2.3. Проблема, об’єкт та предмет дослідження

Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослідження. Недостатність знань, фактів, суперечливість наукових даних створює підстави для проведення наукового дослідження. Постановка наукової проблеми передбачає: 1) виявлення існування такого дефіциту; 2) усвідомлення потреби в усуненні дефіциту; 3) опис проблемної ситуації природною мовою; 4) формулювання проблеми в наукових термінах.

В літературному огляді необхідно надати характеристику ступеня дослідження проблеми, що цікавить вас. Відзначити, наскільки вона вивчена в цілому, а також її окремі сторони, аспекти. Варто особливо виділити невивчені й мало вивчені питання, протиріччя в розумінні явища в цілому і його окремих сторонах, протиріччя в наявних емпіричних даних.

Об'єкт дослідження - це те, на що спрямовано процес пізнання. Це щось ціле, що є фрагментом миру самого по собі, тобто існуючого незалежно від суб'єкта пізнання (у цьому випадку дослідника) і від наук, які його вивчають. Об'єктами психологічної науки виступають: індивід, група людей, спільність людей, тварини, співтовариства тварин. Оскільки перераховані об'єкти є також об'єктами інших наук, доцільно, називаючи об'єкт психологічного дослідження, уточнити, яке саме психічне явище в людині або групі людей ви маєте намір вивчати в рамках даної роботи. У тексті повинні бути зазначені всі значимі характеристики об'єкта.

Предмет дослідження може бути загальнонауковим - наприклад:час як форма існування й міра змін. Він може бути міждисциплінарним - наприклад, статеві стосунки у тварин. Їх вивчає біохімія, зоологія, психологія, ветеринарія. Для кожної науки в будь-якому предметі вивчення (загальнонауковому, міждисциплінарному, спеціальному) є свій аспект розгляду. Він може бути по-різному сформульований у теоретичному, емпіричному й прикладному дослідженні.

Предметом психологічного дослідження можуть виступати: окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності й спілкування, просторові, часові та інтенсивнісні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними, взаємозв'язки між психічними й фізіологічними явищами тощо. Таким чином, перелік явищ і їхніх сторін, які можуть бути взяті як предмет психологічного дослідження, значно ширший переліку об'єктів.

2.4. Цілі і завдання дослідження

Мета дослідження - бажаний кінцевий результат (головний), він може бути теоретико-пізнавальним або прикладним, практичним. Перераховані можливі напрямки психологічного дослідження не охоплюють усього розмаїття можливих цілей. Л.В.Куліков визначає види цілей психологічного дослідження, які розрізняються за кінцевим результатом:

1. Опис нового феномену, ефекту.

2. Відкриття нової (іншої) природи явища.

3. Узагальнення наукових уявлень, відомостей.

4. Створення класифікації, типології.

5. Створення методики.

6. Адаптація психодіагностичної методики.

Визначення завдань - це вибір шляхів і засобів досягнення мети дослідження. Серед завдань дослідження повинні бути як ті, які забезпечать знаходження нових фактів, так і такі, що допоможуть включити їх у систему наявних психологічних знань. Дослідження буде сприйматися як цілісне і закінчене в тому випадку, якщо досліджуване явище не буде виглядати у вашому описі як ізольоване від інших психічних явищ або як безструктурне. Тому в число завдань дослідження треба включити такі, котрі дозволять визначити місце досліджуваного явища в психіці, його взаємозв'язки з іншими психічними явищами. У будь-якому дослідженні бажано визначити рівень психіки, до якого відноситься досліджуваний феномен, визначити найближчі рівні психіки та детермінанти досліджуваного феномена на цих рівнях; уточнити внутрішню будову явища (його компоненти, окремі характеристики тощо.