4.Напишiть резюме , метой якого є працевлаштування за фахом.

Щекланова Яна Юрiївна

Дата народження: 21.11.1994 р

Адреса проживання:ПГТ.Степне вул.Жовтнева 38а

Телефон :+38 099 301 13 35

e-mail: yanascheklanova@mail.ru

ОСВІТА:Основное образование: неполное высшее

Запорізький Національний Університет

Роки навчання: з 2013 по теперішній час.

Студент 1 курсу.

Спеціальність: біолог

ОСОБИСТІ НАВИЧКИ:

Розбираюся в сучасній техніці, комп'ютерах і гаджетах. Можу пояснити відмінності моделей сучасних стільникових телефонів, IPod і IPad, розбираюся в навігаторах і принципи їх роботи.Мобільна, пунктуальна, витривала, порядочна, комунікабельна, товариська.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Сімейний стан: не заміжня

Діти: немає

         Іноземна мова:

Французький: чачальний

Англійська: професійний

Можливість відряджень: так

Можливість переїзду в інше місто: немає

МЕТА: отримання будь-якій посаді

5.До поданих слiв доберiть синонiми.

1.Пiдробка-обман,липа,фальшивка,імітація,контрафакція,фікція.

2.Пiдроздiл-команда,відділ,ділянка,відділення,округ,розряд.

3.Пiдсумок-результат,висновок,слідство,наслідок,вихід,фінал,узагальнення.

4.Пiдтверджувати-свідчити,доводити,завіряти,засвідчувати,знаменувати.

5.Пiдтримувати-зберігати,зберігати,утримувати,виручати,підхоплювати,підпирати, підкріплювати,пособнічать.

6.Пiзнання-вивчення,освоєння,оволодіння,осягнення,засвоєння.

7.Плата-відсотка,оплата,винагорода,викуп,гонорар,окладу,аванс,платіж,внесок, заробіток.

8.Повiдомлення-лист,мова,iнформація,звістка,новина,сигнал,заява,звістка,звісточка.

9.Повнолiтнiй-дієздатний,дорослий.

10.Поведінку-вдача,тлумачення,образ дій.

6.За "Словником сучасної української мови" в 11-и томах пояснiть значення паралельних форм слiв дiлового мовлення.

1.ХарактЕрний-харАктерний.

ХарАктерний-Який має твердий, вольовий характер. — Чоловік ти характерний, Своїм шляхом сміло йдеш (Іван Франко, XII, 1953, 395);

// Який має важкий, сердитий, упертий і т. ін. характер.

ХарактЕрний-1. Властивий певній особі, предмету, явищу або ряду осіб, предметів, явищ; притаманний багатьом; типовий. Потім він знову начепив окуляри, підсунув їх характерним рухом — рогачиком із вказівного і середнього пальців — і, переконавшись, що вони сидять міцно, знизу вгору рвучко кинув головою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 101); Характерним явищем для нашої післявоєнної поезії є інтенсивний розвиток в ній епічних форм (Літературна газета, 9.XII 1948, 3);

// у знач. ім. характерне, ного, сер. Те, що притаманне кому-, чому-небудь. Всі, хто особисто знайомі з Миколою Тихоновим, знають, який він чудовий оповідач. Всюди поет уміє підмічати характерне, суттєве, часом не уловлене іншими, навіть спостережливими людьми (Максим Рильський, III, 1955, 397);

// Яскраво виражений, своєрідний. З придорожнього рову, який відділяє липи од полів, підіймається чорна постать, і навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря, яку ще збільшує зв'язана за плечима торба з харчуванням (Михайло Стельмах, II, 1962, 196); — Марш! — з характерним таджицьким акцентом командував Самієв і йшов далі (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Мішель йшов повільно, ліниво перевалюючись з ноги на ногу — такою характерною для моряків всіх флотів світу ходою (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 521); За зовнішнім виглядом матку легко знайти серед численної кількості бджіл та трутнів: вона має характерне довге тіло — до 18—20 мм завдовжки, тимчасом як довжина робочих бджіл досягає 12—15 мм (Бджільництво, 1956, 9);

// Який має поширення де-небудь. Для великої частини території Іраку характерні рослини, які ростуть у пустинях і напівпустинях (Наука і життя, 12, 1958, 53);

// Який становить відмітну особливість, властивість чого-небудь; специфічний. В приймачі почулося характерне потріскування, серед якого мали обізватися позивні радіостанції обкому (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 233); З характерним поклацуванням б'ють ворожі самоходи (Олесь Гончар, III, 1959, 359); Дорош теж заворушився на своїй розкладушці і кашлянув тим характерним кашлем, коли людина наковтається пилюки і в неї дере в горлі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Рослини і насіння перили мають характерний різкий запах (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 229);

// Основний, визначальний. Величезне зростання промисловості і надзвичайно швидкий процес зосередження виробництва в дедалі більших підприємствах становлять одну з найбільш характерних особливостей капіталізму (Ленін, 27, 1972, 292).

