | і | u =ϕ (x ) | - довільна функція, | |||||||||
що має неперервну похідну , то ∫ f (u) du =F(u) +C .
Таблиця основних інтегралів
Нехай функція u = u(x ) неперервна разом із своєю похідною. Тоді справедливі такі формули:
uα+1
1. ∫ uαdu = α +1 + c , α ≠ −1
 
5
| 2. | ∫ | du | = ln | 
 | u | 
 | + c | ||
| 
 | 
 | ||||||||
| u | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | au | 
 | ||||
| 3. | ∫ audu = | 
 | + c | ||||||
| 
 | ln a | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
4.∫ eudu = eu + c
5.∫ sin u du = −cos u + c
6.∫ cos u du = sin u + c
7.∫ shu du = chu + c
8.∫ chu du = shu + c
9.∫ tgu du = −ln cos u + c
10.∫ ctgu du = ln sin u + c
11.∫ cosdu2 u = tgu + c
12.∫ sindu2 u = −ctgu + c
| 13. | ∫ | du | = thu + c | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| ch2u | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 14. | ∫ | du | = −cthu + c | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| sh2u | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 15. | ∫ | du | = ln | 
 | tg | u | 
 | + c | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||
| sin u | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | ∫ | du | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | u | 
 | π | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 16. | 
 | = ln | tg | 
 | + | 
 | 
 | 
 | + c | |||||||||
| cos u | 
 | 4 | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | |||||||
| 17. | ∫ | du | 
 | = | 
 | 1 | arctg | u | + c | |||||||||
| u2 + a2 | 
 | a | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | a | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 6 | 
 | 
 | 
 | 
| 18. | ∫ | 
 | du | 2 | = arcsin | u + c | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | a | 2 | − u | 
 | 
 | 
 | a | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | ∫ | du | 
 | = | 1 | 
 | u − a | 
 | + c | 
 | 
 | 
 | ||||
| 19. | ln | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| u2 − a2 | 
 | u + a | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 2a | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 20. | ∫ | 
 | du | 
 | = ln u + | u2 ± a2 + c | 
 | 
 | ||||||||
| u2 ± a2 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 21. | ∫ | u2 ± a2 du = u | u2 ± a2 | ± a2 | ln u + | u2 ± a2 + c | ||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
| 22. | ∫ | a2 − u2 du = u | a2 − u2 | + a2 | arcsin | u | + c | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 2 | 
 | a | 
 | 
2 ТЕХНІКА ІНТЕГРУВАННЯ
2.1 Метод безпосереднього інтегрування
Це обчислення інтеграла за допомогою основних властивостей невизначеного інтеграла і таблиці інтегралів.
| 
 | x − | 7 | 
 | 
| ∫ 3x + | x | dx = ∫ 3x dx + ∫ | |
| 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | x 2 | 
| = 3∫ x dx + ∫ x 2 dx − 7∫ dx | = 3 | ||||
| 
 | 
 | 
 | x | 
 | 2 | 
| = | 3 x 2 | + | 2 x x −7 ln x + c | 
 | |
| 
 | 2 | 
 | 3 | 
 | 
 | 
x dx − ∫ 7 dxx =
1 +1
+ x 2 − 7 ln x + c =
21 +1
2.2 Метод підстановки
Базується на властивості 5 невизначеного інтеграла.
Нехай ∫ f (x ) dx = F(x ) +C та x =ϕ (t ) .
 
7
Тоді ∫ f ( ϕ (t ))ϕ′(t )dt = F(ϕ (t )) +C .
Розрізняють ,,введення функції під знак диференціала’’ та просто
| підстановку. Розглянемо перший спосіб. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ПРИКЛАДИ | 
 | 
 | sin6 x | 
 | 
 | ||||||
| 1) | 
 | ∫ sin5 x cos x dx = ∫ sin5 x d(sin x ) = | + c | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 6 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | Тут використано формулу з таблиці інтегралів | 
 | |||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | ∫ u5du = | u6 | + c | де слід потім покласти u = sin x . | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 6 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| При | введенні | 
 | функції | під | 
 | знак | диференціала | необхідно | |||||||||||||||
| користуватися формулою | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ′ | 
 | 
 | 
 | Тобто | у даному | |||||||||||
| 
 | d(u(x )) = u (x ) dx . | ||||||||||||||||||||||
| прикладі d(sin x ) = (sin x )′dx = cos x dx | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 2) | 
 | ∫ | (7 ln x + 4)3 | dx = | 1 | ∫ (7 ln x + 4)3 | 7 | dx = | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 7 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | |||||
| = | 1 | ∫ (7 ln x + 4)3 d(7 ln x + 4) = | 1 | 
 | (7 ln x + 4)4 | + c = | 
 | ||||||||||||||||
| 7 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 7 | 
 | 
 | 4 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | (7 ln x + 4)4 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| = | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | + c | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 28 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| Далі розглянемо другий спосіб – заміну змінної (безпосередньо | |||||||||||||||||||||||
| підстановка). | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ПРИКЛАДИ | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 1) | 
 | ∫ x | 1 + x dx | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| Зробимо підстановку | 1 + x | = t | . Звідки 1 + x = t2 , x = t2 −1 . | ||||||||||||||||||||
| dx = d(t2 −1) = (t2 −1)′dt = 2t dt . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||
Переходячи в інтегралі до нової змінної, будемо мати
 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 8 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| ∫ x 1 + x dx = ∫ (t2 −1)t 2t dt = 2∫ (t4 −t2 ) dt = | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 5 | − t | 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | (1 + x ) | 5 | (1 + x ) | 3 | 
 | 
 | 
| = 2 t | 
 | 
 | 
 | + c = | t = | 1 + x | = 2 | − | 
 | 
 | + c | ||||
| 
 | 5 | 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 5 | 
 | 3 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
Зауваження. Функцію x = ϕ (t ) у підстановці слід вибирати таким
чином, щоб вираз під знаком інтеграла став зручнішим для інтегрування.
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x = sin t | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 2) | 
 | 
 | ∫ 1 − x 2 dx = dx = d(sin t ) = cos tdt | 
 | = ∫ cos2 t dt = | |||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 − x 2 | = 1 −sin2 t | = cos t | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| = | 
 | 
 | ∫ (1 + cos 2t ) dt = | 
 | t + | 
 | 
 | 
 | ∫ cos 2t d(2t ) = | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||
| 2 | 2 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | sin 2t =2 sin t cos t = | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| = | 1 | (t + 1 sin 2t ) + c = =2 sin t | 1 − sin2 t = | = | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||
| 
 | 2 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | =2x | 
 | 1 − x 2 , t = arcsin x | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| = | 
 | 1 arcsin x + 1 2x 1 − x 2 + c = 1 | (arcsin x + x 1 − x 2 ) + c | |||||||||||||||||||||||||
| 
 | 2 | 4 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| За | 
 | допомогою | підстановки | обчислюють | інтеграли виду | |||||||||||||||||||||||
| ∫ R(ex )dx , де R - деяка раціональна функція. | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||||
| Підстановка: ex | = t , | x = ln t , dx = | dt | . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||
| t | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 3) ∫ | e2x dx | = | 
 | ex = t | 
 | = ∫ | t2 dt | = ∫ | 
 | t | 
 | 
 | dt = ∫ (1 − | 1 | 
 | )dt = | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | ex +1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | t +1 t | 
 | t +1 | 
 | 
 | t +1 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||
= t − ln t +1 + c = ex − ln(ex +1)+ c
 
