- •1.1.Предмет і завдання методики
- •1.6. Комунікативне спрямування у навчанні української мови
- •1.8.Психологічні та дидактичні основи навчання української мови
- •1.9. Міжпредметні зв'язки та інтегроване навчання
- •2.1. Зміст і принципи побудови курсу "Рідна мова"
- •1. Як Іван допоміг Романові. - Справжній друг. 2. Незабутня подорож. - Подорож Дніпром. 3. Перший раз на рибній ловлі. - Невдала рибна ловля. 4. Свято Великдень. - Воскресіння Христове.
- •2.2. Основні етапи вивчення української мови
- •2.3. Варіантність структури і змісту курсу "Рідна мова" в 5-9 і в 10-11 класах
- •2.5. Факультативні та спеціальні курси української мови
- •2.7. Особливості навчання української мови у школах з російською мовою викладання
- •3.6. Планування уроків мови та підготовка до них
- •3.7. Спостереження й аналіз уроку
- •4.1. Методи і прийоми навчання української мови
- •4.3. Програмоване навчання
- •4.6. Системний підхід у навчанні мови
- •II відміни в місцевому відмінку відбувається чергування г, к, х / з, ц, с. Наприклад; Дніпропетровськ - у Дніпропетровську, Нью-Йорк - у Нью-Йорку.
- •500 Слів з контрольними орфограмами, 100 лексичних одиниць, 100 крилатих висловів, прислів'їв, приказок, 100 слів із тлумачного словника.
- •5.1. Методика навчання фонетики, графіки, орфоепії
- •5.2. Особливості вивчення лексикології
- •IV. Складання словосполучень, речень, тексту
- •1. Без діла псується сила. 2. Діла на копійку, а балачок на карбованець (Народна творчість). 3. Діло в неї горіло в руках (і. Нечуй-Левицький).
- •1. Вона йшла з трудом, ледве пересувала ноги (о.Копиленко). 2. По усіх своїх трудах та по усіх пригодах Остап повертавсь додому (Марко Вовчок).
- •6.3.Словникові вправи
- •6.5. Робота над словом на уроках літератури та інших предметів
- •1. Сильніше сонця, слабіше вітру. 2. Стоїть дуб, на дубі гай, під гаєм моргай, під моргаєм кліпун, під кліпуном дивун. Під дивуном сопун, під сопуном хапун, під хапуном трясун.
- •9.2. Особливості узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з мови
- •9.3. Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики
- •10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови
- •10.3. Шкільний кабінет української мови - осередок позакласної роботи
6.3.Словникові вправи
Лексичні вправи займають важливе місце в системі роботи над словом як на уроках вивчення лексики, так і на інших уроках української мови. Ці вправи сприяють засвоєнню визначених програмою відомостей і понять з лексики, виробленню лексичних умінь і павичок, забезпечують здійснення органічною зв'язку лексики з іншими розділами шкільного курсу мови і проведення систематичної роботи з лексики. Крім того, вони активізують діяльність учнів, збагачують їхній словниковий запас, виховують увагу до слова, його значення і вживання, розвивають логічне мислення. Зміст вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.
За метою виконання вправи діляться на лексико — фразеологічні і словникові.
Лексико-фразеологічні вправи використовуються здебільшого для закріплення знань та формування умінь і навичок учнів з лексики, фразеології. Словникові вправи мають ширше призначення. Вони проводяться під час сприймання або породження мовлення. їх основна мета - розвиток мовлення учнів, а матеріал - функціонуючі в мовленні лексичні і фразеологічні одиниці. Поділ цей досить умовний, оскільки в основі їх лежить робота над словом. У методиці побутують терміни "лексичні вправи", "фразеологічні вправи", які стосуються обох видів вправ. Оскільки словникова робота проводиться під час вивчення усіх розділів шкільної програми, зміст лексичних вправ досить різноманітний. З погляду дидактичних завдань ці вправи за змістом можна поділити на групи: 1) лексичні вправи; 2) лексико-граматичні вправи; 3) лексико-орфографічні вправи; 4) лексико-стилістичні вправи.
Лексичні вправи спрямовані на з'ясування семантики слова, його основних ознак, ознайомлення з словниковим складом української мови, сферою вживання різних лексичних шарів. Вони розраховані на усвідомлення значення слова, його суті. Наприклад:
■ Користуючись "Коротким тлумачним словником рідної мови", з'ясуйте, які значення можуть мати слова: батьківщина, безсмертний, виборювати, глашатай, заповіт, неосяжний, правий, спозаранку, титан.
Лексико-граматичні вправи використовуються для засвоєння знань з граматики і повторення теоретичних відомостей з лексики, збагачення словника, розвитку мовлення учнів. Як приклад, подаємо такі вправи:
■ Користуючись тлумачним словником, визначте лексичне значення кожного ряду слів: аматор, крос, енергія, подив, юнь, почерк, мова; гарний, колективний, гуманний, благодатний, високий, знатний, цікавий; крокувати, махати, недочути, описувати, біліти, запевняти, думати.