2.Хромicт-хронiкер

Хромiст-укладач хроніки (у 1 знач.). Найзначнішим торговим пунктом Стародавньої Русі був Київ. Тут, за повідомленням німецького хроніста початку XI ст. Тітмара Мер зебу рзького, існувало вісім ринків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 437).

Хронiкер-співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.). Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет, я себе тим і потішаю (Леся Українка, V, 1956, 286); Працюючи замолоду в газеті.. хронікером і рецензентом, Васильченко був частим і вірним одвідувачем театру Миколи Садовського (Юхим Мартич, Друзі.., 1962, 20).

3.Цегельний-цегляний

Цегельний-признач. для виробництва цегли. В Портсмуті було дуже багато шкіряних, цегельних та всіляких фабрик і заводів (Степан Чорнобривець, Визвол, земля, 1959, 44); Тут стояла селянська валка з-під Китаєва, де добували жовту цегельну глину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 125).

Цегляний-1. Зробл. з цегли. На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Дрогобич здалека бовваніє в садах, підіймаючись цегляними димарями нафтоперегінних заводів (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 159); Який утворився внаслідок руйнування цегли. Пом'ятий, змучений, весь покритий червоним цегляним пилом, у червоному жупані, з тремтячими червоними руками, він був, здавалося, у відчаї (Олександр Довженко, I, 1958, 269); Запах цегляного пороху і недавнього бою ще стояв у кімнаті (Іван Багмут, Опов., 1959, 77).

2. Який нагадує цеглу (про колір); жовто-червоний. Голова колгоспу дуже сподобався Марині з перших хвилин зустрічі. Обличчя в нього цегляного кольору від засмаги, рухи спокійні й повільні (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 29).

4.Церемонний-церемонiальний

Церемонний-1. Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина; її Те саме, що манірний. — О тою є ви дуже церемонні та жалісливі! — сказала Ватя (Нечуй-Левицький,ГУ, 1956, 88);

// Власт. манірній людині. Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 116);

// Те саме, що проханий 2. Недєлін поспішив його заспокоїти: — Я не з церемонних. Треба — значить, треба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 127).2. Який відповідає вимогам етикету, суворому дотриманню звичаїв, прийнятих правил поведінки. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити. (Церемонні поклони. Магістер виходить) (Леся Українка, III, 1952, 112); Ритмічні рухи рабинь нагадують танець. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибоким церемонним уклоном і розходяться в різні боки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 340); Стрічка конвейєра посувається настільки повільно, що встановлені на ній чашки і кухлі — великі і маленькі, — здається, пливуть у якомусь старовинному церемонному танці (Радянська Україна, 8.VII 1956, 3).

Церемонiальний-1. Прикм. до церемоніал. Церемоніальний порядок.

2. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю (Іван Франко, VIII, 1952, 100); Анна мовчки вклоняється командорові глибоким церемоніальним поклоном (Леся Українка, III, 1952, 348); Павло наблизився карбованим, церемоніальним кроком і вкипів перед послом (Василь Кучер, Голод, 1961, 371). Церемоніальний марш — урочисте проходження військ у колонах, у розгорнутому строю під музику. Карбуючи крок, церемоніальним маршем перед монументом Слави проходять воїни Київського гарнізону (Вечірній Київ, 30.IX 1967, 3); Щільно причинивши двері й виструнчившись, мов солдат на церемоніальному марші, Федір Іполитович закрокував з кутка в куток (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 62); Церемоніальним маршем! — команда, якою розпочинають таке урочисте проходження військ. — Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда. Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (Олександр Довженко, I, 1958, 150).

