- •2.1 Основні положення 10
- •3.1 Основні положення 27
- •5.1 Основні положення 68
- •1 Лабораторна робота №1 вивичення схем булевих функцій двох змінних
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •1.3 Загальні зауваження до виконання індивідуальних завдань
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •1.6 Контрольні запитання
- •2 Лабораторна робота №2 комбінаційні схеми
- •2.1 Основні положення
- •2.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.5 Контрольні запитання
- •3.1.3 Асинхронні тригери. Тригер типу rs
- •3.1.4 Синхронні тригери, що тактуються імпульсом
- •3.1.5 Синхронний двоступінчастий jk-тригер типу ms
- •3.1.6 Синхронний d-тригер з динамічним керуванням
- •3.1.8 Приклад розгляду схем із тригерами, їхнього аналізу й застосування в ца
- •3.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3.2.1 Аналіз jk-тригера із внутрішньою затримкою й динамічним керуванням
- •3.2.2 Дослідження тригерних схем, побудованих на базі d- і jk- тригерів
- •3.2.3 Дослідження схеми перетворення синхропослідовності у двофазну послідовність на частоті, рівної 1/2f генератора сі
- •3.2.4 Схема формування двох послідовностей імпульсів зі зрушенням на чверть періоду відносно один одного
- •3.2.5 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу довільної тривалості
- •3.2.6 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу з додатковою функцією генерації пачки імпульсів
- •3.3 Порядок виконання роботи й зміст звіту
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 регістри й лічильники на основі тригерів. Аналіз і синтез
- •4.1 Регістри. Основні положення
- •4.2 Лічильники. Основні положення
- •4.3 Індивідуальні завдання. Дослідження готових імс регістрів і лічильників в інтегральному виконанні
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Контрольні запитання
- •5 Лабораторна робота № 5 аналіз і синтез моделей цифрових автоматів
- •5.1 Основні положення
- •5.1.1 Математичні моделі цифрових автоматів
- •5.1.2 Табличний спосіб завдання ца
- •5.1.3 Канонічний метод синтезу ца
- •5.1.4 Приклад синтезу ца канонічним методом
- •5.1.5 Завдання ца графом
- •5.2 Приклад синтезу ца із «жорсткою» логікою управління
- •5.2.1 Принцип роботи мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •5.2.2 Приклад проектування мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •5.3 Варіанти індивідуальних завдань (із)
- •Література
3.1.4 Синхронні тригери, що тактуються імпульсом
Із синхронних тригерів, що тактуються імпульсом, знайшли застосування два: RS- і D-тригери. Синхронний RS-тригер буде розглянутий нижче в складі JK-тригера. D-тригер і його функціональний опис представлені на рис. 3.5. Даний тип синхронного тригера широко використається в цифрових пристроях (ІС 155ТМ5, ТМ7 або SN 7477, 7475). У літературі за цією схемою вкоренився термін тригер-затвор. Елементи 3 і 4 схеми утворять комірку пам’яті ( -тригер), а елементи 1 і 2 – схему керування. D-тригер сприймає вхідний керуючий сигнал на вході D тільки при синхросигналі C=1, переходячи в стан, запропонований D-входом (рис. 3.5, г). Закон функціонування (характеристичне рівняння) дуже просте:
Qt+1 = Dt. (3.1)
а) схема б) позначення на функціональній схемі в) часові діаграми роботи г) таблиця станів (переходів) тригера д) діаграма, що пояснює часові параметри ts і th
Рисунок 3.5 Синхронний D-тригер
Як видно з часової діаграми роботи рис. 3.5, при C=1 Q-вихід повторює сигнал на вході D із затримкою, що знайшло відображення в позначенні входу й типу тригера: Delay затримка. При C=0 на виходах елементів 1 і 2 установлюються неактивні для -тригера сигнали ( = =1), обумовлюючи режим зберігання записаної при C=1 інформації. Оскільки в режим зберігання D-тригер переходить за спадом C-сигналу, є важливим виключити збій під час цього переходу. Досягається це тим, що всякі зміни сигналу на D-вході повинні припинитися за якийсь час до спаду C-сигналу, що називається часом передвстановлення ts (setup time) і можуть знову відновитись після зрізу C-сигналу, але не раніше, ніж через час витримки th (hold time). Орієнтовно ts=(1...2), а ts=0,5...1. Вимога незмінності вхідного(их) керуючого(их) сигналу(ів) у момент переходу тригера в стан зберігання відноситься й до інших типів синхронних тригерів.
На рис. 3.5 виділеними лініями показані
також входи
й
для асинхронної установки тригера в
одиничний (
=0,
=1)
або нульовий (
=1,
=0)
стан. Дані входи мають більш високий
пріоритет перед синхронними входами
(тобто тими входами, які контролюються
синхросигналом C), тому що блокують
вхідні вентилі 1 і 2 схеми керування.
Асинхронні входи називають ще
настановними.