9
2.3 Інтегрування частинами
Нехай маємо дві диференційовні функції u(x ) та v(x ) . Тоді справджується формула ∫ u dv =uv − ∫ v du , яка має назву формули
інтегрування частинами. Щоб скористатись цією формулою необхідно деяку частину підінтегрального виразу позначити через функцію u , а
| та що | залишилася | 
 | через | d v | . Далі | знаходять | 
 | ′ | ||||||||
| 
 | 
 | d u = ux dx та | ||||||||||||||
| v = ∫ d v . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ПРИКЛАДИ | 
 | 
 | |||||
| 
 | ∫ arctgx dx = | 
 | u = arctgx | dv = dx | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 1) | 
 | du = | 
 | 
 | 1 | dx v = ∫ dx = x | 
 | 
 | = | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | + x 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| = arctgx x − ∫ | 
 | 
 | xdx | 
 | = x arctgx − 1 | ∫ | d(1 + x 2 ) | = | ||||||||
| 1 | + x 2 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 1 + x 2 | 
 | 
 | |||||||
=x arctgx − 21 ln(1 + x 2 ) + c
Удеяких випадках для обчислення інтеграла формула інтегрування частинами застосовується кілька разів.
| 2) ∫ x 2e−x dx = | 
 | u = x 2 | dv = e−x dx | 
 | = | ||
| 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | du = 2xdx | v = ∫ e−x dx = −∫ e−x d(−x ) = −e−x | 
 | |||
| 
 | dv = e−x dx | 
 | 
 | ||||
| = −x 2e−x + ∫ 2xe −x dx = | u = x | = | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | du = dx | v = −e−x | 
 | 
 | |
= −x 2e−x +2 (−xe −x + ∫ e−x dx ) = −x 2e−x −2xe −x −2e−x + c = = −e−x (x 2 +2x +2) + c
 
10
Деякі типи інтегралів, які зручно обчислювати методом інтегрування частинами:
І. ∫ P(x )aαx dx , ∫ P(x )eαx dx , ∫ P(x ) sin β xdx ,
∫ P(x ) cos β xdx , де P(x ) - многочлен степеня n ,
α ≠ 0 , β ≠ 0 – дійсні числа.
Покладають u = P(x ) . Інтегрують n разів частинами. II . ∫ P(x ) log a xdx , ∫ P(x ) ln xdx , ∫ P(x ) arcsin xdx ,
∫ P(x ) arccos xdx , ∫ P(x )arctgxdx , ∫ P(x )arcctgxdx .
Покладають dv = P(x )dx
III . ∫ eα x cos β xdx , ∫ eα x sin β xdx , α ≠ 0, β ≠ 0.
Ці інтеграли двічі інтегрують частинами, та отримують в правій частині заданий інтеграл. Далі знаходять його як розв’язок рівняння.
3 ІНТЕГРУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИРАЗІВ, ЩО МІСТЯТЬ КВАДРАТНИЙ ТРИЧЛЕН
| До цього класу інтегралів відносяться | 
 | |||||||||
| J1 | = ∫ | dx | 
 | 
 | , J2 = ∫ | 
 | Ax + B | 
 | dx , | |
| ax 2 + bx + c | ax 2 + bx + c | |||||||||
| J3 | = ∫ | dx | 
 | 
 | , J4 = ∫ | Ax + B | dx , | |||
| ax 2 + bx | + c | ax 2 + bx | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | + c | ||||||
| де A , B , a , b , c - деякі сталі. | 
 | 
 | 
 | |||||||
| Інтеграли J1 , J3 | 
 | за допомогою виділення повного квадрата у | ||||||||
квадратному тричлені зводять до табличного.