5.Цiлiсний-цiльний

Цiлiсний-який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. Цілісне розуміння дійсності дає можливість письменникові відображати життя в його революційному розвитку (Історія української літератури, II, 1956, 25); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (Комуніст України, 1, 1960, 52); Машина може виконати дуже складні операції мислення, але не може виконати самого простого, цілісного, головне, мотивованого психічного акту, подібного до дії суб'єкта (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Початок нового напряму в медицині був покладений нашими великими вітчизняними вченими і дістав свій розвиток у працях І. М. Сеченова і І. П. Павлова, які вказали на провідну роль центральної нервової системи в життєдіяльності цілісного організму (Медичний журнал, XXIII, 1, 1953, 18).

Цiльний-1. Який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь; суцільний. Важкі і точні верстати встановлюють на цільних бетонних масивах (Слюсарна справа, 1957, 294); В пісках крутого берега Десни рибалки нещодавно знайшли невідомий дерев'яний предмет. Коли його відкопали, то виявилося, що це 13-метровий стародавній човен, видовбаний з цільного чорного дуба (Наука і життя, 9, 1961, 50); З'являється нова форма верхнього жіночого та чоловічого одягу — білі полотнянки. Вони бувають довгі й короткі, цільні або з вставними клинами та складками (Народне мистецтво західних областей України, 1966, 12).

2. перен. Який має внутрішню єдність, не роздвоєний; цілісний. Без програми партія неможлива, як скільки-небудь цільний політичний організм, здатний завжди витримувати лінію при всіх і всяких поворотах подій (Ленін, 20, 1971, 337); Композицією літературного твору називається така побудова, яка об'єднує всі його частини в єдине ціле, сприяє образному відтворенню цільної картини життя в світлі авторського розуміння і оцінки (Українська література, 9 клас, 1957, 125); Пейзажі живописця [С. Васильківського] завжди емоційні, різноманітні за мотивами і настроєм, цільні за композицією та кольоровим рішенням (Мистецтво, 1, 1966, 25);

// Прямий, стійкий, сильний (про характер, натуру). Та тільки ж, звісна річ, не кожна жінка обдарована настільки сильною волею, настільки цільною та неполаманою натурою, щоб могла найти браму рятунку (Іван Франко, XVI, 1955, 71); Цільні, високої чистоти натури були для нього завжди людським взірцем (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 154); В своїх славних ділах як вогонь ти [Леонардо да Вінчі] вставав — за людину труда, за надання їй прав і за форму життя повнокровну і вільну. Бо ти сам ту людину собою являв і всебічну і цільну (Павло Тичина, II, 1957, 286); Формування цільної, фізично й духовно розвиненої особистості не мислиме без творів світового мистецтва (Літературна Україна, 15.VI 1965, 4).

6.Частота-частотнiсть

Частота-1. Властивість і стан за знач. частий. Залежно від забур'яненості поля, частоти поливів та опадів і від ущільнення ґрунту частота розпушування буває неоднакова (Овочівництво, 1956, 116); Люди, що перенесли променеву хворобу або були опромінені дещо меншою дозою радіації, найбільше хворіють на лейкемію (злоякісне білокрів'я) і злоякісні новоутворення. При цьому частота виникнення захворювань залежить від дози опромінення (Наука і життя, 11, 1963, 45); Частота відчутних землетрусів (тобто більше 2—З балів) досить значна в районі епіцентрів (порядку кількох землетрусів на рік) і різко зменшується на схід, в районі Дніпра (декілька землетрусів на століття) (Геологічний журнал, XIV, 4, 1954, 59).2. спец. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу; величина, що виражає кількість коливань, повторень за одиницю часу. Якщо швидкість світла поділити на довжину хвилі, то дістанемо число змін, яких зазнає світловий промінь за секунду, тобто так звану частоту світла (Сергій Вавілов, Око і сонце, 1953, 25); Пульс у дітей молодшого віку ще не сталий, часто буває аритмічний (нерівний, з перебоями) і коливання частоти пульсу бувають значними (Шкільна гігієна, 1954, 80); Величина, обернена періодові коливань, називається частотою коливань (Курс фізики, III, 1956, 228); До Кошика підійшов Сергій Пастухов — майстер дільниці, де складають нові прилади для вимірювання струмів високої частоти (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 13).

Частотнiсть-Показник частоти (у 2 знач.).

7.Чисельний-численний

Чисельний-1. Стос. до числа (у 1 знач.), виражений числом; числовий. Чисельний аналіз.

