- •Державний вищий навчальний заклад
- •План 1 Тема: Державна мова – мова професійного спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 2 Тема: Функціональні стилі сучасної української мови у професійному спілкуванні. Норми української мови
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 3-4 Тема: Сучасне писемне професійне мовлення.
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 5-6 Тема: Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 7-8 Тема: Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 9 Тема: Лексика професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 10-11 Тема: Іменник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 12-13 Тема: Числівник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 14 Тема: Прикметник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 15 Тема: Займенник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 16 Тема: Дієслово у професійному мовленні.
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 17 Тема: Прислівник у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 18 Тема: Службові частини мови у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 19-20 Тема: Власні назви у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 21 Тема: Географічні назви у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 22-23 Тема: Синтаксичні та пунктуаційні норми у професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 24 Тема: Культура усного фахового спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 25-26 Тема: Риторика і мистецтво презентації
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 27 Тема: Етикет службового спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю
- •Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль.
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Словники
- •Гуцал катерина андріївна
- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •Методичні вказівки та завдання
- •До практичних занять
План 9 Тема: Лексика професійного мовлення
Мета: удосконалити вміння студентів користуватися лексичним складом мови.
1. Розвиток української лексикографії. Типи словників.
2. Вживання книжних та урочистих слів у документах
3. Синоніми та пароніми у документах.
4. Фразеологія у діловій сфері.
5. Скарга.
Реферат на тему: Джерела розвитку української фразеології.
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.
Додаткова література: 12, 17, 19, 21.
Методичні поради
Аналізуючи перше питання, потрібно відзначити, що лексикографія – це роз діл мовознавства, який розробляє теорію та практику укладання словників. Перші лексикографічні спроби були вже за часів Київської Русі. Словники української мови почали з’являтися ще у ХVII столітті. Першими такими словниками були ,,Лексис” Лаврентія Зизанія і словник Памви Беринди ,,Лексикон славенороський”, видані 1672р. у Києві, у якому слова старослов’янської мови перекладалися на тогочасну українську книжну мову. Першим словником, що фіксував лексику нової української літературної мови, був невеличкий (близько 1 тис. слів) словничок, доданий до першого видання ,,Енеїди” Івана Котляревського (1798 р.). Подібний словничок під назвою ,,Краткий малороссийский словар” (1130 слів) було додано до першої граматики української мови О. Павловського (1819 р.). Чимало словників видано у XIX-XX ст.. Сьогодні вони – пам’ятки минулого.
Визначним явищем української лексикографії був ґрунтовно підготовлений 4-томний ,,Словарь української мови” (1907-1909 рр.), упорядкований Б. Грінченком. У ньому понад 70 тисяч слів, які перекладаються і пояснюються російською мовою. На сьогодні словники бувають двох типів: енциклопедичні і лінгвістичні. В енциклопедичних словниках подаються відомості про предмети, явища, історичні події, про видатних політичних діячів, провідних учених, діячів культури тощо. У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо. Сучасні словники розраховані на широке коло користувачів – мовознавців. Довідники подають коротку словникову інформацію про значення слова та його вживання.
Розглядаючи друге питання, потрібно зазначити, що залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна (міжстильова); 2) лексика стилістично маркована. Остання поділяється на книжну, наукову, ділову, газетно-публіцистичну і розмовну. Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови. Вони переважають у тексті будь-якого стилю. До книжної лексики належать слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови і майже не вживаються у розмовному стилі. Книжні слова мають відтінок офіційності, урочистості.
У третьому питанні основну увагу необхідно звернути на слова-синоніми, що мають близьке або тотожне значення, які урізноманітнюють наше мовлення, роблять його багатим, неодноманітним, надають йому виразності, чіткості, емоційності, образності. Виділяють такі види синонімів: семантичні, стилістичні, абсолютні.
У документації потрібно добре зважувати, якому із синонімів надавати перевагу. Адже кожне слово-відповідник накладається лише одним значенням або кількома на значення вихідного слова.
Точність слововживання порушується нерідко через незнання значення слів-паронімів – близьких за звучанням, але різних за написанням і значенням лексем. Пароніми – слова, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки ,,-ся” (афект-ефект, адрес-адреса, громадський-громадянський, осбистий-особовий). За характером смислових зв’язків пароніми поділяються на кілька груп: синонімічні (важкий-тяжкий), антонімічні (прогрес-регрес) і ті, що мають семантичну близькість (витрати-затрати).Наприклад: дружний (згуртований, одностайний) і дружній (доброзичливий, прихильний); досвідчений (що має освіту, здобув великі знання); формувати (надавати чому-небудь певної форми, організовувати, створювати щось з певної кількості людей; виробляти в когось певні якості, риси характеру) і формулювати (коротко і точно висловлювати, виражати думку).
Вивчаючи третє питання, потрібно сказати, що фразеологізми – це стійкі мовні вислови, які відтворюються в готовому вигляді, містять сконденсовану колоритно-стилістичну семантику. Джерелами фразеологізмів є: прислів’я, приказки, вислови професійного походження, античні вислови, крилаті вислови, іншомовні нетраслітеровані вислови.
У п’ятому питанні треба зауважити, скарга – це документ, в якому особа (установа) скаржиться на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.