3.1.5 Синхронний двоступінчастий jk-тригер типу ms
JK-тригер типу MS із додатковою логікою 3І на J- і K-входах (інтегральна схема типу К155ТВ1* або SN 7472). Функціональне позначення цього тригера наведене на рис. 3.6, а, а його спрощена функціональна модель на елементах І-НІ представлена на рис. 3.6, б. Тригер даного типу складається із двох послідовно включених елементарних тригерів із протифазною синхронізацією. При цьому перший тригер є провідним або M-тригером (master– хазяїн), бо виконує логічну функцію, а другий веденим або S-тригером (Slave раб, підлеглий). Ведений тригер виконує тільки допоміжну функцію зберігання стану провідного при синхросигналі C=1. Роботу JK-тригера розглянемо за схемою його функціонального аналога рис. 3.6, б у послідовності, що відповідає рядкам таблиці рис. 3.6, в.
При J=K=0 синхросигнал C=1 вхідні
елементи 1 і 2 блоковані й M-тригер
перебуває в режимі зберігання. Відзначимо,
що при C=1 (незалежно від стану J-
і K-входів) S-тригер завжди
перебуває в режимі зберігання, тому що
вхідні кон’юнктури 5, 6 блоковані
інверсним сигналом
,
що становить суть протифазної системи
синхронізації.
а) зображення на функціональній схемі б) функціональна модель реального JK-тригера в) таблиця функціонування JK-тригера г) таблиця керування переходами JK-тригера д) часові діаграми роботи
Рисунок 3.6 Синхронний JK-тригер типу MS і його функціональний опис
Рисунок 3.7 Діаграми помилкових спрацьовувань JK-тригера SN 7472
При J=0 і K=1 синхросигналом C=1
може бути відкритий лише 2-й елемент і
тільки за умови, що перед надходженням
C-сигналу (тобто коли сигнал C
дорівнював 0) S-тригер мав "1"
(Qs=1,
=0).
Тоді за спадом C-сигналу(C=),
перш ніж M-тригер буде блокований
від впливу вхідних сигналів по J- і
K-входах, S-тригер приймає стан
M-тригера й буде зберігати 0-стан.
Якщо ж S-тригер при C=0 був в
0-стані, то він так і залишиться в
цьому стані, тому що M-тригер буде
перебувати в режимі зберігання. Описане
вище, можна відобразити наступним
співвідношенням
У силу симетрії схеми легко показати, що при J=1 і K=0 буде справедливо
Узагальнюючи розглянуті випадки для J=K=0 і JK, можна дійти висновку, що JK-тригер поводиться як синхронний RS-тригер, коли J-вхід виконує функцію S-входу, а K-вхід – функцію R-входу.
Суттєво відмінним від RS-тригера, є поводження JK-тригера при J=K=1. Для RS-тригера такий стан входів заборонений. У даній же схемі при будь-якому стані S-тригера сигнали оберненого зв’язку відкривають для C-сигналу саме той вхідний кон’юнктор, пройшовши через який С-сигнал переведе M-тригер у стан, протилежний стану S-тригера. За спадом C-сигналу (С=) JK-тригер перемінить стан своїх виходів (тобто стан S-тригера) на протилежний, реалізуючи рахунковий або T-режим (toggle - перемикач). Функціонування JK- тригера може бути описано характеристичним рівнянням
, (2.2,)
якому відповідає таблиця керування переходами JK-тригера при C=Z (рис. 3.6, г). Дане рівняння може бути перетворене в характеристичне рівняння T-тригера (при J=K=T), для якого T-режим є основним і єдиним:
. (2.3)
Умова J=K=T визначає спосіб перетворення схеми JK-тригера в T-тригер, що і реалізують функцію додавання по mod 2 для вхідного й вихідного сигналів тригера.
Часові діаграми роботи JK-тригера, що ілюструють його перемикання при різних сполученнях сигналів на його входах, наведені на рис. 3.6, д.
Двоступінчастий синхронний JK-тригер типу MS є непрозорим для вхідних сигналів J і K при будь-якому значенні синхросигнала С. Кожна його щабель сама по собі прозора, але тому що вони включені послідовно, то яка-небудь із них при протифазній синхронізації буде замкнена. Непрозорість – позитивна властивість тригерів. Однак, на відміну від RS- і D-тригерів типу MS (у цій роботі вони не розглядаються), JK-тригер типу MS має підступну властивість, що одержало назву проникності для перешкод по входу J або K, якщо C=1. Ця властивість відображена на діаграмі рис. 3.7. Нехай тригер перебуває в стані "0" і при цьому J=K=0. У цій ситуації черговий C-сигнал (точніше його спад) не змінить стану тригера. Однак якщо при C=1 на J-вхід тригера надійде коротка одинична перешкода, то вона, пройшовши через відкритий 1-ий кон’юнктор перемкне M-тригер у стан "1". Потім за спадом C-сигналу M-тригер передасть свій одиничний (помилковий) стан у другий щабель, тобто на вихід. Це так званий факт захвата 1 JK-тригером. У силу симетрії схеми в ній проявляється й факт захвата 0. Тому розроблювач, використовуючи тригери даного типу, зобов’язаний забезпечити закінчення всіх перехідних процесів у логічних схемах, що формують J- і K-рівні, ще до початку C-сигналу. Протягом усього часу, коли C=1, рівні на J- і K-входах не повинні змінюватися.
