- •2.1 Основні положення 10
- •3.1 Основні положення 27
- •5.1 Основні положення 68
- •1 Лабораторна робота №1 вивичення схем булевих функцій двох змінних
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •1.3 Загальні зауваження до виконання індивідуальних завдань
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •1.6 Контрольні запитання
- •2 Лабораторна робота №2 комбінаційні схеми
- •2.1 Основні положення
- •2.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.5 Контрольні запитання
- •3.1.3 Асинхронні тригери. Тригер типу rs
- •3.1.4 Синхронні тригери, що тактуються імпульсом
- •3.1.5 Синхронний двоступінчастий jk-тригер типу ms
- •3.1.6 Синхронний d-тригер з динамічним керуванням
- •3.1.8 Приклад розгляду схем із тригерами, їхнього аналізу й застосування в ца
- •3.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3.2.1 Аналіз jk-тригера із внутрішньою затримкою й динамічним керуванням
- •3.2.2 Дослідження тригерних схем, побудованих на базі d- і jk- тригерів
- •3.2.3 Дослідження схеми перетворення синхропослідовності у двофазну послідовність на частоті, рівної 1/2f генератора сі
- •3.2.4 Схема формування двох послідовностей імпульсів зі зрушенням на чверть періоду відносно один одного
- •3.2.5 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу довільної тривалості
- •3.2.6 Синхронізатор зовнішнього одиночного імпульсу з додатковою функцією генерації пачки імпульсів
- •3.3 Порядок виконання роботи й зміст звіту
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 регістри й лічильники на основі тригерів. Аналіз і синтез
- •4.1 Регістри. Основні положення
- •4.2 Лічильники. Основні положення
- •4.3 Індивідуальні завдання. Дослідження готових імс регістрів і лічильників в інтегральному виконанні
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Контрольні запитання
- •5 Лабораторна робота № 5 аналіз і синтез моделей цифрових автоматів
- •5.1 Основні положення
- •5.1.1 Математичні моделі цифрових автоматів
- •5.1.2 Табличний спосіб завдання ца
- •5.1.3 Канонічний метод синтезу ца
- •5.1.4 Приклад синтезу ца канонічним методом
- •5.1.5 Завдання ца графом
- •5.2 Приклад синтезу ца із «жорсткою» логікою управління
- •5.2.1 Принцип роботи мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •5.2.2 Приклад проектування мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •5.3 Варіанти індивідуальних завдань (із)
- •Література
5.1.4 Приклад синтезу ца канонічним методом
Завдання. Синтезувати цифровий частковий автомат , заданий таблицею 5.2 переходів і виходів. Використати канонічний метод структурного синтезу автоматів. Прийняти: як елементарні автомати − логічний розширений базис Буля; як елементи пам’яті − повний автомат Мура з бінарним алфавітом вхідних/вихідних сигналів і станів.
Таблиця 5.2 – Таблиця переходів і виходів автомата
Рішення. Для переходу від абстрактного
автомата до його структурного подання,
закодуємо вхідні/вихідні сигнали каналів
й стани автомата Мілі −
і автомата Мура −
.У
заданому абстрактному автоматі
кожний канал Хі, має два стани: або
сигналу немає −
,
або сигнал є −
.
Вихідні канали
за аналогією – b1, b2.
Тому, у структурному автоматі на кожний
абстрактний канал досить вибрати один
вхідний
або один вихідний
сигнал із двома станами 0,1
кожний. Результати кодування сигналів
і таблиця переходів для структурного
автомата
представлені таблицею 5.3.
Таблиця 5.3 – Приклад кодів сигналів і таблиця переходів
Автомат має чотири стани (див. таблицю 5.1), тому необхідні два елементи пам’яті П1 і П2. Три (X1, X2, X3) абстрактних вхідних і чотири (Y1, Y2, Y3, Y4) вихідних сигнали можуть бути представлені кодами двох вхідних і двох вихідних каналів. Представимо структурну схему автомата на рис. 5.3.
Рисунок 5.3 – Структурна схема автомата А
Структурна схема представлена канонічним методом структурного синтезу цифрових автоматів. Вона розподілена на дві частини: комбінаційну та два елементи пам’яті, які складають другу частину схеми.
Присвоїмо коди вхідним/вихідним каналам та каналу переключення елементів пам’яті. В таблиці 5.4 структурного автомата А представлені кінцеві результати присвоєння кодів вхідним, вихідним сигналам, заданих таблицею 5.2 для абстрактного ЦА і переключення станів елементів П1, П2.
Таблиця 5.4 – Коди вхідних/вихідних каналів та станів А
Тепер переходимо до кодування функцій переходів і виходів структурного автомата А (таблиця 5.5), використовуючи коди таблиці 5.4 і підставляючи їх у таблицю 5.2 заданого абстрактного автомата.
Застосовуючи математичну модель канонічного методу структурного синтезу автомата (рисунок 5.3), будуємо систему логічних функцій:
;
;
Таблиця 5.5 – Переходи і виходи автомата А
Функцію
отримаємо
відразу безпосередньо з таблиці 4.5 для
виходів структурного автомата, як
диз’юнкцію наборів змінних
на яких функції приймають значення 1.
Ці значення розміщені в кодах на
пересіченні стовпців
і рядків
.
Перша цифра відповідає значенню функції
,
а друга
.
Запишемо функції:
(5.1)
Для одержання логічних функцій
,
,
необхідно побудувати таблицю сигналів
переключення
елементів
пам’яті П1 і П2. Для одержання
цієї таблиці використаємо таблицю 4.5
переходів структурного автомата. В цій
таблиці на пересіченні стовпців і рядків
розміщенні значення переходів станів
елементів пам’яті П1, П2
(перша цифра − значення П1, друга
− П2), а в заголовках стовпців
розміщенні
значення вихідних сигналів П1, П2
або (ототожнюючи вихід Пі − стан) значення
станів П1, П2, що були до
переключення. Порівнюючи ці стани зі
станами переходів, визначаємо елементи
пам’яті, які треба переключати (на їхні
входи треба подавати сигнал
)
і які не треба переключати (на їхні входи
треба подавати сигнал
).
Заповнюючи цими значеннями таблицю
5.6, одержимо таблицю сигналів
для переключення елементів
пам’яті.
Таблиця 5.6 – Таблиця переключення
Безпосередньо з цієї таблиці визначаємо систему логічних функцій в ДДНФ для одиничних наборів :
(5.2)
Логічні функції систем рівнянь 5.1, 5.2 є
математичним рішенням поставленого
завдання структурного синтезу логічної
схеми ЦА канонічним методом. За цими
функціями будуємо логічну схему. Приклад
схемного рішення логічної функції
системи 5.2 представлен рис. 5.4.
Рисунок 5.4 – Логічна схема функції u1
В якості елемента пам’яті зручно вибрати тригер з лічильним входом. Він має прямій і інверсний вихід. Таблиця переходів тригера збігається з таблицею переходів автомата Мура П таблиці 5.2.
