Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти і науки україни

ІНДИВІДУАЛЬНО РОБОТА

З дисципліни: «українська мова за професійним спрямуванням»

на тему: «Критерії класифікації документів»

Виконав: студент II курсу

біологічного факультету

групи 4164-1а

Булава Артем

Запоріжжя

2015

Зміст

Вступ 3

1.1. Поняття про класифікацію документів. 4

1.2. Співвідношення видової і типологічної класифікації документів. 6

1.3. Розвиток класифікації документів 10

2.1. Класифікація документів за змістом 12

2.2. Класифікація документів по рівню узагальнення інформації 13

2.3. Класифікація документів по характеру знакових засобів фіксації інформації 14

2.4. Класифікація документів за матеріалом носія інформації 19

2.5. Класифікація документів по регулярності виходу у світ. 21

2.6. Типологічна класифікація документів 23

3.1. Способи документування документів та їх види 25

Висновок 35

Список використаної літератури 37

Вступ

Поняття «класифікація» використовується частіше за все одночасно і в значенні процесу, і в значенні результату, тобто розуміється як угрупування і як одержана в її результаті схема.

Для розмежування процесу класифікації і його результату пропонується використовувати два терміни: «класифікування» і «класифікація».

Класифікування документів – процес впорядкування або розподілу документів по класах з метою віддзеркалення відносин між ними і складання класифікаційної схеми.

Класифікація (лат. сіаззік – розряд, група) документів – це система їх супідрядності, що використовується як засіб встановлення зв'язків між класами документів, а також для орієнтування в їх різноманітті. Структура класифікації звичайно представляється у вигляді таблиці або схеми.

Класифікація є одним з методів пізнання. Без неї неможливо вивчити різноманіття існуючих видів документів, систематизувати їх, встановити відмінності між видами документів, що виділяються по різних ознаках. Правильно складена комплексна класифікація відображає закономірності розвитку документів, розкриває зв'язки між ними, допомагає зорієнтуватися в будь–якій їх множині, служить основою для їх впорядкування в документарних системах. Вона має важливе значення для теорії документоведення і практичної документно–комунікаційної діяльності.

Тема є актуальною тому що сьогодні в світі і в Україні іде процес переходу від постіндустріального до інформаціно суспільного, або суспільних знань, тобто коли 80% буде нею заматися.

Безперервно зростаючи стрімким темпом документні потоки имагають оперативності та впорядкуванні. Одним із засобів систематичних документів на різних носіях є їхня класифікація, тобто віднесення від певного виду і типу до конкретних ознаків. Про це свідчить велика кількість закордонних і відчизняних публікацій.

В даному джерелі [12] йдеться про історію документа. Вперше слово «документ» використали Цезарь та Ціцерон. Пізніше це слово стало означати «письмовий доказ», або «доказ взятий з книг». Слово «документ» вживалося від середньовіччя до ХІХст. До наших днів воно дійшло завдяки більш широкому тлумачення цьго слова вченим Поле Опле 1868–1944р. Найпоширенішим матеріалом для виготовлення документів у давнину була глина. Глиняні документи вживаються у Вавілоні. У Стародавньому Єгипті всю інформацію записували на папірусі. З часом великої популярності набуває матеріал для виготовлення документів, як пергамент (оброблена шкіра телят чи свиней). Напочатку нашої ери в Китаї був винайдений папір. І поступово вся Європа перейшла на папір, як основний матеріал для виготовлення документів.

Обєкт дослідження класифікації, як засіб систематично–сучасного документопотоку, а предметом – історія винекнення та видова характеристика сучасних класифікацій документа.

Мена дослідження аналізувати сучасний стан класифікації документів і віднайти ефект механізма для подальшого розвитку, а завдання праналізувати основні проблеми та тенденції документної класифікації на основі відчизняного та закордонного досвіду.