2. Виражений у якій-небудь кількості; кількісний. Чисельна перевага була на боці гімназистів (Спиридон Добровольський, Ол. солдатики, 1961, 118).

Численний-1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. Найширшу базу національно-визвольного руху становить селянство — найбільш численний і найбільш пригноблений клас в колоніальних і залежних країнах (Комуніст України, 2, 1961, 48); Саме перед приїздом Щорса в Сновську був жорстокий бій з численним гайдамацьким загоном, в якому гайдамаки зазнали поразки (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 24); До зали ввійшла численна група учасників засідання (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 177); — Дмитро Прокопович і дня не може прожити без шумного й численного товариства (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 37); Іноді, замість справжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося спритно підготоване і розігране інсценування й комедія диспуту (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152).2. Наявний у великій кількості. Золотий вік польського національного письменства в XVI в. ..характеризується численними перекладами (Іван Франко, XVI, 1955, 397); Під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 33); Небо заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 190);

// Взятий у значній кількості, за багатьма показниками. Численні дані Тростянецької контрольно-насінної лабораторії свідчать про те, що серед багатьох причин, які зумовлюють низьку схожість насіння, основною є надмірний вміст у ньому вологи (Хлібороб України, 10, 1965, 8);

// Який ставили, провадили не раз. Численними дослідами і практикою передових колгоспів встановлено, що найбільш, високі врожаї одержують тоді, коли посіви проривають без запізнення і в стислі строки — за 6—8 днів (Колгоспник України, 4, 1958, 20); Численні спостереження вчених показали, що інтенсивні шуми дуже шкідливі для здоров'я (Наука і життя, 12, 1960, 42);

// Який відбувається, надходить, трапляється через короткий проміжок часу; частий. Маєток серед численних спалахів засяяв своїми білими колонами (Олесь Гончар, III, 1959, 155); Він [І. Франко] пильно стежив за боротьбою чехів з австрійським урядом і сам брав у ній участь численними виступами в пресі (Вітчизна, 5, 1956, 139).

8.Читач-читець

Читач-1. Той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернені твори писемності. Навіщо Ви, добродію, серед тонкого та правдивого нарису краси світової або горя чи радощів людських додаєте ще й від себе своїх думок, немов хочете сказати читачеві: «ти отак оте розумій, а не інше»? (Панас Мирний, V, 1955, 383); Народжувалися на папері рядки, яким судилося тільки через кільканадцять років дійти до читача (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 126); Івана Франка і Лесю Українку в багатотомних виданнях дістали читачі російською мовою тільки оце тепер (Максим Рильський, III, 1956, 109);

// Той, хто постійно читає твори якого-небудь автора, видання і т. ін. Попробую перемогти себе і цими днями сяду за роботу, але чи добре це вийде для моїх читачів, не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342); Читач Української Радянської Енциклопедії знайде в ній правдиву і об'єктивну, ясну і точну довідку про кожну країну і кожну подію (Комуніст України, 3, 1966, 47); Мою появу на фабриці мало хто помітив. Хіба що щирі читачі директорських наказів прочитали другого дня, що «такого-то зараховується на посаду художнього редактора фабрики» (Юрій Яновський, II, 1958, 18).

2. Відвідувач громадської бібліотеки, читальні. Сотні читачів бібліотеки — робітники, службовці, студенти, наукові працівники Львова — уже відвідали виставку (Літературна газета, 6.XI 1952, 1).

Читець-1. Той, хто читає кому-небудь вголос. — А що пак твої наймити будуть завтра робити? — несподівано перебила Онися читця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 89); Затих читець, і останні його слова потонули в буряних оплесках (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29);

// Той, хто бере участь у художньому читанні, фахівець з художнього читання. Читець (якщо він — художник) вносить у виконання літературного твору власне розуміння його (Худ. чит., 1955, 9); 1962 року двадцятитрьохрічного актора удостоєно звання лауреата Республіканського конкурсу читців імені Т. Г. Шевченка за майстерне виконання творів великого Кобзаря (Вітчизна, 4, 1965, 213); У Колонному залі Української державної філармонії вже відбулися звіти інструментальних ансамблів, солістів-вокалістів та інструменталістів і читців філармонії (Мистецтво, 6, 1958, 4). Читець-декламатор: а) той, хто бере участь у художньому декламуванні. В часи громадянської війни, коли, бувши актором, я їздив з агітпоїздом по фронту і виступав як читець-декламатор, я читав поряд Шевченка, Франка, Тичину, Рилєєва, Бедного, Маяковського (Юрій Смолич, VI, 1959, 171); б) збірник творів для художнього декламування. Гори зошитів прибираються, і наш, великий обідній стіл вкривається горою книжок — читців-декламаторів, читанок, журналів (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 153).

