2.5. Планування дослідження

Які звичайні кроки наукового підходу до будь-якої проблеми?

По-перше, проблема повинна бути визначена. У цьому аспекті проблеми розрізняються дуже сильно. Існують дуже важкі для визначення проблеми. Наприклад, протягом уже декількох сторіч залишається невизначеним питання про природу свідомості. Визначити проблему означає охарактеризувати її таким чином, щоб вона стала доступна ретельному дослідженню. По-друге, проблема повинна бути викладена таким чином, щоб її можна було зв'язати з існуючою теорією й відомими емпіричними фактами. Без цієї стадії результат дослідження не буде мати ніякої цінності; наука - це набагато більше, ніж збори «сирих» фактів, вона складається з фактів, які можуть бути об'єднані та проінтерпретовані у світлі теорії й накопиченого знання. По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, що підлягає перевірці. У світлі вищезазначеного гіпотеза повинна бути виражена так, щоб це погоджувалося із прийнятими дослідником принципами, а також вона повинна бути виражена однозначно, так, щоб результат дослідження можна було інтерпретувати. По-четверте, повинні бути визначені процедури дослідження. По-п’яте, дані збираються й аналізуються. По-шосте, згідно з результатами, гіпотези або відхиляються, або підтверджуються. По-сьоме, існуючі основи наукового знання змінюються, для того щоб привести їх у відповідність з новими результатами.

Визначення змінних

Оскільки написання дипломної (магістерської ) роботи з психології завжди передбачає збір емпіричних даних варто звернутися до цього аспекту планування дослідження. Важливо врахувати, що зі збільшенням обсягу й складності експерименту далеко не завжди збільшується обсяг інформації, яку можна буде одержати.

Тому необхідно вибрати оптимальний набір змінних, що мають бути зареєстровані, продумати заходи, які допоможуть зменшити вплив неконтрольованих змінних. Почати можна зі складання переліку змінних, які вас цікавлять, які важливі для вас. Потім проаналізувати цей перелік і виділити в ньому залежні й незалежні змінні, контрольовані й неконтрольовані, які ви зможете виміряти, які не зможете. У ряді випадків можуть виявитися корисними або незамінними математичні методи планування експерименту. В інші - вони не зможуть вам допомогти в вирішенні основних питань.

Уточнимо основні терміни, які будуть вживатися далі. Кожне досліджуване явище має безліч ознак, по яких ми можемо довідатися про нього, відрізнити від інших явищ. Психічні явища, хоча безпосередньо й не спостережувані, також мають ознаки й піддаються об'єктивним і(або) суб'єктивним оцінкам. Психологічне дослідження неодмінно пов'язане з виділенням ознак (істотних для предмета дослідження), реєстрацією їхньої наявності або відсутності, певного ступеня виразності. Щоб зафіксувати прояви ознаки, дослідник використовує ті або інші показники виразності ознаки. Показник - те, по чому можна судити про розвиток і хід чого-небудь. Як синонім терміна «показник» нерідко використають запозичений з технічних наук термін «параметр», параметр - величина, що характеризує яку-небудь властивість системи, пристрою.

До числа основних понять планування експерименту й обробки даних ставиться також поняття «змінна». У математику під змінною називають величину, що може за умовами завдання приймати різні значення. У загальному випадку змінна - це те, що змінюється, то, що піддано збільшенню й(або) зменшенню із часом. Хоча більшість змінних розглядається як деякі предмети, які перетерплюють зміни, це, строго кажучи, абстракція.

Незалежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі не залежать від змін значень інших змінних. В експерименті - будь-яка змінна, котра спеціально змінюється так, щоб можна було спостерігати її вплив на залежну змінну (змінні).

Залежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі є результатом змін у значеннях однієї або більше незалежних змінних. У математику це поняття залежності добре представлено вираженням типу y₌f(х), де значення y залежать від значень х.

Повноважна (проксимальна) змінна - це змінна, що використовується як непрямий вимір інший змінної, коли цю змінну важко виміряти або безпосередньо спостерігати.

Приклад: частоту зловживання вуличними наркотиками важко виміряти, але можна охарактеризована через повноважну змінну – число госпиталізацій з приводу передозування наркотиків.

Проміжна змінна - внутрішня змінна, котра не оцінюється безпосередньо, але властивості якої можуть бути виведені й проінтерпретовані на підставі систематичних змін незалежної змінної і спостереження супровідних змін у залежної змінної. Гіпотетичні компоненти в багатьох теоріях є по суті проміжними змінними, наприклад, психодинамічне поняття «сила его» або біхевіористське поняття «зв'язок між стимулом і реакцією». У таких випадках неможливі ніякі прямі виміри цих внутрішніх змінних; скоріше, вони інтерпретуються як сховані фактори, які втручаються у відносини між певними стимульними умовами (незалежними змінними) і певними моделями поведінки (залежними змінними).

У ході досліду, експерименту, при вимірах того або іншого показника або фіксації в спостереженні проявів деякої ознаки, психолог одержує певне значення показника в окремого випробуваного. Сукупність значень усіх показників заноситься до протоколу даного випробуваного. Сукупність всіх зібраних у ході емпіричного дослідження даних створює масив даних.