■ Визначте, до якої частини мови належать спільнокореневі слова. Поясніть їх лексичне значення. Складіть речення з словами, що належать до різних частин мови.
Гнути, гнутий, гнутися, гнуття, гнучкий, гнучкість, гнучко; дріб, дрібний, дрібненький, дрібно, дрібнити, дрібниця, дрібнішати; клик, заклик, покликати, кликати, кликун, кличний, заклично; метал, металевий, металевість, металева, металіст, металізувати, металобрухт, металознавець, металорізний, металург.
Лексико-стилістичні вправи передбачають вироблення в учнів навичок правильно користуватися словом у певному стилі мовлення. Такі вправи можна застосовувати з 5 класу, бо основні ознаки стилів, як відомо, засвоюються в 5-7 класах. Розкриваючи стилістичну функцію слів, ці вправи збагачують словниковий запас школярів, учать розмежовувати стилістичні ознаки лексики, чітко і ясно виражати свої думки.
Лексико-орфографічні вправи - це завдання, що, з одного боку, пов'язані з вивченням граматичного матеріалу, його правописних явищ, а з іншого - із засвоєнням лексичних понять. Це вправи на з'ясування значення слова, його структурних елементів (морфем) та їх правопису, на повторення лексичних понять у процесі засвоєння найважливіших орфограм.
Найбільш поширені в практиці вчителів такі лексичні завдання: 1) відшукування лексичного явища в словосполученні, реченні або в тексті за зразком чи без нього; 2) добір власних прикладів або з творів художньої літератури чи інших друкованих джерел для ілюстрації певного явища; 3) виявлення і виправлення лексичних помилок у тексті, власному мовленні чи мовленні товаришів; 4) класифікація лексичних явищ, складання схем, таблиць тощо; 5) лексичний аналіз; 6) виявлення певного лексичного явища у зв'язному тексті; 7) визначення функції слова в тексті залежно від його стилю; 8) використання того чи іншого лексичного явища у власному мовленні.
Використання певного виду вправ залежить од змісту виучуваного матеріалу з лексики, зв'язку його з іншими розділами шкільного курсу.
Лексичні вправи активізують діяльність учнів, збагачують їхній словниковий запас, виховують увагу до слова, його значення і вживання, розвивають логічне мислення. Зміст вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.
6.4. Лексична робота на уроках граматики
Відомості з лексики потребують подальшого систематичного повторення. У програмі пропонується продовжити роботу над синонімами, антонімами, переносним значенням слів, фразеологізмами під час вивчення тем "Іменник", "Прикметник", "Дієслово", "Прислівник". Повторення інших тем з лексики планується з урахуванням їх важливості для мовлення, органічного зв'язку з граматикою, орфографією, стилістикою, мовних особливостей творів художньої літератури (що вивчаються в школі), фізики, хімії тощо. Словникова робота не обмежується розділом "Лексикологія" в 5-6 класах, а проводиться під час вивчення всього курсу української мови, на уроках літератури та інших предметів. Вона займає особливе місце підчас вивчення граматики. Частини мови об'єднуються в лексико-граматичні розряди слів, а в синтаксисі виступають у ролі членів речення. В.В.Виноградов відзначав, що "граматичні форми і значення слів перебувають у тісному взаємозв'язку з лексичними значеннями". Саме цей взаємозв'язок зумовлює широкі можливості для організації повторення і закріплення основних відомостей з лексики, для роботи над збагаченням словникового запасу учнів. Так, від лексичного значення залежить закінчення форм множини в іменниках хліб - хліби і хліба, ґрунт — ґрунти і ґрунти, закінчення родового відмінка в іменниках звук - звуку і звука, камінь - каменю і каменя, Алжир - Алжиру і Алжира.
Від різних значень багатозначного слова можуть утворюватися слова однієї частини мови, але з різними суфіксами і з різними значеннями, наприклад, від іменника воля в значенні "одна з функцій людської психіки" утворився прикметник вольовий, а в значенні "свобода", "незалежність" - прикметник вільний.
Зв'язок лексики з граматикою дозволяє розглядати слово в єдності змісту і форми, тобто семантики і граматичних ознак, що, в свою чергу, дає можливість учням чітко розмежовувати лексико-граматичні значення, властиві частинам мови, і лексичне значення кожного слова в межах одного речення.
Особливо слід враховувати зв'язок лексики і граматики в процесі повторення і закріплення, оскільки часто під час вивчення словотвору, морфології і синтаксису вся увага школярів зосереджується на з'ясуванні граматичних ознак слова і випускається з поля зору лексична його сторона. Робота над словом, його значенням, експресивним забарвленням, синонімікою, сполучуваністю повинна проводитися систематично.