2. заст., розм. Читач (у 1 знач.). Крім усього цього, з баби був ще й неабиякий читець. З року в рік вона передплачувала петербурзьку «Газету-копейку» (Юрій Смолич, II, 1958, 95).

9.Ширина-широта

Ширина-1. Протяжність чого-небудь у поперечнику. Ідуть тепер разом дві дараби, заповняючи усю ширину ріки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 398); Врожай цукрових буряків і технологічні якості продукції значною мірою залежать від ширини міжрядь і густоти насадження (Хлібороб України, 6, 1969, 26).2. перен. Те саме, що широчінь 2. Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Панас Мирний, IV, 1955, 174).

Широта-1. рідко. Те саме, що ширина 1. Всьому наперекір, — широти рік, висоти гір ми брали. Із ярма з фашистського, із рабських пут ми визволяли простий люд (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 311).2. тільки одн. Властивість широкого (у 3—7 знач.). Історик духовного життя радянського суспільства безумовно помітить небувалу широту інтересів радянських людей, що докорінно відрізняє нашу дійсність від дореволюційної (Шамота, Талант і народ, 1958, 41); Літературно-мистецькі прийоми Олександра Довженка характерні для сучасної драматургії. Вони сповнені широти, перспективності, відчуття динаміки доби та жагучої непримиренності до будь-якої консервації досягнень (Мистецтво, 3, 1961, 32); — Я там усе сам перевіряв, — сказав Коваль, — невже ти хочеш сказати, ніби і я помилився? Мені теж забракло отієї широти кругозору? Я теж відстав? (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 230).3. геогр. Кут між прямовисною лінією в даній точці та площиною земного екватора (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні); відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах. Ми можемо відлічувати в градусах положення зір на небесній сфері відносно небесного екватора так само, як ми відлічуємо кутові відстані міст від земного екватора на глобусі або на карті (ця відстань називається географічною широтою) (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 23); Полтавським астрономам доручено вивчення одної з найважливіших проблем — коливання широт і руху полюсів Землі (Наука і життя, 3, 1958, 8);

// тільки мн. Місце, місцевість, розташовані на тій або іншій відстані від екватора. Професор Самохвалов брав рослини різних широт і, вирощуючи їх в умовах неоднакового за якістю освітлення, досліджував, як відбувається при цьому фотосинтез (Знання та праця, 5, 1965, 12); Нас грози стрічали в Балтійському морі, Сувора природа північних широт (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 114).

-Південна широта — відстань від екватора на південь. Віддаль в градусах від екватора на південь називається південною широтою (Фізична географія, 5, 1956, 72); Північна широта — відстань від екватора на північ.

10.Шкiдливий-шкодливий

Шкiдливий-1. Який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 141); Медвідь — страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть — Немилий і шкідливий гість (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Зернобобові на Україні пошкоджуються багатоїдними .. шкідливими комахами (Зернові бобові культури, 1956, 190).

2. Який завдає або може завдати шкоди здоров'ю, негативно впливає на когось, щось. Горький все намовляв мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 331); — А оцей, хоч і красивий, Що на шапочці узор, — Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей — мухомор (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 100); Шкідливим є також куріння підлітками тютюну (Шкільна гігієна, 1954, 56); Темрява так само шкідлива для очей, як і яскраве сонячне світло (Наука і життя, 9, 1973, 40); Як і усушка, розбухання шкідливе для деревини. Внаслідок розбухання і дальшого висихання деревина втрачає свою цілість, міцність і механічні властивості (Столярно-будівельна справа, 1957, 24); Мідь і бор прискорюють розвиток льону і до деякої міри усувають шкідливу дію зайвого азотного живлення (Хлібороб України, 7, 1967, 7);

// перен. Небезпечний, згубний. Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 32, 1973, 327); Некорисним, шкідливим є продукування речей, заплутаних щодо ідеології або просто реакційних (Василь Еллан, II, 1958, 149);

// Те саме, що бешкетний .

Шкодливий-Те саме, що шкідливий 1. Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 335); Батько.. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Панас Мирний, I, 1949, 213).